Ухвала суду № 43593536, 08.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 р.Справа № 820/19780/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника третьої особи Лутай О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі № 820/19780/14

за позовом ОСОБА_2

до Державної санітарно-епідеміологічної служби України , Т.в.о. голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Протаса Святослава Вікторовича третя особа Головне управління Держсанепідемслужби у Харківській області

про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

20 лютого 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 у задоволенні адміністративного позову до Державної санітарно-епідеміологічної служби України, т.в.о. голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Протаса Святослава Вікторовича про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу відмовлено .

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність бездіяльності відповідача щодо призначення виконуючого обов'язки відсутнього керівника на час відпустки з порушенням вимог п. 11 Положення про головне управління Держсанепідслужби України від 11.06.2012 року. Також вважає, що суд першої інстанції невірно застосував пункт 6-6 Прикінцевий положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", оскільки необхідності направляти позивачку у відпустку без збереження заробітної плати не було, так як в листопаді та грудні 2014 року було внесено зміни до кошторису за кодом КЕКВ 2120 в сторону збільшення коштів на оплату праці . Крім того, наказ № 81-о від 21 листопада 2014року "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2" видано всупереч меті Закону - " забезпечення скорочення видатків" з огляду на необхідність оплати праці особи, яка буде виконувати обов'язки відсутнього керівника. Також позивач вважає. що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, наданим позивачкою в судове засідання. Зокрема листу № 1.0/8214 від 24.11.2014 року, яким остання повідомляла відповідача про неможливість виконання оскаржуваного наказу та необхідності його скасування, а також листу т.в.о. Голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 16.12.2014 року № 04.04.22/900-1, яким позивачку запрошено ( у період відпустки) на нараду, що відбулась у м. Києві 19 грудня 2014 року.

Заперечень на апеляційну скаргу відповідач та третя особа не надали.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не прибули, про час місце слухання справи повідомлені належним чином. ( а.с.175 - 178).

Від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з терміновим відрядженням (а.с.180 - 182). Проте , документального підтвердження неможливості бути присутнім в судовому засіданні не надано .

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з'явились.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника третьої особи, перевіривши, відповідно до ст.. 195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_2 перебуває на посаді начальника Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, головного державного санітарного лікаря Харківської області з 21 серпня 2012 року, відповідно до наказу Державної санітарно-епідеміологічної служби від 06.06.2012 №30-о. ( а.с.92 )

20 листопада 2014, на виконання підпункту 1.1 пункту 1 наказу Держасанепідемслужби України від 12.11.2014р. № 88 "Про реалізацію пункту 6-6 статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", державна санітарно-епідеміологічна служба України запросила терміново надати графік відпусток ( щорічна основна, щорічна додаткова, без збереження заробітної плати), які обов'язково будуть використані керівниками та їх заступниками територіальних органів та державних установ Держсанепідемслужби в період з 24.11.2014 по 31.12.2014р. ( а.с. 14, 55).

20.11.2014 наказом Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області №567-ос :

- заступнику начальника Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області , заступнику головного державного санітарного лікаря Харківської області Товстолуг О.Г. надано щорічну основну відпустку з 24.11.2014р. по 04.12.2014 р.,та відпустку без збереження заробітної плати на 5 календарних днів з 5.12.2014р. по 9.12.2014р.;

- заступнику начальника Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, заступнику головного державного санітарного лікаря Харківської області і ,Тонкошкур Т.І. надано щорічну основну відпустку з 24.11.2014р. по 04.12. 2014 р.,та відпустку без збереження заробітної плати на 5 календарних днів з 5.12.2014р. по 9.12.2014р. та 8 календарних днів - 11.12.2014р., 15.12.2014р.,17.12.2014р., 19.12.2014р., 23.12.2014р., 25.12.2014р., 29.12.2014р., 31.12.2014р. ( а.с.13), про що 21.11.2014 о 15-00 год. (вих. №№ 7.0/8189, 2.0/8043 від 21.11.2014) проінформовано т.в.о. Голови Держсанепідслужби України Протаса С.В. ( а.с.14-15 )

21.11.2014 наказом т.в.о. Голови Державної санітарно - епідеміологічної служби України №81-о, начальнику Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, головному державному санітарному лікарю Харківської області ОСОБА_2 надана відпустка без збереження заробітної плати з 24.11.2014 по 31.12.2014 на підставі пункту 6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік". Вказаним наказом не визначено особу, яка повинна виконувати обов"язки відсутнього керівника (а.с. 6). Вказаний наказ направлено на адресу головного управління Держсанепідслужби у Харківській області з супровідним листом № 07.01.-52/792-1 та отриманий останнім 21.11.2014р. о 15.48 ( а.с.34).

