Ухвала суду № 43593617, 24.03.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 126/3110/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Рудь О.Г.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

24 березня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,

позивача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бершадської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3, про визнання рішення незаконним та його скасування,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2013 року позивач звернувся до Бершадського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Бершадської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради народних депутатів від 25.02.1993 року № 15 "Про надання дозволу громадянам міста проводити будівництво житлових будинків та господарських споруд" в частині надання ОСОБА_3 дозволу на будівництво літньої кухні та погребу.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Третя особа та її представник заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач повноважного представника до суду не направив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. До початку розгляду справи відповідач подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є власником 3/5 частки житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений житловий будинок належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.01.1982 року за реєстровим № 140 (т. 1, а.с. 2-3).

Інша частина житлового будинку у розмірі 2/5 частки належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.12.1981 року за реєстровим № 1831 (т.1, а.с. 6).

Земельна ділянка, на якій знаходиться житловий будинок, належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільного користування.

В лютому 1993 року ОСОБА_3 звернулася до Бершадської міської ради із заявою про надання дозволу на будівництво літньої кухні з підвалом (т.2, а.с. 22).

25 лютого 1993 року виконавчим комітетом Бершадської міської ради прийнято рішення № 15 "Про надання дозволу громадянам міста проводити будівництво житлових будинків та господарських споруд", яким надано громадянці ОСОБА_3 дозвіл на будівництво літньої кухні та погребу по АДРЕСА_1 в м. Бершаді (т. 2, а.с. 23-24).

28 травня 1993 року Бершадською районною державною адміністрацією на підставі рішення виконавчого комітету № 15 від 25.02.1993 року громадянці ОСОБА_3 видано дозвіл на виконання будівельних робіт (т. 2, а.с. 31) та затверджено план забудови індивідуальної садиби (т.2, а.с. 32).

В подальшому рішенням Бершадського районного суду від 21.12.1995 року земельну ділянку, розміщену за адресою: АДРЕСА_1, розділено між громадянином ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Земельну ділянку в розмірі 946 кв.м. без врахування площі житлового будинку і веранди залишено в користуванні ОСОБА_2, а 968 кв.м. без врахування площі частини будинку, що належить ОСОБА_2, - у користуванні ОСОБА_3 (т.1, а.с. 51-61).

На підставі вищезазначених документів ОСОБА_3 розпочала будівництво літньої кухні та погребу по АДРЕСА_1 в м. Бершаді.

Не погодившись із вищезазначеним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради народних депутатів від 25.02.1993 року № 15 "Про надання дозволу громадянам міста проводити будівництво житлових будинків та господарських споруд" в частині надання ОСОБА_3 дозволу на будівництво літньої кухні та погребу.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надання виконавчим комітетом дозволу громадянці ОСОБА_3 на будівництво господарських споруд по АДРЕСА_1 було проведено відповідно до чинного на той час законодавства та в межах компетенції виконавчого комітету. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду без поважних причин і підстави для поновлення пропущеного строку відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції по суті спору, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з п. 11, 13 ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, погодження будівництва жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках, що перебувають у власності або користуванні; вирішення інших питань у галузі земельних відносин у межах своєї компетенції.

В силу вимог ст. 42 Земельного кодексу України громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.

Наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі, що сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін установленого порядку використання та розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів у сфері містобудування належить: організація розробки, експертизи, а також подання на затвердження відповідних Рад народних депутатів місцевих містобудівних програм і генеральних планів населених пунктів; координація діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; забезпечення у встановленому порядку розробки, проведення експертизи та затвердження містобудівної документації, крім випадків, передбачених цим Законом; організація робіт, пов'язаних із створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; видача у встановленому порядку забудовникам архітектурно-планувальних завдань, технічних умов на будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій, дозволів на проведення цих робіт; забезпечення проведення експертизи проектів конкретних об'єктів; здійснення державного контролю у сфері містобудування, проведення робіт, пов'язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; організація охорони, реставрації та використання пам'яток архітектури і містобудування, природних ландшафтів; розгляд пропозицій та подання до відповідних Рад народних депутатів висновків щодо визначення територій, вибору, вилучення (викупу) і надання земель для містобудівних потреб.

Виконавчі комітети сільських, селищних і міських Рад народних депутатів вирішують й інші питання містобудівної діяльності відповідно до законодавства.

Статтею 22 Закону встановлено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому земельним законодавством, та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, надання відповідним компетентним органом дозволу на проведення будівництва є реалізацією окремого повноваження органу місцевого самоврядування, встановленого Законом України "Про містобудування" .

За таких обставин виконавчий комітет Бершадської міської ради прийняв оскаржуване рішення в межах своєї компетенції, у спосіб та на підставі норм чинного на час його прийняття законодавства України.

Оцінюючи доводи апелянта щодо порушення відповідачем ст. 31 Земельного кодексу України під час прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 31 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Суд апеляційної інстанції вказує, що предметом даних спірних правовідносин є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бершадської міської ради народних депутатів від 25.02.1993 року № 15 "Про надання дозволу громадянам міста проводити будівництво житлових будинків та господарських споруд" в частині надання ОСОБА_3 дозволу на будівництво літньої кухні та погребу.

Рішенням, яке оскаржує ОСОБА_2, надано дозвіл ОСОБА_3 на будівництво літньої кухні та погребу. Питання про вилучення у позивача земельної ділянки із спільного користування в порядку ст. 31 Земельного кодексу України оскаржуваним актом не вирішувалося.

Згідно з матеріалами адміністративної справи спірні правовідносини між позивачем і ОСОБА_3 щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою вирішено відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 21 грудня 1995 року.

Крім того, надання органом місцевого самоврядування такого дозволу на проведення будівництва не порушує право позивача на користування земельною ділянкою, оскільки такий дозвіл був наданий з певними умовами, зокрема, виконавчий комітет Бершадської міської ради народних депутатів дозволив відповідачу проводити будівництво в повній відповідності з виготовленою районним техбюро та погодженою в установленому порядку документацією (т. 2, а.с. 24).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оцінюючи доводи сторін щодо пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що дане процесуальне питання вирішено ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року (т. 1, а.с.112-114)

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 березня 2015 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.