Постанова № 43590174, 08.04.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року справа № 823/585/15

12 год. 57 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - Кузнецової І.В. за довіреністю,

відповідача - Тишкевич Т.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до приватного сільськогосподарського акціонерного товариства імені Шевченка про стягнення 1 097 грн. 13 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного сільськогосподарського акціонерного товариства імені Шевченка про стягнення 1 097 грн. 13 коп.

Позивач зазначає, що відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2015 року в розмірі 1 097 грн. 13 коп., яка останнім у добровільному порядку не сплачена, а тому позивач просить її стягнути в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення адміністративного позову, мотивуючи це тим, що пенсія ОСОБА_3 призначена не за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, а як багатодітній матері. Крім того, якщо пенсії призначені особам відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах фінансуються за рахунок Державного бюджету України, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаних коштів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Згідно письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, приватне сільськогосподарське акціонерне товариство імені Шевченка зареєстроване як суб'єкт господарювання 20.05.1999р., ідентифікаційний код 03793863, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З поданих до суду розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за лютий місяць 2015 року, вбачається, що ОСОБА_4 виплачено пенсію відповідно до зазначених вимог закону. При цьому, наведеній особі пенсія призначена на підставі довідок виданих відповідачем відповідно до пункту «ж» статті 13 вказаного закону (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) як жінці, які працювала у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей. А тому суд відхиляє доводи відповідача про призначення пенсії ОСОБА_4 як багатодітній матері, оскільки додатковою умовою призначення вказаній особі пенсії є її робота у сільськогосподарському виробництві.

Судом встановлено, що згідно із вказаним розрахунком сума витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеній особі за лютий місяць 2015 року складає 1 097 грн. 13 коп.

Зазначений розрахунок одержано 07.02.2015р. представником відповідача, що підтверджується відомостями, які містяться у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №2060301548567.

Суд звертає увагу, що статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) ( в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, пунктами «б» - «з» зазначеної статті визначено, що до цих категорій належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

При вирішенні спору суд враховує, що у відповідності до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

В силу положень абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014р., який набрав чинності з 01.01.2015р. виключено з Податкового кодексу України главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу ХІV «Спеціальні податкові режими», внаслідок чого відповідач втратив статус платника фіксованого сільськогосподарського податку та зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до вказаних положень закону.

Відповідно до частини 1 статті 3, абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України; на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Суд зазначає, що пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), зокрема, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Як встановлено судом, згідно підпунктів 6.4, 6.5, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналізуючи вищевказані норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якого вийшов на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгової пенсії цьому працівнику.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий місяць 2015 року становить 1 097 грн. 13 коп.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача, що приватне сільськогосподарське акціонерне товариство імені Шевченка є неналежним відповідачем у справі, внаслідок направлення позивачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за лютий 2015 року на адресу ЗАТ ім. Шевченка, з огляду на ту обставину, що пунктом 1.1 статуту відповідача, що зареєстрований 16.03.2012р. за №10201050005000115 державним реєстратором Шполянської районної державної адміністрації, сільськогосподарське акціонерне товариство імені Шевченка є повним та виключним правонаступником всіх майнових і немайнового характеру прав та обов'язків закритого сільськогосподарського акціонерного товариства імені Шевченка. Ідентифікаційні код вказаних підприємств є незмінним - 03793863, та відображений у розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за лютий 2015 року. Отже, допущена позивачем у названому розрахунку описка в частині написання організаційно-правової форми підприємства не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку відшкодування понесених позивачем витрат.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Згідно частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного сільськогосподарського акціонерного товариства імені Шевченка, що знаходиться за адресою: с. Терешки, Шполянський р-н, Черкаської обл., 20613, ідентифікаційний код 03793863, на користь управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: вул. Пролетарська, 59, м. Шпола, Черкаської обл., 20603, ідентифікаційний код 21366745, борг в сумі 1 097 (одна тисяча дев'яносто сім) грн. 13 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текс постанови виготовлено 14.04.2015р.