Ухвала суду № 43593116, 30.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року Справа № 81001/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Івано-Франківська пересувна механізована колона-118» (на даний час - товариство з додатковою відповідальністю «Івано-Франківська пересувна механізована колона-118») до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

02.03.2012 року публічне акціонерне товариство «Івано-Франківська пересувна механізована колона -118» звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в м. Івано-Франківськ (далі ДПІ в м. Івано-Франківськ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000252301 від 21.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі помилкових висновків в акті перевірки щодо відсутності поставок товарів (робіт, послуг) з юридичними особами, не встановлення товарності операцій, суперечливості первинних документів законодавчим нормативним актам та включення до складу податкового кредиту за грудень 2010 року та січень 2011 року податкових накладних за серпень 2008 року по контрагенту постачальнику ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» виніс рішення про визначення додаткового податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосував штрафні фінансові санкції. Зазначив, що висновки податкового органу є неправомірними, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив того, що позивачем в податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року було зменшено суму податкового кредиту по контрагенту ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» в розмірі 317024,8 грн., 19.05.2011 року було подано уточнюючі розрахунки з ПДВ, в яких вказана помилка була виправлена. Для висновку про нікчемність угоди необхідно мати належні та допустимі докази, яких відповідачем не подано.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Покликання маються на те, що на момент проведення перевірки позивача, податкові накладні у останнього відсутні, а також за вказаними податковими накладним минув термін 365 календарних днів з моменту їх виписки, що не дає позивачу права на включення зазначених сум до податкового кредиту. Виходячи із листа ПАТ, всі документи, які свідчать про проведення господарських операцій із ТзОВ «С.Дж.Р.Груп» - втрачені.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 20.12.2011 року до 18.01.2012 року відповідачем проведена планова виїзна перевірка за результатами проведеної перевірки відповідачем 08.02.2012 року складено акт за №812/23-1/01037525. За наслідками якого, відповідач 21.02.2012 року податковим повідомленням-рішенням за №0000252301 визначив позивачу грошові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 324 290 грн., в тому числі 317 025 грн. за основним платежем та 7 265 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 19.05.2011 року було подано уточнюючий розрахунок сум податкового кредиту з ПДВ за № 9003427837 в бік його збільшення за грудень 2010 року на суму 29055 грн. та уточнюючий розрахунок від 19.05.2011 року за №9003440376 сум податкового кредиту з ПДВ в бік його збільшення за січень 2011 року на суму 287970 грн. у зв'язку включенням до складу податкового кредиту з ПДВ сум податку по контрагенту-постачальнику TзOB «С.Дж.Р.Груп» по податкових накладних від 30.09.2008 року №789 на суму ПДВ 29055 грн. та від 29.08.2008 року №1 на суму ПДВ 287969,80 грн., які було помилково включено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень та вересень 2008 року.

Під час судового засідання представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року по справі № 126608/12/9104, де міститься рішення між тими самими сторонами про скасування податного повідомлення рішення прийнятого на підставі перевірки іншого звітного періоду. Зазначено, що при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2011 року та податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2011 року не порушило вимоги пункту 4 Розділ ІХ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», оскільки вимоги цього пункту стосуються випадків, коли виправлення значення рядка 24 декларації у майбутніх звітних періодах не впливало на значення рядка 25 чи 23. В даному ж випадку, виправлення значення рядків 24 впливало на значення рядка 25. При цьому, податкове законодавство не містить вимог зменшувати значення рядка 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23.

Відтак, відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000252301 від 21.02.2012 року не було наслідком непідтвердження господарських операцій позивача із контрагентом ТзОВ «С.Дж.Р.Груп», та не було предметом перевірок, за результатами яких вони прийняті.

Крім того колегія суддів звертає увагу на положення ч.2 ст. 71 КАС України, а саме в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, припущення податкового органу не можуть складати підстав для прийняття податкового повідомлення рішення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2012 року по справі № 2а-664/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 06.04.2015 року