24.11.2014 року позивачка, як начальник Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області повідомила, що виконати наказ Держсанепідслужби № 81-о від 21.11.2014р. вважає за неможливе , оскільки установа залишається без керівництва та просила зазначений наказ скасувати. ( а.с.16)

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ від 21.11.2014 №81-о "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2" прийнято т.в.о. голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Протасом С.В. у межах повноважень, визначених пунктом 6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та у спосіб, передбачений законами . Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не свідчать про протиправність оскаржуваного наказу .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

Відповідно до вимог ч.1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року N4004-XII (зі змінами і доповненнями) систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.

Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" передбачено, що Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, який за посадою є головним державним санітарним лікарем України.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою області, міст Києва, Севастополя здійснює головний державний санітарний лікар відповідної адміністративно-територіальної одиниці, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом головного державного санітарного лікаря України у порядку, визначеному законодавством.

Заступники головних державних санітарних лікарів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, відповідного виду транспорту призначаються на посаду і звільняються з посади наказом головного державного санітарного лікаря України у порядку, визначеному законодавством. (Частина 8 ст.32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення")

Відповідно до п. 1 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України ( далі по тексту Положення ), затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N400/2011, (зі змінами і доповненнями) Державна санітарно-епідеміологічна служба України ( далі по тексту Держсанепідслужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра охорони здоров'я України (далі - Міністр).

Держсанепідслужба України входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до п.п. 3, 4 п. 5, п. 9 Положення з метою організації своєї діяльності Держсанепідслужба України контролює діяльність територіальних органів, організовує планово - фінансову роботу в апараті Держсанепідслужби України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів.

Держсанепідслужба України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров'я України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує голова Держсанепідслужби України.

Згідно з п. 10 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N400/2011, (зі змінами і доповненнями), голова Держсанепідслужби України очолює Держсанепідслужбу України, здійснює керівництво її діяльністю; призначає на посади за погодженням з Міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє за погодженням з Міністром з посад керівників територіальних органів Держсанепідслужби України.

Відповідно до пункту 12, 14 Положення про Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області начальник Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області здійснює керівництво , організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Держсанепідслужби у Харківській області актів законодавства, нормативно - правових актів Міністерства охорони здоров'я України та наказів Держсанепідслужби України організаційно - розпорядчого характеру, доручення Голови Держсанепідслужби України, його першого заступника та заступника .

Штатний розпис та кошторис Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області затверджує голова Держсанепідслужби України.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N1622-VII (набрав чинності 16.08.2014) Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 6-6, яким передбачено керівникам центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та центральних органів виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства, з метою забезпечення скорочення видатків, передбаченого цим Законом, здійснити заходи щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, переглянути укладені договори на придбання товарів, робіт, послуг.

Надано право керівникам зазначених центральних органів виконавчої влади у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін.

Установлено, що під час здійснення центральними органами виконавчої влади цих заходів положення статті 26 Закону України "Про відпустки" та статей 32, 56 та 84 Кодексу законів про працю України (в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) не застосовуються.

Судом встановлено, що на виконання пункту 6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" т.в.о. голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Протасом С.В. прийнято наказ від 21.11.2014 №81-о "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2", згідно з яким ОСОБА_2, начальнику Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, головному державному санітарному лікарю Харківської області, надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 38 календарних днів з 24 листопада по 31 грудня 2014 року.

Таким чином, оскаржуваний наказ від 21.11.2014 №81-о "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2" прийнято т.в.о. голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Протасом С.В. у межах повноважень, передбачених, ст. 32 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", на підставі пункту 6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та у спосіб , передбачений п.п. 3, 4 п. 5, п. 9 Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України.

Заявляючи позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність т.в.о. голови Державної санітарно - епідеміологічної служби України Протаса Святослава Вікторовича щодо не призначення тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держсанєпідслужби у Харківській області на час відсутності ОСОБА_2 відповідно до наказу Державної санітарно - епідеміологічної служби України від 21 листопада 2014 року № 81-о "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2" , позивачка зазначила, що порушені її права, передбачені п.12 Положення про Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області, зокрема :

- здійснювати керівництво Головним управлінням Держсанепідслужби у Харківській області ;

- призначати на посади та звільняти з посад керівників структурних підрозділів Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, інших державних службовців та працівників Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, присвоювати їм ранги державних службовців, приймати рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності ;

- здійснювати повноваження, передбачені законодавством, та виконувати функції головного державного санітарного лікаря Харківської області;

Також позивач зазначила, що порушено її права, передбачені ст. 11 Закону України "Про державну службу", зокрема користуватися правами в свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України - порушені умови трудового договору (ст. 21 КЗпП України): унеможливлено виконання позивачкою роботи та отримання заробітної плати.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив на їх безпідставність та необґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1, 2 Положення про Державну санітарно - епідеміологічну службу України - Державна санітарно - епідеміологічна служба України є центральним органом виконавчої влади, в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров'я України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Відповідно до п. 3 Положення про Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області завданням управління є реалізація повноважень Держсанепідслужби Україна, визначених цим Положенням, на території Харківської області.

