Постанова № 43592569, 31.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2015 рокусправа № 2а/0470/11898/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Ліщук О.А. (дов. від 15.09.2014)

-Німець Ю.С. (дов. від 15.09.2014)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.12

у справі № 2а/0470/11898/11

за позовом комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45»

до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

встановиВ:

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 45» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому просило визнати лист-вимогу КРВ в м.Кривому Розі №7-28/2746 від 02.09.2011 протиправною та скасувати її.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувану вимогу прийнято КРВ в м.Кривому Розі безпідставно та без належного документального підтвердження і обґрунтування, всупереч фактичним обставинам і документам та в порушення законодавства України, яке діяло у період, що ревізувався.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 у задоволенні позову відмовлено. Постанову суду мотивовано тим, що висновки, відображені в акті ревізії державних закупівель, зроблені вірно, з дослідженням доказів, тому спірна вимога КРВ в м.Кривому Розі від 02.09.2011 про усунення виявлених ревізією порушень є законною.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (т.2 а. с. 190), в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Позивач наполягає на незаконності спірної вимоги КРВ в м.Кривому Розі, посилаючись на те, що збитки та зайві виплати/отримання коштів у підприємства відсутні, а недостовірність даних Головної книги спричинена помилкою головного бухгалтера при заповненні таких даних, тому відсутні підстави для зобов'язання підприємства відшкодувати суму коштів, а необхідним є притягнення відповідальної особи й адміністративної відповідальності за неправильне ведення первинних бухгалтерські документів.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, з 06.06.2011 по 27.07.2011 (з перервою з 22.06.2011 по 04.07.2011) на виконання п.1.4.5 плану контрольно-ревізійної роботи КРВ в м.Кривому Розі на II квартал 2011 року, на підставі направлення №306 від 06.06.2011, головним контролером-ревізором сектору інспектування у сфері освіти і науки КРВ в м.Кривому Розі (правонаступник - Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області) проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №45» за період з 01.12.2009 по 31.05.2011, за результатами якої складено акт №7-19/059 від 27.07.2011, в якому зафіксовані виявлені порушення підприємством фінансової дисципліни - фінансові порушення на загальну суму 557421,60 грн., з яких операції з ресурсами, проведені з порушенням чинного законодавства, на суму 403222,90 грн., інші порушення фінансової дисципліни на суму 154198,70 грн.

До вказаного акту ревізії позивачем подані заперечення до акту, які відповідачем розглянуті, згідно висновків на заперечення до акту ревізії, затверджених начальником КРВ в м.Кривому Розі 02.09.2011, заперечення не прийняті з огляду не підтвердження доводів підприємства.

На підставі акту ревізії №7-19/059 від 27.07.2011 контрольно-ревізійним відділом в м.Кривому Розі складено вимогу №7-28/2746 від 02.09.2011 про усунення порушень, виявлених в ході ревізії, а саме:

- п.1 відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати па покриття витрат сторонньої юридичної особи на суму 205456,70 грн. внаслідок не пред'явлення підприємством до відшкодування енергопостачальній організації Криворізьким міськими електричним мережам ВАТ ЕК «Дніпробленерго» витрат з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, та які не обліковуються в складі дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського підприємства, що є порушенням п.1.14, 3.26, 5.15 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28., п.1 ст.3, п.1, п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7, п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України під 31.12.1999 №318, ст.22, ст.360 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV;

- п.2 відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати, які виникли через зайве отримання підприємством коштів субвенції по відшкодуванню субсидій із сумі 120433,34 грн. внаслідок внесення недостовірних даних до бухгалтерського обліку, що є порушенням вимог п.4 ст.87 Цивільного кодексу України, розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88, п.5 П(с)БО №10, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237;

- п.3 відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати, які виникли через списання в обліку дебіторської заборгованості в сумі 63944,60 грн., термін позовної давності якої минув, без вжиття будь-яких заходів претензійно-позовного характеру, що є порушенням ст.526, ст.530, ст.610, ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, ст.193, ст.224 Господарського кодексу України;

- п.4 відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати в загальній сумі 13064,35грн, які виникли внаслідок - зайвого нарахування та виплати заробітної плати в загальній сумі 8666,70 грн. за роботу голові профспілкового комітету при відсутності прибутку в поточному періоді, що є порушенням п.1, п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розділу 4 Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та /або користуються об'єктами /державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 №1213, умов розділу 5 «Положення про оплату праці» та Колективного договору, який зареєстровано у виконкомі Довгинцівської районної у місті ради за №24/07 від 16.04.2007 із змінами від 17.09.2009 №20/09.3.; - зайвого перерахування коштів до загальнообов'язкових державних соціальних фондів на загальну суму 3186,72 грн. через зайве нарахування та виплату заробітної плати, чим порушено ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; - зайвого списання кисню та ацетилену на виконання робіт по заміні труб на загальну суму 1210,93 грн. внаслідок понаднормового списання вказаних ресурсів, чим порушено кошторисну норму Р 15-42-1 (2) «Заміна окремих ділянок водопроводу» Ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, затверджену наказом Держбуду України від 14.09.2000 №201, п.1.2.2 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174;

- п.5 відобразити в бухгалтерському обліку виправні записи, щодо розміру дебіторської заборгованості, яка завищена на загальну суму 154198,70 грн. внаслідок: - завищення дебіторської заборгованості на суму 153070,06 грн. по розрахунках з відшкодування пільг з Управлінням соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради, яке виникло внаслідок внесення недостовірних даних до бухгалтерського обліку, що є порушенням ст.4, ст.8, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.2, п.2.14 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1999 № 88, із змінами та доповненнями, п.4, п.5, п.6 П(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 № 237; - завищення дебіторської заборгованості по розрахунках з населенням по вул.Отто Брозовського, буд.90 в сумі 1128,67 грн. внаслідок зайвого нарахування плати за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що є порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.3.3.13 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174;

- п.6 не допускати в подальшому порушення ведення бухгалтерського обліку та викривлення даних фінансової звітності, ведення бухгалтерського обліку здійснювати у відповідності до вимог Інструкції щодо застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарчих операцій підприємств та організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- п.6 посилити контроль за виконанням службових обов'язків працівників підприємства;

- п.7 з метою недопущення в подальшій роботі порушень фінансової дисципліни, забезпечити ведення бухгалтерського обліку у відповідності до чинного законодавства та своєчасне документальне відображення всіх господарських операцій;

- п.8 для недопущення в подальшій роботі встановлених ревізією порушень необхідно: розглянути акт ревізії на виробничий нараді, розробити заходи щодо недопущення у подальшому встановлених ревізією порушень з визначенням відповідальних осіб, визначити вину кожного працівника, причетного до встановлених порушень фінансової дисципліни та видати наказ по підприємству щодо притягнення відповідальних осіб, винних у встановлених ревізією порушеннях, до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Про вжиті заходи і виконання цих обов'язкових вимог надати до КРВ в м.Кривому Розі відповідну письмову інформацію з підтверджуючими документами до 19 вересня 2011 року.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про правомірність оскаржуваної вимоги Державної фінансової інспекції.

Відповідно до ст.2 Закону України №2939-ХІІ від 26.01.1993 «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в редакції, що діяла на час проведення ревізії, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Пунктом 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Згідно з ч.7 ст.10 Закону №2939-ХІІ в редакції на час складення акту ревізії від 27.09.2012 головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону №2939-ХІІ законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням закріпленого ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо виявлених проведеною ревізією порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 листа-вимоги вимагається відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати па покриття витрат сторонньої юридичної особи на суму 205456,7 грн. внаслідок не пред'явлення підприємством до відшкодування енергопостачальній організації Криворізьким міськими електричним мережам ВАТ ЕК «Дніпробленерго» витрат з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, та які не обліковуються в складі дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського підприємства.

Актом ревізії встановлено покриття витрат сторонньої юридичної особи на суму 205456,70 грн. (2010 рік) внаслідок не пред'явлення підприємством до відшкодування енергопостачальній організації витрат з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, які не обліковуються в складі дебіторської заборгованості за даними бухгалтерського обліку.

До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з наступних обставин. Між КП «ЖЕО №45» та Криворізькими міськими електричними мережами ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» укладений договір № 50 від 01.02.2008 про відшкодування витрат, понесених на обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж, який станом на 31.12.2009 без пояснення причин розірвано з боку КМЕМ ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», в той час як, підприємство продовжувало обслуговувати внутрішньобудинкові електричні мережі та нести витрати по їх обслуговуванню.

Фактично за 2010 рік підприємством понесені витрати на утримання технологічних електричних мереж спільного використання власника мереж в сумі 205,4 тис. грн., але, в період з 01.01.2011 по 31.05.2011 підприємством рахунки не пред'являлись, відшкодування вищевказаних витрат електропередавальною організацією не здійснювалось, а також за даними бухгалтерського обліку КП «ЖЕО № 45», станом на 27.07.2011 дебіторська заборгованість в сумі 205456,70 грн. по розрахунках з електропередавальною організацією не обліковується.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч.ч.1, 8 ст.9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до п.1.14, п.3.26, п.5.15 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 (про порушення яких зазначає відповідач):

п.1.14 - спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень НКРЕ, центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, Антимонопольним комітетом України, Держенергонаглядом та судом.

п.3.26 - у разі, якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків.

Споживач (власник електричних мереж), технологічні електричні мережі якого використовуються електропередавальною організацією для передачі (транзиту) електричної енергії в електричні мережі субспоживачів або електропередавальної організації, має надати електропередавальній організації у повному обсязі необхідні вихідні дані для визначення в передбаченому цими Правилами порядку величини технологічних втрат електричної енергії, що пов'язані з передачею (транзитом) електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів.

п.5.15 - відносини сторін у разі передачі (транзиту) електропередавальною організацією електричної енергії технологічними електричними мережами власника електричних мереж (споживача, основного споживача) регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, який електропередавальна організація зобов'язана укласти з відповідним власником технологічних електричних мереж.

Передача електричної енергії, виробленої на блок-станції або когенераційній установці споживача, до електроустановок цього споживача та/або інших споживачів мережами інших суб'єктів господарської діяльності здійснюється на підставі договору про передачу (транзит) електричної енергії або договору про спільне використання технологічних електричних мереж, який укладається між власником електричної енергії, виробленої на блок-станції (когенераційній установці), та відповідним власником електричних мереж.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що наведені норми не регулюють питання витрат енергопостачальної організації з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, тому посилання відповідача на порушення позивачем даних норм Правил користування електричною енергією є безпідставним.

Між тим методологія обрахування вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання встановлюється Методикою обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженою постановою НКРЕ України від 12.06.2008 № 691.

Так, згідно п.5.2 вказаної Методики № 691 плата за спільне використання (без ПДВ) технологічних електричних мереж розраховується як добуток значення загальної величини витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання на частку від ділення між обсягами віддачі електричної енергії з технологічних електричних мереж спільного використання до обсягу надходження в мережі спільного використання.

За приписами п.6.32 Правил користування електричною енергією № 28 фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду.

У разі виникнення між сторонами спірних питань кошторис передається до відповідного територіального представництва НКРЕ для вирішення спірних питань.

У разі використання електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обґрунтованих витрат у відповідному територіальному представництві НКРЕ.

Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Також у п.2.5 Методики № 691 кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з обґрунтуванням щодо кожної статті витрат та розрахунок плати за спільне використання технологічних електричних мереж подаються власником мереж щороку на погодження до відповідного територіального представництва НКРЕ.

Позивачем не заперечується факт понесення підприємством у 2010 році витрат, не пред'явлення розрахунків до відшкодування вищевказаних витрат електропередавальною організацією, а також встановлених даних бухгалтерського обліку КП «ЖЕО № 45», згідно з якими станом на 27.07.2011 дебіторська заборгованість в сумі 205456,70 грн. по розрахунках з електропередавальною організацією не обліковується.

При цьому позивач, посилаючись на відповідь НКРЕ на офіційний запит ПАТ ДТЕК Дніпрообленерго - лист-роз'яснення від 17.09.2009 № 6154/11/17-09, зазначає, що порушення чинного законодавства у даному випадку з боку підприємства відсутні.

Згідно даного листа-роз'яснення від 17.09.2009 № 6154/11/17-09 (т.2, а. с.247, 248) кошторис витрат складається власником мереж за попередній календарний рік, узгоджується відповідним територіальним представництвом НКРЕ та надається власником мереж електропередавальній організації не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення поточного календарного року. Наприклад, за 2 місяці до закінчення 2009 року відповідним територіальним представництвом НКРЕ узгоджується кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж, складений власником мереж на підставі бухгалтерських документів про фактичні обґрунтовані витрати на здійснення цієї діяльності впродовж 2008 року, а електропередавальна організація, у свою чергу, здійснює відшкодування обґрунтованих витрат з утримання технологічних електричних мереж власника мереж відповідно до умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж та з урахуванням вимог положень Методики впродовж 2010 року.

Тобто за 2010 рік (звітній), кошторис погоджується за 2 місяці до закінчення 2011 року, а відшкодування від КМЕМ ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» позивач має отримати, згідно вказаного листа-роз'яснення, у наступному 2012 році.

Таким чином, відсутні підстави для вимоги відповідача щодо відшкодування позивачем витрат сторонньої юридичної особи, строк для відшкодування яких і для їх обчислення на момент проведення ревізії ще не настав.

Щодо п.2 листа-вимоги від 02.09.2011.

Вказаним пунктом вимагається відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати, які виникли через зайве отримання підприємством коштів субвенції по відшкодуванню субсидій в сумі 120433,34 грн. внаслідок внесення недостовірних даних до бухгалтерського обліку.

Відповідачем в ході ревізії для підтвердження фактично пред'явлених до відшкодування та перерахованих коштів субвенції по відшкодуванню пільг та субсидій було направлено запити до УПСЗН виконкому Криворізької міської ради листом № 7-28/2295 від 21.07.2011, до УПСЗН Довгинцівської районної у місті ради листом №7-28/2296 від 21.07.2011, на які надані відповіді: Лист УПСЗН Довгинцівської районної у місті ради №17/15-130 від 27.07.11 та Лист УПСЗН виконкому Криворізької міської ради № 3199 від 27.07.2011, копії яких містяться в матеріалах справи.

Ревізією опрацювання отриманої відповіді та її порівнянням з даними бухгалтерського обліку, у т. ч. Головної книги та первинних документів, встановлено розбіжність на загальну суму 120278,12 грн.

За даними обліку УПСЗН Довгинцівської районної у місті ради станом на 01.12.2008 обліковується кредиторська заборгованість по розрахунках з КП «ЖЕО № 45» в сумі 1852,92 грн. Відповідно до інформації, наданої УПСЗН Довгинцівської районної у місті ради, встановлено, що КП «ЖЕО №45» пред'явлено до відшкодування субсидій на загальну суму 1361172,80 грн. Перераховано коштів на відшкодування субсидій КП «ЖЕО № 45» на загальну суму 1313094,07 грн.

Станом на 01.06.2011 за даними обліку УПСЗН Довгинцівської районної у місті ради обліковується кредиторська заборгованість по розрахунках з КП «ЖЕО № 45» в сумі 49931,65 грн. Ревізією встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку КП «ЖЕО № 45» станом на 01.12.2008 обліковується дебіторська заборгованість по розрахунках з УПСЗН Довгинцівської районної у місті ради в сумі 1852,92 грн.

Відповідно до даних первинних документів, а саме: зведених відомостей по нарахуванню квартирної плати за період з 01.12.2008 по 31.05.2011 нараховано субсидій в сумі 1240739,46 грн. Фактично отримано коштів від УПСЗН Довгинцівської районної у місті ради на реєстраційний рахунок відкритий в органах державного казначейства в сумі 1311079,80 грн. Крім того, на розрахунковий рахунок підприємства надійшло коштів субвенції на суму 2014,27 грн.

При порівнянні даних первинних документів підприємства з даними УПСЗН Довгинцівської районної у місті ради встановлено зайве отримання підприємством коштів субвенції по відшкодуванню субсидій в сумі 120433,34 грн. внаслідок внесення недостовірних даних до бухгалтерського обліку.

У відповідності до правових норм, на порушення яких посилається відповідач,:

- ч.4 ст.87 ЦК України - юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

- п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95, - первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

- до п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.97 № 237, реєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.99 № 725/4018 (далі - П(С)БО № 10), дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені норми не регулюють питання субвенцій коштів по відшкодуванню пільг та субсидій в аспекті відображення цих операцій у бухгалтерському обліку, тому посилання відповідача на порушення позивачем даних норм є безпідставним.

Так, відповідачем згідно листа-вимоги встановлено зайве отримання коштів субвенцій по відшкодуванню субсидій на суму 120 433,34 грн. внаслідок внесення недостовірних даних до бухгалтерських документів.

Згідно акту звірки між УПСЗН та КП «ЖЕО № 45», доданого до акту ревізії від 27.076.2011, за березень-квітень 2009 року підприємство отримало субсидій у розмірі 311674,49 грн.

При цьому з наданих позивачем відомостей вбачається, що дана сума нарахована населенню у складі житлово-комунальних послуг: за березень 2009 року - 268168,01 грн. та за квітень 2009 року - 43506,38 грн.

Тобто зайвих коштів підприємство не отримувало, оскільки згідно акту звірки від органу соціального захисту отримано і виставлено населенню одну і ту ж суму.

Водночас, позивачем визнається встановлений ревізором факт внесення недостовірних даних до Головної книги, але фактично завищення сум не відбулось, оскільки така недостовірність спричинена помилкою головного бухгалтера при заповненні даних Головної книги.

Згідно позиції суду першої інстанції оскільки підприємством за даними бухгалтерського обліку коригування суми відшкодування субсидій за період ревізування не проводилось, це свідчить про завищення пред'явленої до відшкодування суми субвенції, у зв'язку з чим державному бюджету, з якого здійснюється фінансування субсидій, нанесено матеріальну шкоду (збитки) в сумі 120433,34 грн.

Проте наслідком допущення таких помилок у відповідності до п.50 Порядку № 550 може бути вжиття відповідачем заходів щодо притягнення винної особи до відповідальності (адміністративної, дисциплінарної та матеріальної), а не вимога щодо відшкодування суми коштів, яка нарахована населенню, що свідчить про безпідставність такої вимоги відповідача.

Крім того, колегія суддів бере до уваги обґрунтовані доводи позивача, що відповідач встановлює дане порушення за період березень-квітень 2009 року, в той час як період, який ревізувався згідно акту від 27.07.2011, починався з грудня 2009 року, що додаткового свідчить про незаконність листа-вимоги від 02.09.2011.

Щодо п.3 листа-вимоги від 02.09.2011, вказаним пунктом від підприємства вимагається відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати, які виникли через списання в обліку дебіторської заборгованості в сумі 603944,60 грн., термін позовної давності якої минув, без вжиття будь-яких заходів претензійно-позовного характеру, що є порушенням ст.526, ст.530, ст.610, ч.1 ст.611 ЦК України, ст.193, ст.224 ГК України.

Ревізією правильності відображення дебіторської та кредиторської заборгованості та стану претензійно-позовної роботи встановлено, що підприємством в березні 2011 року згідно наказу по підприємству № 153/1 від 25.03.2011 списано дебіторську заборгованість по розрахунках з КП «Криворіжспецтранс», термін позовної давності якої минув, оскільки, згідно пояснень юриста підприємства Івасик Т Р., заборгованість в сумі 63944,60 грн. виникла в травні-вересні 2007 року, у зв'язку з чим заборгованість списана без вжиття будь-яких заходів претензійно-позовного характеру.

Згідно листа Ліквідатора КП «Криворіжспецтранс» б/н та б/д постановою господарського суду Дніпропетровської області № Б24/217-10 від 21.08.2010 КП «Криворіжспецтранс» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. На момент визнання підприємства банкрутом кредиторські вимоги склали 12820412,71 грн., у тому числі заборгованість до бюджету склала 11998821,23 грн.; загальна вартість майнових та обігових активів 7213403,47 грн.

У відповідності до норм, про порушення яких відповідач,:

ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ст.530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ст.610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ч.1 ст.611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

ст.193 ГК України визначає загальні умови виконання господарських зобов'язань.

ст.224 ГК України - учасник господарських відносин, який порушив зобов'язання або встановлені вимоги по здійсненню господарської діяльності, повинен відшкодувати спричинені цим збитки суб'єкту, права чи законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Виходячи з наведених норм, вбачається, що вони не регулюють питання ведення претензійно-позовної роботи та списання дебіторської заборгованості по заборгованості, термін позовної давності якої минув, а лише регулюють питання виконання зобов'язань сторонами господарських відносин, тому посилання відповідача на порушення позивачем даних норм є безпідставним.

