Ухвала суду № 43593301, 07.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 р. Справа № 821/3993/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Потапчука В.О. судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" Херсонський ливарний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановиЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК" Херсонський ливарний завод" (позивач, ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод") звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 07.07.14 № 0002302200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 71513 грн. та застосування штрафної санкції 35756 грн.

Суд першої інстанції своєю постановою від 03 листопада 2014 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" Херсонський ливарний завод" - задовольнив.

Скасував податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 07.07.14 № 0002302200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 71513 грн. та застосування штрафної санкції 35756 грн.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК" Херсонський ливарний завод" є юридичною особою, суб'єктом господарювання з 14.11.2007, основний вид діяльності підприємства є лиття чавуну, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні як платник податку на додану вартість.

Спірні відносини виникли між сторонами внаслідок прийняття Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області податкового повідомлення - рішення від 07.07.14 № 0002302200 про збільшення ТОВ "ТПК" Херсонський ливарний завод" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 71513 грн. та застосування штрафної санкції 35756 грн.

Дане спірне рішення було прийнято за висновками акту від 24.06.14 № 228/21-03-22-06/35469414 про результати позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2014 року по взаємовідносинам з контрагентом постачальником ТОВ "Дніпрохауз, та подальшого використання придбаних ТМЦ, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Встановлено порушення ТОВ "ТПК" Херсонський ливарний завод" п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на 103586 грн., що призвело до завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації з ПДВ) на суму 23592 грн., завищення ряд. 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту" на суму 8481 грн., та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 71513 грн.

До таких висновків посадова особа ДПІ дійшла внаслідок дослідження податкової звітності позивача з ПДВ, первинної бухгалтерської та податкової документації та використовуючи інформацію з акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва від 14.05.14 № 1361/26-55-22-07/38705474 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпрохауз" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.02.14 по 28.02.14. Зокрема, зауважень щодо сформованої податкової звітності з ПДВ за лютий 2014 року з додатком 5 до декларації у відповідача не виникло, зауваження стосувались недоліків оформлення товарно-транспортних накладних (щодо відсутності вказівки на місце завантаження та розвантаження товару, відсутні номери та дати дорожніх листів).

Щодо контрагента ТОВ "Дніпрохауз" відповідачем констатовано відсутність підприємства за місцезнаходженням, відсутні складські приміщення, трудові ресурси, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, транспортні засоби. До перевірки ТОВ "Дніпрохауз" не надано первинні бухгалтерські та податкові документи, відповідно, відсутні докази на підтвердження фактичного постачання товарів та послуг на адресу ТОВ "Дніпрохауз" у спірному періоді, що свідчить про відсутність взаєморозрахунків підприємства з його контрагентами, не підтверджений фактичний рух активів, відсутній об'єкт оподаткування.

Таким чином, перевіряюча особа в акті перевірки зазначила, що отримані податкові накладні від ТОВ "Дніпрохауз" заповнені з порушенням, не містять в собі достовірної інформації щодо дійсного розташування підприємства, не мають юридичної сили та доказовості, ТОВ "ТПК" Херсонський ливарний завод" використовувало формально складені документи без фактичного здійснення господарських операцій з постачальником ТОВ "Дніпрохауз" та неправомірно сформувало податковий кредит у сумі 103585,67 грн. у лютому 2014 року.

Як наслідок, відповідачем зазначено про завищення ТОВ "ТПК" Херсонський ливарний завод" податкового кредиту з ПДВ у лютому 2014 року на 103585,67 грн., заниження суми податку на додану вартість у лютому 2014 року, яка підлягає сплаті до бюджету на суму ПДВ 71513 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду на суму 23592 грн. (р. 19 декларації з ПДВ), завищення ряд. 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту" на суму 8481 грн. На думку відповідача, сума ПДВ 23592 грн. має бути включена в рядок 21.3 наступної податкової декларації з ПДВ "зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу. За наслідками використання підприємством придбаного у контрагента товару, інспектора в акті перевірки зазначила про те, що витрати на виробництво покупцю необхідно вносити на рахунок 23 "Виробництво" с послідуючим списанням їх в дебет рахунку 26 "Готова продукція".

Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод" та ТОВ "Дніпрохауз" було укладено договір поставки від 23.02.14 № 8/14, відповідно до якого ТОВ "Дніпрохауз" мав поставити позивачу камери збірні одностороннього обслуговування КСО-272. ТОВ "ТПК "Херсонський ливарний завод" прийняв та сплатив кошти за поставлений товар у розмірі 2860000 грн. Транспортні витрати ніс продавець ТОВ "Дніпрохауз". Також, згідно укладеного договору від 04.02.14 № 1/14 ТОВ "Дніпрохауз" поставлено позивачу чавун перероблений ПЛ, чавун ливарний Л, ферросиліцій, сілікокальцій та ферромарганець на суму 335514 грн. Поставка товару також була здійснена за рахунок ТОВ "Дніпрохауз", перевізником був ФОП "Боровик". Факт поставки підтверджений податковими та видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ, що були дослідженні в ході перевірки та надані позивачем до справи. Розрахунки за поставлений товару були проведені у безготівковому вигляді, податковий кредит з ПДВ включений позивачем до податкової декларації за лютий 2014 року з додатком 5, податкові накладні відображено в реєстрі отриманих податкових накладних.

З наданих доказів не вбачається порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту від ТОВ "Дніпрохауз" у лютому 2014 року, оскільки первинні документи бухгалтерського обліку та податкові документи оформлені належним чином.

Також, встановлено відсутність зауважень контролюючого органу щодо поданої позивачем податкової звітності з ПДВ за лютий 2014 року з додатками. На час укладання угоди з позивачем, суб'єкт господарювання ТОВ "Дніпрохауз" було діючим підприємством, платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ не скасовано, доказів на спростування даних відомостей контролюючим органом не надано, як і доказів відсутності у останнього необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Наданий витяг з ЄДР станом на 27.10.14 № 19506249 спростовує твердження ДПІ у м. Херсоні щодо відсутності ТОВ "Дніпрохауз" за податковою адресою, такі відомості в ЄДР відсутні, в реєстраційних діях наявна відмітка від 29.04.14 про зміну місцезнаходження ТОВ "Дніпрохауз", що не стосується спірного періоду.

Наявні у справі товарно-транспортні накладні підтверджують обставини транспортування придбаного позивачем у ТОВ "Дніпрохауз" товару. З них вбачається, що товар поставлявся перевізником ПП "Боровик" з пункту навантаження м. Київ та в пункт розвантаження м. Херсон. Колегія суддів погоджується, що дані товарно-транспортні накладні не містять в собі більш конкретної інформації щодо місця навантаження та розвантаження товару, відсутні вказівки на номери та дати подорожніх листів, але на обставини правомірності декларування ТОВ "ТПК" Херсонський ливарний завод" податкового кредиту у лютому 2014 року це не впливає. Позивач не ніс сам транспортних витрат, не включав їх до бухгалтерського та податкового обліку, до оформлення ТТН позивач не мав відношення, дані документи були складені ТОВ "Дніпрохауз", який має нести відповідальність за їх заповнення. Придбаний позивачем товар у ТОВ "Дніпрохауз" використаний підприємством у власній господарській діяльності, що підтверджено наданими актами списання матеріалів, що не заперечувалось відповідачем як в ході перевірки так і в ході розгляду справи.

Встановлені в ході розгляду справи обставини відповідачем не спростовані, також не підтверджено в ході розгляду справи факти негативної податкової історії контрагента позивача ТОВ "Дніпрохауз".

Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Так, в п. 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності". Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскільки позивачем підтверджені обставини вчиненої господарської операції по закупівлі у лютому 2014 року ТМЦ у ТОВ "Дніпрохауз", надано докази формування податкового кредиту у сумі 103585,67 грн., то прийняте ДПІ у м. Херсоні спірне податкове повідомлення - рішення від 07.07.14 № 0002302200 є необгрунтованим.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" Херсонський ливарний завод" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя В.О. Потапчук суддя Г.В. Семенюк