ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
24 березня 2015 року
справа № 0870/4180/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі № 0870/4180/12 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький асфальтобетонний завод" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Запорізький асфальтобетонний завод" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0004402302, яким позивачу визначено податкові зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 304205,00грн..
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено, оскаржене рішення скасовано.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм права, і підстави для його скасування відсутні.
Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що фахівцями податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП “Крембітопостач” та ТОВ “Торговий дім “Укрнафтотрейд” за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р..
За результатами перевірки було складено акт №250/23-2/03327144 від 16.11.2011, в якому зазначено про виявлені порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 243 364 грн..
На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0004402302 від 07.11.2011 (з виправленням дати на 07.12.2011, згідно з листом №143/10/32-2 від 06.01.2012) про визначення суми податкового зобов’язання за платежем “податок на додану вартість” у розмірі 304 205 гривень, з яких основний платіж - 243 364 грн., штрафні санкції - 60 841 грн..
Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з позовом про його скасування.
Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, виходив з наступного.
Суд встановив, що позивач в серпні 2011 року мав господарські відносини з ПП “Крембітпостач” та ТОВ “ТД “Укрнафтотрейд” по придбанню бітуму для виробництва асфальтної суміші, що є основним видом діяльності позивача.
Поставка бітуму здійснювалась автомобільним транспортом перевізника - ПП «Кондор». Даний факт підтверджено наявними в справі товарно-транспортними накладними.
Надходження автомобільних партій бітуму від контрагентів реєструвалось в журналах обліку надходження бітуму. Після перевірки придбаний бітум відображався в бухгалтерському та податковому обліку позивача.
На час звернення до суду з позовом зобов'язання сторонами виконано в повному обсязі.
Позивачем, як під час перевірки, так і суду надавалися первинні документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям. Зауважень щодо оформлення документів у податкового органу не виникло.
Суд зазначив, і з цим погоджується колегія, що фактичне виконання зобов'язань контрагентами позивача, що власне й представляє собою реальне настання правових наслідків, податковим органом не досліджувалося. В акті перевірки відсутність реальності вчинення господарських операцій позивача з ПП “Крембітпостач” й ТОВ “ТД “Укрнафтотрейд” пов'язується лише з обставинами діяльності третіх осіб по ланцюгу постачання, які безпосередньо до позивача жодного відношення не мають.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час спірних відносин, “об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу”.
Згідно п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.
Відповідачем же, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду надано також не було.
Висновки ж акту перевірки контрагентів позивача по ланцюгу постачання не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.
Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином оформлені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.
З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2012 року у справі № 0870/4180/12 – залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 14.04.2015р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Судове рішення № 43592626, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 872/80/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: