Постанова № 43591922, 14.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2015 року № 826/3192/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля"доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняО Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2015р. №0000462202.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що податковим органом необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач вимог чинного законодавства не порушував, відповідачем безпідставно під час здійснення перевірки не враховано первинні документи, що підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту згідно договору поставки № 1/09 від 18.08.2014р. з ТОВ "Еско Трейн".

Відповідач відзиву на позов суду не надав, в судове засідання не з'явився.

До служби діловодства суду відповідачем 24.03.2015 р. було подано клопотання, в якому відповідач просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судовому засіданні 25.03.2015 р. в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату було відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд в судовому засіданні 25.03.2015 року дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2015р. №0000462202 Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 133 328,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 66 664,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акту від 04.02.2015р. №60/26-57-22-01/36264990 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Еско Трейн" за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

Так, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог: п 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 , п. 201.6, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми з податку на додану вартість за серпень 2014 р. у сумі 133 328,00 грн.

Висновок про порушення позивачем зазначених норм перевіряючими зроблено з посиланням на те, що за ознаками кримінального провадження №32014100010000249 TOB "Еско Трейн" є фіктивним підприємством.

Суд бере до уваги, що висновки ДПІ щодо фіктивності діяльності контрагента позивача, не знайшли свого підтвердження, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "Еско Трейн" відповідачем суду не надано. Відповідачем також не надано суду вироку суду щодо контрагента позивача.

Аналізуючи обґрунтованість таких висновків податкового органу, суд приходить до наступного.

Між позивачем та TOB "Еско Трейн" було укладено договір поставки № 1/09 від 18.08.2014р. Відповідно до п. 1.1 договору TOB "Еско Трейн" - постачальник зобов'язується передати(доставити) у власність покупця - позивача будівельні матеріали, визначені у додатках до цього договору, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Згідно з п.1.2 договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються специфікаціями, що є додатками до договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 1/09 від 18.08.2014р. сторонами договору погоджено специфікацію товару: труба 20х2,8 мм у кількості 4 091,000 м, ціна з ПДВ 25,20 грн., сума з ПДВ складає 103 093,20 грн.; труба 40х40,3 мм у кількості 2 655,000 м, ціна з ПДВ 24,20 грн., сума з ПДВ складає 64 251,00 грн.; полоса 50х4 мм у кількості 2 775,000 м, ціна з ПДВ 21,10 грн., сума з ПДВ складає 58 552,50 грн.; полоса 30х4 мм у кількості 8 730,000 м, ціна з ПДВ 10,20 грн., сума з ПДВ складає 89 046,00 грн.; полоса 20х4 мм у кількості 11 600,000 м, ціна з ПДВ 4,56 грн., сума з ПДВ складає 52 896,00 грн.; лист оц. 2х1250х2000 мм у кількості 360,000 м, ціна з ПДВ 550,00 грн., сума з ПДВ складає 198 000,00 грн.; лист оц. 0,4 н/ж 2х1250х2000 мм у кількості 150,000 м, ціна з ПДВ 672,00 грн., сума з ПДВ складає 100 800,00 грн., всього на загальну суму 799 966,44 грн.

Згідно з п.3.1 договору загальна вартість товару визначається в додатках до цього договору та включає в себе ПДВ у розмірі 20 % від бази оподаткування. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця оформлюється видатковою накладною або актом приймання-передачі матеріальних цінностей (п. 5.1).

Позивач на виконання договору № 1/09 від 18.08.2014р. отримав від TOB "Еско Трейн" згідно видаткових накладних: № 14 від 27.08.2014 р. труби 20х2,8 мм у кількості 4 091,000 м, за ціною 25,20 грн. з ПДВ, сума з ПДВ становить 103 093,20 грн.; труби 40х40,3 мм у кількості 2 655,000 м, за ціною 24,20 грн. з ПДВ, сума з ПДВ становить 64 251,00 грн., всього на загальну суму 200 813,04 грн.; № 15 від 28.08.2014 р. полоси 50х4 мм у кількості 2 775,000 м, ціна з ПДВ 21,10 грн., сума з ПДВ складає 58 552,50 грн.; полоси 30х4 мм у кількості 8 730,000 м, ціна з ПДВ 10,20 грн., сума з ПДВ складає 89 046,00 грн.; полоси 20х4 мм у кількості 11 600,000 м, ціна з ПДВ 4,56 грн., сума з ПДВ складає 52 896,00 грн., всього на загальну суму 240 593,40 грн.; №16 від 29.08.2014 р. лист оц. 2х1250х2000 мм у кількості 360,000 м, ціна з ПДВ 550,00 грн., сума з ПДВ складає 198 000,00 грн.; лист оц. 0,4 н/ж 2х1250х2000 мм у кількості 150,000 м, ціна з ПДВ 672,00 грн., сума з ПДВ складає 100 800,00 грн., всього на загальну суму 358 560,00 грн.

Здійснення зазначеної господарської операції підтверджуються також первинними документами, зокрема, податковими накладними №14 від 27.08.2014 р. на загальну суму 200 813,04 грн., №15 від 28.08.2014 р. на загальну суму 240 593,40 грн., №16 від 29.08.2014 р. на загальну суму 358 560,00 грн.

Докази оплати позивачем вказаного товару у справі відсутні. Оплати за вказаний товар позивачем не здійснено, в акті перевірки відображено, що у позивача наявна кредиторська заборгованість у сумі 799 966,44 грн., тобто вся сума поставленого товару за договором № 1/09 від 18.08.2014р.