Згідно з п. 12 Положення про Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області, затвердженого наказом Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 11.06.2012 №61, начальник Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області, зокрема:

- здійснює керівництво Головним управлінням Держсанепідслужби у Харківській області і є відповідальним за організацію та результати його діяльності;

- організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Держсанепідслужби у Харківській області актів законодавства, нормативно - правових актів Міністерства охорони здоров'я України та наказів Держсанепідслужби України організаційно - розпорядчого характеру, доручення Голови Держсанепідслужби України, його першого заступника та заступника;

- начальник Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області має двох заступників, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держсанепідслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров'я України.

- розподіляє обов'язки між своїми заступниками.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N1622-VII (набрав чинності 16.08.2014) Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 6-6, яким передбачено керівникам центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та центральних органів виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства, з метою забезпечення скорочення видатків, передбаченого цим Законом, здійснити заходи щодо оптимізації штатної чисельності працівників, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, підвищень посадових окладів, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, переглянути укладені договори на придбання товарів, робіт, послуг.

Надано право керівникам зазначених центральних органів виконавчої влади у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений цими керівниками термін.

Установлено, що під час здійснення центральними органами виконавчої влади цих заходів положення статті 26 Закону України "Про відпустки" та статей 32, 56 та 84 Кодексу законів про працю України (в частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу) не застосовуються.

Вказаний Закон набрав чинності 16 серпня 2014 року та обов'язковий до виконання на всій території України.

Оскаржуваний наказ від 21.11.2014 №81-о "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2" прийнято на виконання вищезазначеного Закону N1622-VII.

Відповідно до ст.. 10 Закону України «Про державну службу» , серед основних обов'язків державних службовців є своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників.

21 листопада 2014 року на адресу Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області направлено наказ від 21.11.2014 №81-о "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2" Одночасно, з посиланням на виробничу необхідність, запрошено прибути 24 листопада 2014 року до центрального апарату Держсанепідслужби України заступників начальника Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області Товстолуг О.Г. та Тонкошкур Т.І. ( а.с.34)

Вказаним особам з 24 листопада 2014 року було надано частину основної щорічної відпустки. (а.с.13.)

Частина 3 статті 20 Закону України «Про державну службу» передбачає право керівника органу видати наказ про відкликання із щорічної або додаткової відпустки державних службовців в разі виробничої необхідності.

Проте, позивачкою вказаних дії здійснено не було про що зазначається в листі Т.в.о. Голови Держсанепідслужби України від 24 листопада 2014 року. ( а.с.36)

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ОСОБА_2 і в цій частині.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що наказ № 81-о від 21 листопада 2014 року "Про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_2" видано всупереч меті п.6-6 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" - забезпечення скорочення видатків, з огляду на необхідність оплати праці особи, яка буде виконувати обов'язки відсутнього керівника, колегія суддів вважає безпідставною, оскільки вказаній особі передбачено виплату не повного заробітку відсутнього керівника, а лише його різниці.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги про те, що головою Державної санітарно-епідеміологічної служби України не дотримано умови, визначеної Законом, під час реалізації права - " у межах бюджетних призначень надавати відпустки без збереження заробітної плати на визначений ним термін", так як кошти для оплати праці працівників Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області були наявні відповідно до змін до кошторису на 2014 рік, оскільки оскаржуваний наказ № 81 було прийнято 21 листопада 2014 року, а зміни до кошторису на 2014 рік було внесено 27 листопада 2014 року та 22 грудня 2014 року, тобто після видання оскаржуваного наказу ( а.с. 40-41, 45-46).

Колегія суддів також вважає, що лист Т.в.о. Голови Держсанепідслужби України № 04.04.22/900 - 1 від 16.12.2014 року не має відношення до даного спору, оскільки цей лист мав загальний характер у вигляді запрошення на нараду всіх керівників територіальних відділень Держсанепідслужби України . ( а.с. 42).

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає , що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі № 820/19780/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2015 р.

Помічник судді Цюпак О.П.