Постанова № 43593585, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р. Справа № 820/18718/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача Джунь С.В.

представників відповідача Ковальчук Т.О., Калініної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Міжрегіонального ГУ Міндоходів України у особі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального ГУ Міністерства доходів і зборів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015р. по справі № 820/18718/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія"

до Міжрегіонального ГУ Міндоходів України у особі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального ГУ Міністерства доходів і зборів , Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області

про стягнення бюджетної заборгованості та пені за несвоєчасне відшкодування суми,

ВСТАНОВИЛА:

18 листопада 2014 року Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального ГУ Міндоходів України у особі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального ГУ Міністерства доходів і зборів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, в якому просив:

- стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (п/р 26007001301071 у АТ "ОТП-Банк", м. Київ, МФО 300528) бюджетну заборгованість у розмірі 18 662 437,25 грн.

- стягнути з Державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (п/р 26007001301071 у АТ "ОТП-Банк", м. Київ, МФО 300528) пеню у розмірі 2 691292,08грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

- стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова Інвестиційна компанія" з Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби судовий збір.

10 лютого 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Міжрегіональне ГУ Міндоходів України у особі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального ГУ Міністерства доходів і зборів про стягнення бюджетної заборгованості та пені за несвоєчасне відшкодування суми - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (код ЄДРПОУ32292929) (п/р 26007001301071 у АТ "ОТП-Банк", м. Київ, МФО 300528) бюджетну заборгованість у розмірі 18 662 437,25 (вісімнадцять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі чотириста тридцять сім гривень) грн. 25 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (код ЄДРПОУ32292929) (п/р 26007001301071 у АТ "ОТП-Банк", м. Київ, МФО 300528) пеню у розмірі 2 691 292,08 (два мільйони шістсот дев'яносто одна тисяча двісті дев'яносто дві гривні) грн., 08 коп. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Міжрегіональне ГУ Міндоходів України у особі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального ГУ Міністерства доходів і зборів у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на не надання судом належної правової оцінки обставинам, що мають значення для справи. Вказує, що з урахуванням норм Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 N 68/23, без встановлення фактичного повного або часткового погашення заборгованості неможливо встановити проміжок часу, протягом якого заборгованість неправомірно не була відшкодована, а отже стягнення пені у такому випадку є безпідставним.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Посилаючись на норми пунктів 200.7, 200.10, 200.12, 200.15 статті 200 Податкового кодексу України вказує, що органи Державної казначейської служби України наділені обов'язком з відшкодування сум податку на додану вартість платникам виключно після отримання відповідних висновків податкових органів із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету.

Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" у письмових запереченнях просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Вказує, що СДПІ по роботі з великими платника податків у м. Луганську ДПС було допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання висновку про відшкодування позивачу податку на додану вартість у розмірі 18662437 грн. 25 коп., у зв'язку з чим права ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" були порушені, з чим правомірно погодився суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповдіача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 14 грудня 2012 року ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та зборів України подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за листопад 2012 р. у розмірі 15 082 279,00грн.

18 січня 2013 року позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) за грудень 2012 р. у розмірі 3 869 038,00грн.

Станом на день подання позову сума бюджетного відшкодування за листопад-грудень 2012 на рахунок позивача не надійшла, залишок заборгованості становить 18 662 437,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", суд першої інстанції виходив з того, що загальна неповернута позивачу сума бюджетного відшкодування склала 18662437 грн. 25 коп. і підлягає стягненню. Оскільки з вини відповідача зазначена сума своєчасно не була відшкодована позивачу, на підставі п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України за період з 31.03.2013 року по 30.09.2014 року підлягає стягненню пеня у розмірі 691292 грн. 08 коп.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення відповідних розрахунків встановлені Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 200.17 статті 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2012 р. при розрахунку позивачем суми зобов'язань зі сплати ПДВ утворилося від'ємне значення ("-" 3 869 038,00 грн., рядок 19 декларації з ПДВ за листопад 2012р.).

Оскільки податковий борг у позивача був відсутній, на виконання вимог п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, вказану суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду було включено до рядку 20.2 декларації з ПДВ за листопад 2012 р. для зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (жовтня 2012 р.) склав 15 082 279,00 грн. (рядок 21).

До рядку 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) податкової декларації листопада 2012 було включено 15 082 279,00 грн., до рядку 23.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах включено 0 грн.