При цьому, судом встановлено, що транспортування придбаного у TOB "Еско Трейн" товару згідно договору № 1/09 від 18.08.2014р. було здійснено позивачем шляхом використання власного та орендованих автомобілів.

Наявність у позивача автотранспорту, за допомогою якого позивач транспортував придбаний у TOB "Еско Трейн" товар згідно договору № 1/09 від 18.08.2014р., підтверджується договором № 06-925 від 02.07.2013 р., відповідно до якого позивач придбав у Іноземного підприємства "АІС-Столиця" автомобіль ГАЗ-330202-206 рік випуску 2013.

Крім того, відповідно договору №04/14 від 02.03.2014р. позивач прийняв від фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у строкове користування - оренду автомобіль: ГАЗ 330202-414 вантажний бортовий, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2008 р., право власності орендодавця на автомобіль підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, виданим ВРЕВ-11 УДАІ в м. Києві (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору автомобіль, що орендується використовується орендарем-позивачем виключно для вантажних перевезень, пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до Акту приймання-передачі до договору №04/14 від 02.03.2014р. позивач-орендар прийняв від орендодавця автомобіль ГАЗ 330202-414, 2008 року випуску.

Відповідно до договору №06/14 від 02.03.2014 р. позивач прийняв від фізичної особи підприємця ОСОБА_1 у строкове користування - оренду автомобіль: MERSEDES-BENZ 1823 бортовий-С з гідоманіпулятором, номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 2006 р., право власності орендодавця на автомобіль підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4, виданим ВРЕР-1 УДАІ в м. Києві.

Згідно п. 2.1 договору автомобіль, що орендується використовується орендарем-позивачем виключно для вантажних перевезень, пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до Акту приймання-передачі до договору оренди автомобіля №04/14 від 02.03.2014р. позивач-орендар прийняв від орендодавця автомобіль MERSEDES-BENZ 1823 бортовий-С з гідоманіпулятором, рік випуску 2008 р.

При цьому, судом встановлено, що використання отриманого позивачем від TOB "Еско Трейн" згідно договору № 1/09 від 18.08.2014р. товару у господарській діяльності, підтверджується матеріалами справи, зокрема, позивачем з ТОВ "Канбуд" було укладено договір будівельного підряду №3143 від 14.04.2014 р.

Так, з метою виконання будівельно-монтажних робіт з улаштування покрівлі по вул. Регенераторній, 4 у м. Києві позивач згідно договору № 1/09 від 18.08.2014р. придбав у TOB "Еско Трейн" необхідні для цього матеріали (труби, оцинковані листи, полоси), які частково були використані позивачем під час монтажу каркасу покрівлі за договором №3143 від 14.04.2014 р. Зокрема, використання позивачем придбаного у TOB "Еско Трейн" товару згідно договору № 1/09 від 18.08.2014р., підтверджується актом №МП-0000102 від 30.09.2014 р. приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 р. до договору будівельного підряду №3143 від 14.04.2014р. та актом №МП-0000103 від 30.09.2014 р. приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 р. до договору будівельного підряду №3143 від 14.04.2014р.

Крім того, судом встановлено наявність у позивача складських приміщень необхідних для зберігання придбаного товару, так відповідно до договору № 3УАР від 02.01.2014 р. позивач орендує у ТОВ "Катех-Енерго" складське приміщення, розташоване за адресою: смт Коцюбинське, провулок Будівельний, 9/11, склад літер "І2" загальною площею 214,8 м кв.

Згідно договору оренди № 4 УАР від 02.01.2014 р. позивач орендує у ТОВ "Катех-Енерго" складське приміщення, розташоване за адресою: смт Коцюбинське, провулок Будівельний, 9/11, а саме виробничий корпус (приміщення 1-1) літер "І" загальною площею 451,5 м кв.

Всі зазначені документи наявні у справі та досліджені судом.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні названого Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частою 1 статті 9 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2 зазначеної статті).

Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Позивачем на підтвердження реальності виконання договорів було надано до перевірки та надано суду акти виконаних робіт, податкові накладні.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.2. названої статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (пункт 201.1. статті 201 ПК України).

В силу пункту 201.4. статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункту 201.6. статті 201 ПК України).

Згідно з пунктом 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наступним пунктом названої статті встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає й те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Вироку або рішення суду за результатами розслідування кримінального провадження №32014100010000249 щодо встановлення та доведеності у відповідності до вимог чинного законодавства того факту, що ТОВ "Еско Трейн" займалося фіктивним підприємництвом, тощо, суду не надано.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено факту фіктивності чи удаваності зазначеного договору, визнання його недійсним, тощо. Крім того, слід відмітити, що позивачем надано всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з TOB "Еско Трейн".

Отже, податковим органом в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про те, що надані позивачем документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сукупність наведених вище первинних, супровідних документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договору поставки товарів отриманих позивачем від TOB "Еско Трейн" та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Враховуючи, те що позивачем доведено належними доказами реальність здійснення операцій на виконання договору поставки товарів № 1/09 від 18.08.20124 р., позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення у зв'язку їх обґрунтованістю та доведеністю.

Враховуючи викладене, висновок викладений в Акті перевірки про порушення позивачем вимог: п 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 , п. 201.6, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми з податку на додану вартість за серпень 2014 р. у сумі 133 328,00 грн., є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи. А відтак донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2015р. №0000462202 Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснено не правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки, доводи позивача не спростовують, суд дійшов висновку, про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля" задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення від 14.02.2015р. №0000462202 Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнати протиправним та скасувати.

3. Судові витрати в сумі 399,99 гривень присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металева Покрівля" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук