Ухвала суду № 43593472, 08.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 р.Справа № 820/18279/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергорезерв" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. по справі № 820/18279/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергорезерв" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

06.11.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергорезерв" (далі-позивач) звернулося до суд з позовом до Основ'янської об'єднаної податкової інспекції м. Харкова (далі-відповідач) про визнання протиправними дії щодо формування в акті перевірки від 28.01.2014року №237/20-38-22-01-04/31642172.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2014 року позов залишено без задоволення.

Позивач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції постанову скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками податкового органу на підставі направлення від 14.01.2014 року №43, №42 та наказу від 14.01.2014 року №36 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача проведена позапланова виїзна документальна перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 14.01.2014 року».

За результатами даної перевірки складений акт від 28.01.2014 року №237/20-38-22-01-04/31642172.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із приписів Податкового кодексу України та зазначив про те, що інформація викладена в акті про проведення позапланової виїзної документальної перевірки виникає у податкового органу за наслідками її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які встановлені в результаті проведення перевірки, та сама по собі не впливає на наявні у позивача права, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, отже прав та інтересів позивача не порушує.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.78.8 ст.78 ПК України, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

На підставі п.86.1 ст.86 ПК України зазначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків.

Крім цього, колегія суддів вважає, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов»язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладенні у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно , такий акт не порушує прав останнього.

Вищенаведена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013 року, від 24.09.2013 року по справі №21-255а13; від 09.12.2014 року.

В своїй апеляційній скарзі представник позивача повторює свою позицію, викладену в позовній заяві та не спростовує висновків суду.

Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним з'ясуванням всіх обставин справи, тому судове рішення не підлягає скасуванню.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергорезерв" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2014р. по справі № 820/18279/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2015 р.