Позивач факт не проведення претензійно-позовної роботи не заперечує, але вважає списання даної заборгованості правомірним з огляду на те, що на момент здійснення перевірки та списання даної дебіторської заборгованості строк позовної давності, тобто звернення до відповідного суду минув і звернення до суду було недоцільним, призвело б до додаткових витрат для сплати державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а не списання даної заборгованості призводило до штучного завищення дебіторської заборгованості.

За позицією суду першої інстанції наявною є бездіяльність позивача щодо стягнення дебіторської заборгованості, яка є активом підприємства, та при її отримані відображається в складі доходу такого підприємства, у зв'язку з чим списання дебіторської заборгованості в сумі 63944,60 грн. без вжиття будь-яких заходів претензійно-позовного характеру, термін позовної давності якої минув, призвело до збитку підприємству.

Проте судом першої інстанції не враховано, що за приписами наведеного вище п.5 П(С)БО № 10 дебіторська заборгованість визнається активом лише у разі, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод.

При цьому згідно визначень термінів, наведених у п.4 П(С)БО № 10:

дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на визначену дату;

поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена на протязі дванадцяти місяців з дати балансу; сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, по якій існує невпевненість її погашення боржником.

довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після спливу дванадцяти місяців з дати балансу;

безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість щодо її неповернення боржником, або за якою збіг строк позовної давності.

Стаття 257 ЦК України встановлює, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Також у відповідності до положень п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійною заборгованістю, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості.

Крім того, в Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.01.2004 за № 106/8705 (чинний на момент виникнення спірних відносин), безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є впевненість про неповернення її боржником або за якою строк позовної давності минув.

При цьому з вищезазначених норм вбачається, що даними норами не ставиться право суб'єкта господарювання на списання дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, у залежність від проведення/не проведення претензійно-позовної роботи.

Отже, вищевказане свідчить про те, що усі дії щодо списання підприємством в березні 2011 року дебіторської заборгованості по розрахунках з КП «Криворіжспецтранс», термін позовної давності якої минув, здійснено позивачем без порушень чинного законодавства, тому вимоги п.3 листа від 02.09.2011 щодо відшкодування позивачем в повному обсязі незаконних витрат, які виникли через списання в обліку такої дебіторської заборгованості, є незаконними.

Тим більш, що подання позову згідно процесуальних норм господарського судочинства є правом, а не обов'язком юридичної особи.

Щодо п.4 листа-вимоги від 02.09.2011, вказаним пунктом від підприємства вимагається відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати в загальній сумі 13064,35 грн., які виникли внаслідок :

- зайвого нарахування та виплати заробітної плати в загальній сумі 8 666,7 грн. за роботу голові профспілкового комітету при відсутності прибутку в поточному періоді;

- зайвого перерахування коштів до загальнообов'язкових державних соціальних фондів на загальну суму 3186,72 грн., внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати;

- зайвого списання кисню та ацетилену на виконання робіт по заміні труб на загальну суму 1210,93 грн. внаслідок понаднормового списання вказаних ресурсів.

Стосовно зайвого нарахування та виплати заробітної плати в загальній сумі 8 666,7 грн. за роботу голові профспілкового комітету при відсутності прибутку в поточному періоді та зайвого перерахування в зв'язку з цим коштів до загальнообов'язкових державних соціальних фондів на загальну суму 3186,72 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Ревізією питання нарахування працівникам підприємства доплат до заробітної плати встановлено, що за період з 01.01.2010 по 31.05.2011 позивачем нарахована та виплачена заробітна плата в загальній сумі 8666,70 грн. (в т. ч. за 2010 рік 6605,27 грн., з 01.01.2011 року по 31.05.2011 року 2061,39 грн.) за роботу голові профспілкового комітету при відсутності прибутку в поточному періоді, що призвело до зайвого нарахування та перерахування коштів до державних цільових фондів на суму 3186,72 грн.

Згідно ч.ч.1, 8 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 № 1045-XIV працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до

складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

За працівниками, обраними до складу виборних органів профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі або організації, зберігаються соціальні пільги та заохочення, встановлені для інших працівників за місцем роботи відповідно до законодавства. За рахунок коштів підприємства цим працівникам можуть бути надані додаткові пільги, якщо це передбачено колективним договором.

Тобто законодавець передбачає можливість надання додаткових пільг працівникам, обраним до складу виборних органів профспілкової організації, за рахунок коштів підприємства у разі, якщо надання таких пільг передбачено колективним договором.

Згідно умов розділів 5, 6 Положення про оплату праці, що є невід'ємною частиною колективного договору, який діяв на 2010 рік, «Заохочувальні та компенсаційні виплати», одноразові заохочення працівників до ювілейних дат, а також надбавки і доплати не передбачені законодавством, матеріальні допомоги, виплачуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Виплата надбавки в розмірі 40 % голові профспілкового комітету незвільненого від основної роботи за колективною угодою передбачено здійснювати за рахунок власних коштів.

За позицію суду першої інстанції здійснення виплат незвільненому голові профспілкового комітету є незаконним з огляду на те, що фінансовими планами підприємства на 2010, 2011 роки використання коштів резерву на виплати за рахунок прибутку не передбачені, а також на те, що згідно з даними книги «Журнал-Головна» та форми 2 "Звіт про фінансові результати" за результатами фінансово-господарської діяльності за 2010 рік та І квартал 2011 року підприємство є збитковим та не має власних коштів на проведення вищевказаних виплат у вищенаведених періодах.

