Постанова № 43591934, 14.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2015 року № 826/1759/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маджест" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маджест» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Маджест») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17 листопада 2014 року № 0011932202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/1759/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03 березня 2015 року.

У судовому засіданні 03 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу № 211 від 15 жовтня 2014 року, направлення на проведення перевірки від 16 жовтня 2014 року № 2141/22, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Пазл-Строй» (код ЄДРПОУ 38545801) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 29 жовтня 2014 року № 1189/26-54-22-02-10/38885394.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 52871,00 грн. за липень 2014 року.

На підставі вищезазначених висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 листопада 2014 року № 0011932202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Маджест» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 79306,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 52871,00 грн., за штрафними санкціями - 26435,50 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Пазл-Строй».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 29 жовтня 2014 року № 1189/26-54-22-02-10/38885394.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Пазл-Строй», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать, що 17 травня 2014 року між ТОВ «Маджест» (Покупець) та ТОВ «Пазл-Строк» (Постачальник) укладено Договір поставки № 17/14, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного Договору на підставі накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до Розділу 2 Договору асортимент, кількість та ціна Товару кожної окремої партії визначаються Сторонами у Замовленні та вказується в накладних. .2. Якість Товару повинна відповідати нормативам та стандартам, встановленим законодавством для Товару даного виду.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 ціна Договору складається із усіх сум накладних на Товар, який постачається за даним Договором окремими партіями. Ціна кожної окремої партії Товару зазначається у накладній.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW правил Інкотермс в редакції 2000 року (пункт 5.1 Договору).

Згідно видаткових накладних № 1239 від 01 липня 2014 року, № 1240 від 10 липня 2014 року, № 1241 від 14 липня 2014 року, № 1242 від 16 липня 2014 року, № 1243 від 25 липня 2014 року, № 1244 від 28 липня 2014 року позивачем придбано товар (детальний перелік яких зазначений в видаткових накладних, аркуш справи 44-49) на загальну суму 317223,48 грн., в тому числі сума ПДВ - 52870,59 грн.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пазл-Строй» вписано на адресу позивача № 125 від 01 липня 2014 року, № 126 від 10 липня 2014 року, № 127 від 14 липня 2014 року, № 128 від 16 липня 2014 року, № 129 від 25 липня 2014 року, № 130 від 28 липня 2014 року на загальну суму 317223,48 грн., в тому числі ПДВ - 52870,59 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за липень 2014 року на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Пазл-Строк» у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «Маджест» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі офісними меблями.

Крім офісу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, позивач орендує виробничо-складські приміщення у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Приміщення використовуються для тимчасового зберігання, комплектації, пакування придбаних матеріалів, товарів перед відправкою замовнику. (Копії документів підтверджуючі взаємовідносини за липень 2014 року, договір, акти виконаних робіт, сплата рахунку додані до матеріалів справи).

Товар (матеріали), придбані у TOB «Пазл-Строй» в липні 2014 року були реалізовані TOB «Глорія Джинс» та TOB «Корн Хаус» в липні 20014 року. Перевезення товару (матеріалів) від постачальника до замовника відбувалось компаніями-перевізниками: ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3. Форми розрахунків з усіма контрагентами - безготівкові. (Копії документів підтверджуючі взаємовідносини за липень 2014 року, договори, акти виконаних робіт, видаткові накладні, ТТН, податкові накладні, виписки банку додані до матеріалів справи).

На підтвердження вищевикладеного надано копії наступних документів:

- договір оренди нежитлового приміщення № 03/03/2014-М від 03 лютого 2014 року з ФОП ОСОБА_1, акт надання послуг по оренді за липень 2014 року, банківська виписка, яка підтверджує розрахунки за надані послуги;

- договір поставки № 0302/1 від 03 лютого 2014 року з TOB «Корн-Хаус», (адреса поставки - м. Київ) видаткові накладні та до них товарно-транспортні та податкові накладні, банківські виписки, які підтверджують розрахунки за відвантажений товар;

- договір поставки торгівельного обладнання № 23/06/14 від 23 червня 2014 року з TOB «Глорія Джинс» (адрес поставки - м. Кривий Ріг), видаткові накладні та до них товарно-транспортні та податкові накладні, банківські виписки, які підтверджують розрахунки за відвантажений товар.

- договір на перевозку вантажу автомобільним транспортом № 190 від 24 липня 2014 року, № 196 від 28 липня 2014 року з ФОП ОСОБА_3 (м. Київ - м. Кривий Ріг), акти виконаних робіт та банківська виписка, яка підтверджує розрахунки за надані послуги;

- договір транспортного експедирування № 54 від 15 жовтня 2013 року з ФОП ОСОБА_2 на перевезення вантажу по м. Києву, акти виконаних робіт, податкові накладні та банківські виписки за липень 2014 року, які підтверджують розрахунки за надані послуги;

- податкова декларація з ПДВ та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за липень 2014 року, з квитанціями про прийняття;

- оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 631, 31 за липень 2014 року, акти звірок з постачальником та покупцями станом на 05 березня 2015 року.

Як встановлено контролюючим органом в акті перевірки, податкові накладні № 125 від 01 липня 2014 року, № 126 від 10 липня 2014 року, № 127 від 14 липня 2014 року, № 128 від 16 липня 2014 року, № 129 від 25 липня 2014 року, № 130 від 28 липня 2014 року на загальну суму 317223,48 грн., в тому числі ПДВ - 52870,59 грн., виписані ТОВ «Пазл-Строй» не зареєстровані у встановленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В свою чергу, позивачем надано реєстр виданих та отриманих накладних податкових накладних за липень 2014 року із квитанцією № 2, яка свідчить про прийняття податковим органом вказаного реєстру.

Судом встановлено, що кожна окрема податкова накладна № 125 від 01 липня 2014 року, № 126 від 10 липня 2014 року, № 127 від 14 липня 2014 року, № 128 від 16 липня 2014 року, № 129 від 25 липня 2014 року, № 130 від 28 липня 2014 року декларує суму ПДВ меншу ніж 10000,00 грн., відтак, постачальник, згідно чинних на момент норм Податкового кодексу України, звільняється від обов'язку реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, доводами контролюючого органу є:

- відсутність документів, які свідчать про транспортування товару;

- відсутність реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Пазл-Строй»;

- відсутність на підприємстві журналу реєстрації довіреностей, підписи відповідальних осіб за отримання матеріальних цінностей;

- проведеною перевіркою встановлення відображення в бухгалтерському обліку записів, які не відповідають наявним (наданим) первинним документам;

- відсутність документів, які свідчать про якість товару (сертифікати відповідності, сертифікати якості на товар);

- наявність акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 27 серпня 2014 року № 2279/26-55-22-07/38545801.

З приводу наведеного суд зазначає, що доводи контролюючого органу про відсутність документів, які свідчать про транспортування товару спростовуються умовами Договору 17 травня 2014 року № 17/14, відповідно до яких поставку товару на склад позивача здійснює Постачальник.

Необґрунтованими є посилання на висновки акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 27 серпня 2014 року № 2279/26-55-22-07/38545801, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

До того ж, судом враховано, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пазл-Строй" задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформацію на підставі акта № 2279/26-55-22-07/38545801 від 27.08.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Пазл-Строй" (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю "Пазл-Строй" за період з 01.05.2014 по 30.06.2014, та які були змінені на підставі акта №2279/26-55-22-07/38545801 від 27.08.2014"Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Пазл-Строй" (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акта №2279/26-55-22-0738545801 від 27.08.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Пазл-Строй" (податковий номер 38545801) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014".

Щодо посилань на та відсутність реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Пазл-Строй» та відсутність на підприємстві журналу реєстрації довіреностей, підписи відповідальних осіб за отримання матеріальних цінностей слід зазначити, що Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

Відтак, ненадання журналу реєстрації довіреностей не свідчить про нереальність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Пазл-Строй» та непідтвердженість поставки товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Пазл-Строй» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Пазл-Строй» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджест», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17 листопада 2014 року № 0011932202 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджест» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджест» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 17 листопада 2014 року № 0011932202.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджест» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник