Постанова № 43591938, 14.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2015 року № 826/1757/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Гарника К.Ю., суддів Катющенка В.П., Кузьменка В.А. при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Державної фіскальної служби України Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач-1), Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач-2) в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників щодо не розгляду та ненадання відповіді в строк, передбачений Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затв. наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 574, на заяву ТОВ «Тар Альянс» щодо надання відстрочення грошового зобов'язання від 28 серпня 2014 року № 16-518;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників розглянути та надати відповідь на заяву ТОВ «Тар Альянс» щодо надання відстрочення грошового зобов'язання від 28 серпня 2014 року № 16-518 відповідно до Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 574.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/1757/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04 березня 2015 року.

У судовому засіданні 04 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представники відповідачів у судовому засіданні заперечили проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» (код ЄДРПОУ 33853132) перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Наказом Державної фіскальної служби України від 08 липня 2014 року № 381 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів» був встановлений простій роботі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів та виконання функцій покладено у межах компетенції на Міжрегіональне головне управління Міндоходів.

У зв'язку з чим позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із заявою від 28 серпня 2014 року № 16-518 щодо надання відстрочення грошового зобов'язання на 1 рік, зі сплатою у серпні 2015 року. Разом із заявою подано сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 26 серпня 2014 року № 2603/05-4.

Під час розгляду справи встановлено, що 26 лютого 2015 року позивачем отримано електронною поштою лист Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 08 вересня 2014 року № 16302/10/28-10-25-17, яким повідомлено про неможливість проведення в повному обсязі аналізу позивача та прийняти рішення про відстрочення грошового зобов'язання, оскільки позивач не надав необхідних документів для проведення аналізу фінансового стану підприємства, а саме: прогнозні графіки сплати розстрочених грошових зобов'язань; Форми № 1 (Баланс), № 2 (Звіт про фінансові результати), № 3 (Звіт про рух грошових зобов'язань на наступний бюджетній рік (серпень 2015 року).

Згідно наданих у судовому засіданні 04 березня 2015 року пояснень та письмових пояснень від 03 березня 2015 року, позивач вважає, що лист Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 08 вересня 2014 року № 16302/10/28-10-25-17 не є належним документом щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» від 28 серпня 2014 року № 16-518.

У зв'язку із викладеним, позивач просить визнати протиправною таку бездіяльність відповідача та зобов'язати Державну фіскальну службу України та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників розглянути та надати відповідь на заяву ТОВ «Тар Альянс» щодо надання відстрочення грошового зобов'язання від 28 серпня 2014 року № 16-518 відповідно до Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 574.

Заперечення відповідача-1 (Державної фіскальної служби України) обґрунтовані тим, що заява від 28 серпня 2014 року № 16-518 не надходила до останніх, відтак підстави для визнання бездіяльності неправомірною відсутні.

Відповідач-2 (Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників) спростовуючи доводи позивача зазначив, що контролюючий орган не має можливості провести в повному обсязі аналіз ТОВ «Тар Альянс» та прийняти рішення про відстрочення грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальну суму 50 735 250,00 грн., про що повідомлено позивача листом від 28 серпня 2014 року № 16-518.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, колегія суддів Окружного адміністративного суду міста Києва зазначає наступне.

Стаття 100 Податкового кодексу України встановлює порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, зокрема, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) (далі по тексту - Порядок № 574) платників податків, який розроблено відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та дія поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Пунктом 3.2 Порядку № 574 передбачено, що за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви: приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), яке оформляється на бланку відповідного органу доходів і зборів (додаток 2); відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 цього розділу, та при недотриманні обов'язкових вимог, визначених цим Порядком.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.

У такому самому порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерством доходів і зборів України рішення приймається протягом 10 календарних днів.

Аналіз наведених норм свідчить, що розгляд заяви платника податку про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань здійснюється керівником (заступником керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви. У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань (податкового боргу) протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із заявою від 28 серпня 2014 року № 16-518 щодо надання відстрочення грошового зобов'язання по сплаті податку за землю, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску.

Згідно наданої відповідачем-2 копії заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» від 28 серпня 2014 року № 16-518 щодо надання відстрочення грошового зобов'язання по сплаті податку за землю, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, зазначений лист надійшов до контролюючого органу 01 вересня 2014 року (відповідно до відмітки вхідної кореспонденції).

Листом Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 08 вересня 2014 року № 16302/10/28-10-25-17 останнім відмовлено позивачу у відстроченні грошового зобов'язання по сплаті податку за землю, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального у зв'язку з неможливістю проведення в повному обсязі аналізу ТОВ «Тар Альянс» та прийняття рішення про відстрочення грошового зобов'язання.

Вищезазначений лист відповідача-2 отриманий ТОВ «Тар Альянс» 26 лютого 2015 року електронною поштою.

Спростовуючи доводи позивача про порушення строків надання відповіді за результатами розгляду заяви позивачем зазначено, що за повідомленням Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (далі - УДППЗ «Укрпошта») від 24 липня 2014 року, розміщеним на сайті УДППЗ «Укрпошта», «у зв'язку з активним розгортанням бойових дій у зоні проведення АТО, неможливістю дістатися до місця призначення пошти, дбаючи про здоров'я та життя працівників Укрпошти, тимчасово призупинено прийом поштових відправлень до деяких населених пунктів Донецької та Луганської областей.

У Донецькій області - до Амвросіївського, Старобешівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, до міст Донецьк, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Єнакієве, Кіровське, Макіївка, Сніжне, Торез, Харцизьк.

У Луганській області - до Антрацитівського, Краснодонського, Лутугинського, Перевальського, Попаснянського, Свердловського, Слов'яносербського, Станично-Луганського районів, до міст Луганськ, Алчевськ, Брянка, Кіровськ, Красний Луч, Лисичанськ, Первомайськ, Ровеньки, Рубіжне, Сєверодонецьк, Стаханів».

Згідно статті 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно установчих документів та інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Тар Альянс» знаходиться за адресою: Україна, 84609, Донецька обл., м. Горлівка, Калінінський район, вул. Умова, 1/1.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у заяві від 28 серпня 2014 року № 16-518 позивачем вказано фактичну адресу: 04655, місто Київ, Львівська пл. 8 (10-13 пов.).

Доказів направлення на зазначену адресу, вказану у заяві, відповідачем-2 не надано.

Відповідач-2 зазначає, що на позивача як платника податків покладений обов'язок повідомлення про зміну місцезнаходження юридичної особи, проте позивачем не подано інформації юридичної чи фактичної адреси платника податків.

Проте, суд не погоджується із такими доводами контролюючого органу, оскільки позивачем не змінено місцезнаходження юридичної особи в розумінні Податкового кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а у зв'язку з настанням непереборних обставин та відсутністю інформації про термін завершення обставин непереборної сили, зазначено фактичну адресу листування.

Крім цього, як вже встановлено судом, лист відповідача-2 отриманий ТОВ «Тар Альянс» 26 лютого 2015 року електронною поштою, при цьому, доказів направлення вказаного листа позивача електронною поштою у межах 30-ти денного строку не надано.

Таким чином, враховуючи покладений на контролюючий орган обов'язок розгляду заяв платника податку про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань протягом 30 календарних днів та відсутність доказів виконання покладеного обов'язку у встановлений строк, виходячи за межі позовних вимог, колегія суддів вважає протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників щодо ненадання відповіді в строк, передбачений Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків затв. наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 574, на заяву ТОВ «Тар Альянс» щодо надання відстрочення грошового зобов'язання від 28 серпня 2014 року № 16-518.

Щодо вимоги про зобов'язання Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників розглянути та надати відповідь на заяву ТОВ «Тар Альянс» щодо надання відстрочення грошового зобов'язання від 28 серпня 2014 року № 16-518 відповідно до Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 574, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для її задоволення, оскільки як встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, 26 лютого 2015 року відповідачем-2 направлено на електронну адресу позивача лист від 08 вересня 2014 року № 16302/10/28-10-25-17.

При цьому, необґрунтованими є доводи позивача в частині неналежності листа від 08 вересня 2014 року № 16302/10/28-10-25-17 в якості документу щодо розгляду заяви позивача від 28 серпня 2014 року № 16-518 з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивачем як спосіб захисту порушеного права обрано оскарження бездіяльності Державної фіскальної служби України та Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників щодо не розгляду та ненадання відповіді в строк, передбачений Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 574, на заяву ТОВ «Тар Альянс» щодо надання відстрочення грошового зобов'язання від 28 серпня 2014 року № 16-518 та зобов'язання розглянути та надати відповідь.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією органів доходів і зборів.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Відтак, в межах даного спору не підлягає дослідженню обґрунтованість прийнятого за результатом розгляду заяви від 28 серпня 2014 року № 16-518 щодо надання відстрочення грошового зобов'язання, рішення, а досліджується порядок та строки розгляду та надання відповіді на заяву позивача.

Щодо позовних вимог до Державної фіскальної служби України колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тобто, спірним правовідносинам, що можуть бути предметом розгляду в адміністративних справах, повинні бути притаманні такі ознаки як порушення прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що вчинені обов'язково у сфері публічно-правових відносин.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України під поняттям адміністративний позов визначено - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

З огляду на приписи пункту 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, що відносяться до сфери публічно-правових відносин та порушують права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Слід зазначити, що право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантується кожному (в тому числі юридичним особам) статтею 55 Конституції України.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Позивачем не надано належних обґрунтувань наявності порушення його прав чи інтересів у сфері публічно-правових відносин саме відповідачем-1 (Державною фіскальною службою України), оскільки матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача-1 із заявою щодо надання відстрочення грошового зобов'язання по сплаті податку за землю, податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску. В свою чергу, спірна заява позивача від 28 серпня 2014 року № 16-518 адресована відповідачу-2 Міжрегіональному головному управлінню ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Відтак, позовні вимоги до Державної фіскальної служби України не підлягають задоволенню з підстав необґрунтованості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи за межі позовних вимог та з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Тар Альянс» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тар Альянс» задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників щодо ненадання відповіді на заяву ТОВ «Тар Альянс» щодо надання відстрочення грошового зобов'язання від 28 серпня 2014 року № 16-518 в строк, передбачений Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року N 574.

3. В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді В.П. Катющенко

В.А. Кузьменко