Як зазначає позивач, в матеріалах справи знаходиться Звіт про фінансові результати КП «ЖЕО № 45» за Формою № 2 за звітний період 2010 року, який містить суперечливі дані: згідно Звіту (т.1, а. с.116), 2010 рік був збитковим на суму 524,7 тис. грн. В той же час, згідно Звіту, поданого позивачем пізніше, показник результатів фінансової діяльності за 2010 року вказаний прибутковим на суму 5,3 тис. грн.

Обидва документи є підписаними головним бухгалтером Парфеновою О. Б. та засвідчені печаткою підприємства. На даний час головний бухгалтер Парфенова О. Б. звільнена з посади, тому взяти пояснення у даної особи стосовно різних за змістом документів можливості немає.

В свою чергу, в документах бухгалтерського обліку, переданих головним бухгалтером Парфеновою О. Б. при звільненні містився Звіт за формою 2 за 2010 рік в тій редакції, яка була подана КП «ЖЕО № 45» до суду супровідним листом від 30.09.14 та містила дані про прибуток.

Позивач з метою встановлення дійсних обставин справи та недопущення спотворення бухгалтерських даних, КП «ЖЕО № 45» звернувся з запитом № 20 від 03.02.2015 до Головного управління статистики у Дніпропетровській області, до якого підприємство щорічно подає звіти про фінансові результати, з питання поданих підприємством даних за 2009-2011 рр. та зафіксованих результатів фінансової діяльності (додано).

Згідно отриманої відповіді № 05-25/458 від 19.02.2015 КП «ЖЕО № 45» подані наступні дані (додано): 2009 рік - чистий прибуток 1 811 тис. грн.; 2010 рік - чистий збиток 539 тис. грн..; 2011 рік - чистий прибуток 77 тис. грн.

Колегія суддів звертає увагу, що в акті ревізії зазначається, що голові профспілкового комітету незаконно здійснено виплату за період 2010 рік - травень 2011 року (в т. ч за 2010 рік - 6605,27 грн., 2011 рік - 2061,39 грн.), оскільки був відсутній прибуток, що є обов'язковим для здійснення виплати.

Проте, з наведених вище даних управління статистики вбачається, що у 2009 році підприємство отримало чистий прибуток в розмірі 1811 тис. грн., що свідчить про наявність законних підстав для виплати голові профспілки вказаних виплат за рахунок цього прибутку.

Водночас, наявність у 2010 році збитку у підприємства не може свідчити про незаконність здійснення позивачем виплат голові профспілки, оскільки фінансовий результат за 2010 рік визначається в кінці року, а безпосередньо у цьому році доплата здійснювалась за рахунок та за наслідками фінансового результату попереднього року (2009), в якому був прибуток.

Отже, відповідачем необґрунтовано вимагається відшкодувати в повному обсязі незаконні витрати, які виникли внаслідок зайвого нарахування та виплати заробітної плати в загальній сумі 8666,7 грн. за роботу голові профспілкового комітету при відсутності прибутку в поточному періоді, та внаслідок зайвого перерахування в зв'язку цим коштів до загальнообов'язкових державних соціальних фондів на загальну суму 3186,72 грн.

Стосовно зайвого списання кисню та ацетилену на виконання робіт по заміні труб на загальну суму 1210,93 грн. внаслідок понаднормового списання вказаних ресурсів, колегія суддів зазначає наступне.

Ревізією дотримання норм при списанні матеріалів в наряд-завданнях на проведення ремонтних робіт (ремонту внутрішньобудинкових трубопроводів), виконаних технічними дільницями №№ 1, 2, 3, 4 Підприємства за період з 01.01.2011 по 31.05.2011 встановлено зайве списання кисню та ацетилену на виконання робіт по заміні труб за січень-травень 2011 року на загальну суму 1210,93 грн. внаслідок понаднормового списання вказаних ресурсів.

Згідно п.п.1.2.2 Правилами визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи обов'язкові для застосування всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

За висновками суду першої інстанції, оскільки підприємство для визначення вартості виконаних ремонтних робіт застосовує кошторисну норму Р 15-42-1 (2) «Заміна окремих ділянок водопроводу» Ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, затверджену Наказом Держбуду України від 14.09.2000 № 201, то при списанні матеріалів відповідно до наряд-завдань, повинно дотримуватись норм списання кисню та ацетилену, визначених вказаними нормами, зокрема п.1.2.2 «Правил визначення вартості будівництва».

Позивач не заперечує, що при виконанні вищезазначених робіт застосовувались норми ДБН Д.1.1-4.2000 Р 15-42-1, Р 15-42-2, в яких передбачено лише розбирання трубопроводу за допомогою зварювання, а встановлення - за допомогою згонів та різьб без застосування зварки. В зв'язку цим при виконанні вищезазначених робіт виникає розбіжність між фактом та нормою витрат. Але фактичні роботи підтверджуються при замірах манометра.

Таким чином, КП «ЖЕО № 45» вважає, що дані кошти фактично та об'єктивно відображають реальні затрати Підприємства на виконання даних робіт і порушення з боку позивача - відсутнє.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що фактичні роботи підтверджуються при замірах манометра.