У грудні 2012 р. при розрахунку позивачем суми зобов'язань зі сплати ПДВ уторилося від'ємне значення ("-" 6 281 254,00 грн., рядок 19 декларації з ПДВ за грудень

Оскільки податковий борг у позивача був відсутній, на виконання вимог п. 200.3 от. 200 Податкового кодексу України, вказану суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду було включено до рядку 20.2 декларації з ПДВ за грудень 2012 р. дня зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (листопаду 2012 р.) склав 3 869 038,00 грн. (рядок 21).

До рядку 23.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) було включено 3 869 038,00 грн., до рядку 23.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних (податкових) періодах) включено 0 грн.

Фактична сплата ПДВ у розмірі 15 082 279,00грн. та 3 869 038,00грн. за відповідними податковими періодами підтверджується вантажними митними деклараціями, платіжними документами, що перелічені в Акті позапланової виїзної перевірки ПРАТ "ЛИНІК" з питань достовірності визначення від'ємного значення за липень, вересень 2011 року, лютий, жовтень, листопад 2012 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень, вересень 2011 року та березень, листопад, грудень 2012 року № 72/23102/32292929 від 20.03.2013 та додатках до нього.

Щодо податкового кредиту за відповідними податковими періодами, вбачається, що він сформований за фактично нарахованими/сплаченими до бюджету сумами за наслідками господарських угод з придбання товарів та послуг з чим погодився контролюючий орган.

Заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума ПДВ в розмірі 15 082 279,00грн. у листопаді та 3 869 038,00грн. у грудні 2012 р. були перераховані безпосередньо до державного бюджету що підтверджено також і висновками акту перевірки (сторінки 55 та 66).

14.12.2012 р. та 18.01.2013 р. Відповідачу-1 були направлені заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 082 279,00грн. у листопаді та З 869 038,00грн. у грудні 2012 р на розрахунковий рахунок підприємства що підтверджується отриманням ним заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (вхідний № 9078874514 від 14.12.2012 та вхідний № 9085096696 від 18.01.2013 відповідно).

З 11.02.2013 по 26.02.2013 р. Відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № №72/23102/32292929 від 20.03.2013 "Про результати позапланової виїзної перевірки ПРАТ "ЛИНІК" достовірності визначення від'ємного значення за липень, вересень 2011 року, лютий, жовтень, листопад, грудень 2012 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень, вересень 2011 року та березень, листопад, грудень 2012 року."

Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад 2012 у розмірі 15 082 279.00грн., а за грудень 2012 3 869 038,00грн.

Протягом квітня 2013 року-вересня 2014 року сума неповернутої суми бюджетного відшкодування листопада 2012 року зменшилася за рахунок подання позивачем уточнюючого розрахунку до податкової декларації червня 2012 року на суму 19 078,00грн., а також сплати податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями на суму 260 262,75грн. та 9 539,00грн, отриманих протягом 2013 року на загальну суму 288 879,75грн.

Таким чином, загальна неповернута сума бюджетного відшкодування склала 18 951 317,00 грн. - 288 879,75грн = 18 662 437,25грн.

Однак, у відповідності до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування (ст. 25 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1232 від 21.12.2005 року, казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Як встановлено судом першої інстанції, СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Луганську не надала до Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області висновок на відшкодування позивачу сум ПДВ у розмірі 18 662 437,25 грн.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України підставою для надання органом державного казначейства платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів є висновок відповідного податкового органу.

Також, відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З приписів наведеної норми кодексу слідує, що законодавець в якості невід'ємної структурної складової включив до алгоритму (механізму) розрахунку пені дві події, по-перше, подію виникнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, по-друге, подію повного або часткового погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, визначення розміру пені за несвоєчасне відшкодування сум податку на додану вартість до моменту повного або часткового погашення останньої законом не передбачено.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що у відповідача були наявні підстави для перерахування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за вищевказаний період, оскільки податковим органом не було надано Головному управлінню Державного казначейства України у Луганській області висновок щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування. За наведених обставин, також немає підстав для стягнення пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" немає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вбачає підстави для скасування постанови суду першої інстанції про задоволення позову ПрАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія".

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Міжрегіонального ГУ Міндоходів України у особі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального ГУ Міністерства доходів і зборів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області - задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015р. по справі № 820/18718/14 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 14.04.2015 р.