Ухвала суду № 43592822, 08.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18841/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

при секретарі Тищенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сумської митниці Міндоходів на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» до Сумської митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування акту, вимоги та визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Повне товариство «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» звернулось до суду з позовом до Сумської митниці Міндоходів про скасування: акту про настання гарантійного випадку №3 та вимоги про сплату належної суми митних платежів за гарантією №3 від 25.11.2014 року; та визнання протиправними дій щодо складання вищезазначених документів.

Одночасно з позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову, шляхом зупинення дії вказаних документів та заборони органам доходів і зборів України, у тому числі Сумській митниці Міністерства доходів і зборів України, вчиняти дії, спрямовані на припинення приймання від ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» фінансових гарантій, на підставі вимоги про сплату належної суми митних платежів за гарантією від 25.11.2014 року №3 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2014 року задоволено клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні поданого клопотання.

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, як не обґрунтованої.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив про очевидні ознаки протиправності оскаржуваних вимог та існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, у зв'язку із неможливістю прийняття від позивача фінансових гарантій та припинення діяльності підприємства.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що ПТ «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» є гарантом, який надає фінансові гарантії забезпечення сплати митних платежів.

25.11.2014 року відповідачем прийнято вимогу № 31/1.2-10/5884 про сплату належної суми митних платежів за гарантією, відповідно до якої позивачем підлягає сплаті на користь відповідача сума митних платежів, яка зазначена в Акті про настання гарантійного випадку від 25.11.2014 року № 3 у розмірі 1 662 191, 47 грн.

Приписами ч.5 ст.311 МК України встановлено, що гарант зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

Частиною шостою ст. 311 МК України передбачено, що у разі порушення строку перерахування коштів у рахунок сплати митних платежів відповідно до вимоги органу доходів і зборів гаранти несуть відповідальність як особи, відповідальні за сплату забезпечених гарантією сум митних платежів. У разі несплати гарантом коштів за фінансовими гарантіями суми таких коштів вважаються податковим боргом гаранта та стягуються у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 4.6 Угоди про надання фінансових гарантій митним органам незалежним фінансовим посередником від 22.11.2012 року №770, укладеної між Державною митною службою України та ПТ «Велта П.М.С.Г.» «Гарант-Сервіс», передбачено, якщо протягом трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та акта, що підтверджується відміткою служби поштового зв'язку на повідомленні про вручення, гарант не перерахує суму митного боргу, митний орган, який встановив факт настання гарантійного випадку вживає заходи щодо стягнення цих коштів у порядку, передбаченому податковим законодавством, та вносить до відповідного програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України відмітки, що унеможливлюють подальше прийняття від гаранта гарантій до сплати ним заборгованості. Порядок погашення податкового боргу визначено, зокрема п.88.1 ст.88 ПК України, згідно якого передбачено передання майна платника податків, який має податковий борг, у податкову заставу.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При розгляді вказаного клопотання суд першої інстанції вірно зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Відповідно, несплата позивачем митного боргу згідно оскаржуваної вимоги призведе до виникнення податкового боргу, що у свою чергу, є підставою для його стягнення, у тому числі із застосуванням податкової застави.

Крім цього, стягнення коштів за вимогами та внесення до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України відповідної відмітки унеможливить подальше прийняття від гаранта гарантій до сплати ним заборгованості, тобто обмежить діяльність ПТ «Велта П.М.С.Г.» «Гарант-Сервіс» з надання фінансових гарантій.

В контексті наведеного, колегія суддів погоджується з мотивованістю доводів Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант-Сервіс» при заявленні такого клопотання. А отже, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, правильно дійшов висновку про доведеність існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, зокрема, щодо здійснення господарської діяльності, до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали, та встановивши обставини справи, колегія суддів вважає, шо відповідачем не доведено відсутність можливості заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, відповідно суд першої інстанції правомірно задовольнив зазначене клопотання.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належні докази правомірності своїх дій та не обгрунтував їх у встановленому законом порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 03.12.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.