Ухвала суду № 43592817, 08.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/107/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Бодюку В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сканрок» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

5 січня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сканрок» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ або відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000552203 від 24.12.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2015 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначивши, що податковий орган дійшов висновку щодо ймовірного маніпулювання ТОВ «УНІВЕРСАЛГРУПТРЕЙД» податковою звітністю та здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вимоги третім особам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у період з 21.11.2014 року по 27.11.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «УНІВЕРСАЛГРУПТРЕЙД» їх реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.

За результатами перевірки складено Акт №6231/26-58-22-02-18/35965995 від 04.12.2014 року (далі Акт перевірки), яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 22, 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 113 333 грн. за січень 2014 року.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000552203 від 24.12.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 113 333 грн. за основним платежем та 56 667 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договором, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджений виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, а відтак позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «УНІВЕРСАЛГРУПТРЕЙД» (виконавець) та ТОВ «СКАНРОК» (замовник) укладено договір №ПР2.01.14 від 20.01.2014 року на поставку виробничого обладнання, згідно умов якого виконавець зобов'язується поставити, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виробниче обладнання, за кількістю, якістю та ціною у відповідності до специфікації і узгоджених креслень, що являються невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного договору поставка продукції здійснюється партією на склад замовника за адресою: м. Київ, вул. Аеродромна, 10. Поставка продукції здійснюється протягом 30 днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

До партії продукції, що поставляється, виконавець додає наступні документи: податкова накладна, видаткова накладна, документація креслення.

Ціна за одиницю продукції та вартість партії продукції визначається відповідно до специфікації до даного договору.

Згідно пункту 6.2 договору здача-прийом продукції здійснюється згідно товаросупровідних документів.

Відповідно до специфікації №1 від 20.01.2014 року до договору №ПР2.01.14 від 20.01.2014 року на поставку виробничого обладнання предметом поставки є: прес відкритий кривошипний (2 шт.) та штамп металевий для виробничих ліній, виготовлений відповідно до додатків №№1, 2 (2 шт.) загальною вартістю 680 000 грн. в тому числі ПДВ - 113 333 грн. 33 коп.

На виконання умов договору від 20.01.2014 року №ДГ-ПР2.01.14 ТОВ «УНІВЕРСАЛГРУПТРЕЙД» виписано на адресу ТОВ «СКАНРОК» видаткову накладну №156 від 27.01.2014 року на суму 680 000 грн.

Також, на підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано: ТТН №31 від 27.01.2014 року, якою підтверджується переміщення продукції згідно договору №ДГ-ПР2.01.14 в пункт призначення - м. Київ, вул. Аеродромна, 10 (а.с. 82).

Крім того, позивачем надані акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.01.2014 року, на підставі яких прийнято в експлуатацію прес відкритий кривошипний (2 шт.) та штамп металевий для виробничих ліній (2 шт.).

Розрахунок за отриманий товар проведено у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

В матеріалах справи містяться також податкові накладні: №108 від 22.01.2014 року, №140 від 27.01.2014 року, які мають всі обов'язкові реквізити, визначені у пункті 201.1. статті 201 ПК України.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагента, що містяться в матеріалах справи, який був на момент їх видачі зареєстрований у встановленому податковим законодавством порядку як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних

З Акту перевірки вбачається, що податковим органом перевірка реальності господарських операцій позивача з ТОВ «УНІВЕРСАЛГРУПТРЕЙД» та ТОВ «СКАНРОК» та дослідження первинної бухгалтерської документації не проводились.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що Товариством не надано товарно-транспортних накладних та дорожніх листів вантажного автомобіля, яким могло б здійснюватися перевезення продукції, придбаної за договором постачання №ПР2.01.14 від 20 січня 2014 року.

У запиті податкового органу №4854/10/26-58-22-02-11 від 20.03.2014 року (а.с. 64-65) «Про надання інформації та її документального підтвердження» серед інших витребуваних документів не зазначалися товарно-транспортні накладні, або подорожні листи.

Натомість, товарно-транспортна накладна №31від 27 січня 2014 року придбаного товару, позивачем додана до матеріалів справи.

Посилання податкового органу на відсутність матеріально-технічної бази у контрагента позивача є також безпідставним, оскільки наявність або відсутність матеріально-технічної бази у контрагента господарюючого суб'єкта не є передумовою для визначення господарської компетенції останнього та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою або порушення позивачем правил оподаткування.

Також, чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту з ПДВ від податкового обліку (стану) інших осіб, звітування і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім того, будь-яке автоматизоване співставлення не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов'язань, а тому добуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Наведене свідчать про правомірність висновків суду першої інстанцій щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податкової інспекції як такого, що прийняте всупереч приписів чинного законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 14.04.2015 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.