Отже, відповідачем як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено наявності порушення позивачем кошторисної норми Р15-42-1(2) «Заміна окремих ділянок водопроводу» Ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи, затверджених Наказом Держбуду України від 14.09.2000 №201, п.1.2.2 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, внаслідок якого мало б місце зайве списання підприємством кисню та ацетилену на виконання робіт по заміні труб на загальну суму 1210,93 грн. через понаднормове списання вказаних ресурсів.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що висуваючи у п.п.1-4 спірного листа від 02.09.2011 вимог до підприємства щодо відшкодування відповідних сум, відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинними законодавством, зокрема, ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема,: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7 ст.10 Закону); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (п.10 ст.10 Закону).

За правилами п.45 вказаного вище Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень(зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення(зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (п.46 Порядку № 550).

Отже наведені правові норми не містять положень щодо права відповідача зобов'язувати підконтрольну установу в примусовому порядку здійснювати заходи щодо відшкодування певної суми коштів, у тому числі, звертатись до винних осіб з метою відшкодування збитків.

Відсутність положень щодо такого примусу узгоджується із положеннями ст.8 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Жодна норма процесуального та іншого законодавства не зобов'язує будь-яку особу звертатися до інших осіб за захистом прав, свобод та інтересів. Таке звернення є виключно правом особи.

Крім того, слід зазначити, що при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, обов'язковою до виконання є вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.

Вимога органу контрольно-ревізійної служби щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю може бути зазначена у вимозі, але збитки не можуть бути примусово стягнуті шляхом такої вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач пред'явив вимогу, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та стягнення, а відтак, оскільки збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, питання правильності їх обчислення є предметом судового дослідження при розгляді такого позову, а не у даній справі за позовом позивача як підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оскаржуваної вимоги відповідача в цій частині.

Щодо п.5 листа-вимоги від 02.09.2011, вказаним пунктом від підприємства вимагається відобразити в бухгалтерському обліку виправні записи щодо розміру дебіторської заборгованості, яка завищена на загальну суму 154 198,7 грн. внаслідок:

- завищення дебіторської заборгованості на суму 153 070,06 грн. по розрахунках з відшкодування пільг з Управлінням соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради, яке виникло внаслідок внесення недостовірних даних до бухгалтерського обліку;

- завищення дебіторської заборгованості по розрахунках з населенням по вул.Отто Брозовського, б.90 в сумі 1 128,67 грн., внаслідок зайвого нарахування плати за послуги з утримання будинку та при будинкової території.

Стосовно завищення дебіторської заборгованості на суму 153 070,06 грн. по розрахунках з відшкодування пільг з Управлінням соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради, ревізією встановлено, що відповідно до рішення виконкому Криворізької міської ради в грудні 2009 року підприємством отримано коштів фінансової підтримки за КЕКВ 1310 в сумі 298400 грн., отримані кошти фінансової підтримки перераховані підприємством на погашення заборгованості з податку на прибуток в повному обсязі.

Ревізією дотримання чинного законодавства при використанні бюджетних коштів встановлено завищення дебіторської заборгованості на суму 153070,06 грн. по розрахунках з відшкодування пільг Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради (УПСЗН виконкому Криворізької міської ради), яке виникло внаслідок внесення недостовірних даних до бухгалтерського обліку.

Суд першої інстанції посилання позивача на те, що йому незрозуміло на підставі яких фактичних документів був зроблений висновок щодо завищення дебіторської заборгованості на суму 153 070,06 грн., до уваги не прийняв з огляду на те, що відповідно до даних бухгалтерського обліку УПСЗН виконкому Криворізької міської ради не підтверджується сума заборгованості по розрахунках за пільгами станом на 31.05.2011, яка обліковується за даними бухгалтерського обліку КП «ЖЕО № 45».

Порушення встановлено шляхом порівняння даних первинних документів (відомостей нарахування квартирної плати) з даними внесеними до Головних книг, та даними, отриманими на запит КРВ в м.Кривому Розі, від УПСЗН виконкому Криворізької міської ради управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради.

Позивач стосовно завищення дебіторської заборгованості на суму 153 070,06 грн. зазначає, що відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 17, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяця, згідно з формою « 2-пільга».

Таким чином дебіторська заборгованість в розмірі - 218752,50 грн. складається із заборгованості Управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради (правонаступник Управління житлово-комунального господарства) перед КП «ЖЕО № 45» - в розмірі 57 644,09 грн. та заборгованості УПСЗ населення виконкому Криворізької міської ради перед КП «ЖЕО № 45» - в розмірі - 161108,41 грн.

Тобто за твердженням позивача заборгованість в розмірі 218 752,50 грн. є сукупною дебіторською заборгованістю УБЖП та УПСЗН виконкому Криворізької міської ради, а не завищенням дебіторської заборгованості.

За приписами п.26 Порядку № 550 з метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об'єктом контролю - підконтрольною установою, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку органами служби можуть проводитися зустрічні звірки у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з об'єктом контролю - підконтрольною установою.

Проведення відповідачем зустрічної звірки УПСЗН виконкому Криворізької міської ради з матеріалів справи не вбачається.

При цьому, судом першої інстанції не встановлено обставин, за яких вірними є саме дані бухгалтерського обліку УПСЗН виконкому Криворізької міської ради, а дані бухгалтерського обліку позивача є недостовірними.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено наявності законних підстав для відображення в бухгалтерському обліку виправних записів щодо розміру дебіторської заборгованості, яка завищена на загальну суму 154 198,7 грн. внаслідок завищення дебіторської заборгованості на суму 153070,06 грн. по розрахунках з відшкодування пільг з УПСЗН виконкому Криворізької міської ради.

Стосовно завищення дебіторської заборгованості по розрахунках з населенням по вул.Отто Брозовського, б.90 в сумі 1 128,67 грн., внаслідок зайвого нарахування плати за послуги з утримання будинку та при будинкової території, колегія суддів зазначає, що ревізією з питання виконання робіт по спилюванню та омолодженню деревини встановлено, що вказані роботи проводилися Підприємством в січні та липні 2010р., що підтверджується актами прийняття виконаних робіт КП «Сансервіс», СПД ОСОБА_4, актом складеним в довільній формі та розпискою, які підписані мешканцем квартири АДРЕСА_1.

В ході ревізії вказаного питання встановлено не оприбуткування зворотних матеріалів від виконання робіт з спилюванню дерев, що призвело до зайвого нарахування коштів мешканцям будинку за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що в свою чергу призвело до завищення дебіторської заборгованості по розрахунках з населенням по вул.Отто Брозовського, буд.90 в сумі 1128,67грн.

Згідно п.3.3.13 Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт зворотні суми від розбирання конструкцій, знесення будівель і споруд, внаслідок чого одержано матеріальні ресурси, придатні для подальшого використання на тій самій будові, визначаються на підставі їх номенклатури, кількості та обґрунтованих цін. При вирішенні питання щодо можливості подальшого використання (за первинним або іншим призначенням) на тій самій будові отриманих від розбирання матеріалів, виробів, конструкцій складається трибічний акт (замовник, проектувальник, підрядник), у якому методом експертної оцінки визначаються номенклатура зазначених матеріальних ресурсів, їхня кількість, технічні або якісні характеристики та обґрунтовані ціни, які враховують зазначені в акті характеристики цих матеріальних ресурсів. Якщо за домовленістю сторін підрядник виконує роботи з доведення отриманих від розбирання матеріальних ресурсів до придатного для використання стану та транспортування їх до місця тимчасового складування, вартість цих робіт враховується у вартості будівельно-монтажних робіт.

За позицією позивача жодним нормативним документом у сфері житлово-комунального господарства не визначено механізм збуту та оцінки зворотного деревного матеріалу (відходи деревини). Зворотні матеріали, які залишаються після подібного спилу можуть бути використані за згодою співвласників багатоповерхового будинку, на поліпшення благоустрою прибудинкових територій, парків (виготовлення виробів, фігур з деревного матеріалу для прикрашання території, яка знаходяться на обслуговуванні підприємства).

За висновками суду першої інстанції роботи по спилюванню сухостою та омолодженню дерев відносяться до благоустрою, та підпадають під визначення «будівництва», та дію Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Держбуду України № 174 від 27.08.2000, у зв'язку з чим Підприємству необхідно було відобразити за даними бухгалтерського обліку зворотні матеріали та зменшити дебіторську заборгованість мешканцям будинку № 90 по вул.Отто Брозовського, на їх суму.

Колегія суддів таку позицію суду першої інстанції вважає помилковою, оскільки судом першої інстанції не наведено норму чинного законодавства, яка б прирівнювала спилювання дерев до будівництва.

Також послуги позивача по спилюванню дерев не є роботами по розбиранню конструкцій, знесенню будівель і споруд, про які йдеться у п.3.3.13 вищевказаних Правил, і на порушенні позивачем яких наполягає відповідач.

При цьому іншої норми, яка б зобов'язувала підприємства у сфері житлово-комунального господарства після спилювання дерев відображати у бухгалтерському обліку залишки спиляних дерев та інших матеріалів, що залишаються у результаті спилювання, та зменшувати в зв'язку цим дебіторську заборгованість мешканцям будинків на вартість цих матеріалів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про незаконність вимоги, зазначеної у п.5 спірного листа від 02.09.2011.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вимоги, викладені у п.п.6-8 листа від 02.09.2011, є такими, що не відповідають приписам вищенаведеного п.7 ст.10 Закону № 2939, за яким органи державної фінансової інспекції мають право на пред'явлення керівникам підприємств вимог щодо усунення вже виявлених порушень чинного законодавства.

Також не відповідають приписам п.35 Порядку № 550 вимоги, викладені у п.8 спірного листа від 02.09.2011, згідно яких від підприємства вимагається для недопущення в подальшій роботі встановлених ревізією порушені, визначити вину кожного працівника, причетного до встановлених порушень фінансової дисципліни та видати наказ по підприємству щодо притягнення відповідальних осіб, винних у встановлених ревізією порушеннях, до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, оскільки встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності згідно положень п.35 Порядку № 550 відноситься до повноважень самого відповідача.

Отже, оцінюючи дії позивача на відповідність критеріям зазначеним в ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги у листа-вимоги від 02.09.2011 висунуті відповідачем поза межами наданих чинним законодавством повноважень та не у спосіб, визначений цим законодавством, що свідчить про їх незаконність і, відповідно, наявність підстав для задоволення позовних вимог КП «ЖЕО № 45» про визнання протиправним та скасування даного листа-вимоги КРВ в м.Кривому Розі № 7-28/2746 від 02.09.2011.

Суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і згідно ст.202КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 45» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.12 у справі № 2а/0470/11898/11 - скасувати, прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати лист-вимогу КРВ в м.Кривому Розі №7-28/2746 від 02.09.2011.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко