Постанова № 43589676, 09.04.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року Справа № 813/322/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Гойна Є.А.,

позивач ОСОБА_1,

представника відповідача Курило С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області з вимогою визнати протиправними та скасувати Наказ № 747 від 22 грудня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що Наказом № 747 Голови комісії із реорганізації ГУ Міндоходів у Львівській області від 22 грудня 2014 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 року., Положення про сектор оперативних чергових митниці оперативного управління ГУ Міндоходів у Львівській області від 01.08.2013 року, посадової інструкції оперативного чергового сектору оперативних чергових митниць оперативного управління ГУ Міндоходів у Львівській області від 01.08.2013 року, Наказу Міністерства доходів і зборів України від 15.08.2013 року №357 «Про затвердження Правил поведінки посадових осіб Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів». Ознакою порушення працівником трудової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності. Стверджує, що своїми діями чи бездіяльністю не заподіяв жодної шкоди, охоронюваним законом інтересам, правам, свободам громадян, не допустив вчинення тяжких наслідків внаслідок таких дій. Вважає оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що підставою для видачі оскаржуваного наказу слугували висновок службового розслідування ГУ Міндоходів у Львівській області від 27.10.2014 року та пояснення ОСОБА_1 від 10.10.2014 року. Підставою для проведення службового розслідування була доповідна записка начальника УВБ ГУ Міндоходів у Львівській області полковника податкової міліції Магдяка А.Я. від 25.09.2014 року № 79/13-01-08-010/1382 на ім'я в.о. заступника начальника-начальника слідчого управління фінансових розслідувань, начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Львівській області Лилика В.А., Зазначає, що вина ОСОБА_1 в порушенні службової дисципліни доведена повністю, тому до позивача було правомірно застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов, та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 працює на посаді старшого інспектора з особливих доручень сектору оперативних чергових митниці оперативного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка начальника УВБ ГУ Міндоходів у Львівській області полковника податкової міліції Магдяка А.Я., яка надійшла на ім'я в.о. заступника начальника-начальника слідчого управління фінансових розслідувань, начальника оперативного управління ГУ Міндоходів у Львівській області Лилика В.А. 25.09.2014 року за № 79/13-01-08-010/1382, в якій зазначено: « 24.09.2014 року близько 18 год. під час перебування у зоні діяльності МП «Скнилів» Львівської митниці та проходження повз черговий наряд, який ніс службу на вході у адміністративне приміщення зафіксовано факт недотримання вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, а саме під час розмови із співробітником Львівської митниці ОСОБА_1 демонстративно продовжував лежати на дивані зі знятим взуттям. На зауваження про те, що працівник міліції повинен дотримуватись професійної та службової етики, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету демонстративно відповів, що не побачив Магдяка А.Я. через скляну перегородку кімнати, а відсутність взуття не впливає на порядок несення служби» та складено Висновок службового розслідування від 27.10.2014 року.

У висновку службового розслідування зазначено, що має місце порушення ОСОБА_1: положення про сектор оперативних чергових митниці оперативного управління ГУ Міндоходв у Львівській області затвердженого 29.01.2014 року, зокрема п. 1.4; інструкції про організацію роботи сектору оперативних чергових митниці оперативного управління головного управління Міндоходів у Львівській області, затвердженої 01.08.2013 року, зокрема п.1; посадової інструкції оперативного чергового сектору оперативних чергових митниць оперативного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області затвердженої 01.08.2013 року, зокрема пункту 2 підпункту «а». Крім того зазначено, що має місце недотримання ОСОБА_1 вимог наказу Міністерства доходів і зборів України від 15.08.2013 року №357 «Про затвердження Правил поведінки посадових осіб Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів», пп. 6.1.1, пп. 6.1.2, пп. 6.1.4, пп. 6.2.3, пп. 6.3.1 розділу VI загальні вимоги до етики колегіальної поведінки.

Зі змісту висновку встановлено, що за порушення ст. 7,8 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України «про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 року № 3460-IV, положення про сектор оперативних чергових митниці оперативного управління ГУ Міндоходів у Львівській області від 29.01.2014оку, інструкції про організацію роботи сектору оперативних чергових митниці оперативного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області від 01.08.2013 року, посадової інструкції оперативного чергового сектору оперативних чергових митниць оперативного управління Міндоходів у Львівській області від 01.08.2013 року, наказу Міністерства доходів і зборів України від 15.08.2013 року № 357 «Про затвердження Правил поведінки посадових осіб Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів», старший інспектор з особливих доручень сектору оперативних чергових митниць оперативного управління Головного управління Міндоходів у львівській області старший лейтенант податкової міліції ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

З матеріалів справи встановлено, що 10.10.2014 року ОСОБА_1 надано пояснення, в якому зазначено, що: « 24.09.2014 року в приміщення ОУБК Митниці по вул. Городоцькій 369 близько 17:45 зайшов начальник УВБ ГУ Міндоходів у Львівській області полковник податкової міліції Магдяк А.Я.» «полковник Магдяк А.Я. запитав чому я (ОСОБА_1.) сидів в одному мешті, на що я (ОСОБА_1.) пояснив, що під час виконання осінньо польових робіт по посіву пшениці у вихідний день на присадибній ділянці натер ногу і тому зняв взуття». Крім того, в поясненні зазначено «під час виходу з приміщення ОУБК митниці по вул.. Городоцькій 369 близько 18:40 полковник Магдяк А.Я. перевірив документацію і виявив що я (ОСОБА_1.) забув розписатись за приймання чергування». По даному факту ОСОБА_1 доповів рапортом.

На підставі висновку службового розслідування та пояснення ОСОБА_1, ГУ Міндоходів у Львівській області 22.12.2014 року видано Наказ № 747 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», згідно з яким за порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 року №3460-IV, положення про сектор оперативних чергових митниці оперативного управління ГУ Міндоходів у Львівській області від 29.01.2014 року, інструкції про організацію роботи сектору оперативних чергових митниці оперативного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області від 01.08.2013 року, посадової інструкції оперативного чергового сектору оперативних чергових митниць оперативного управління Головного управління Міндоходів у Львівській області, від 01.08.2013 року, наказу Міністерства доходів і зборів України від 15.08.2013 року 3357 «про затвердження правил поведінки посадових осіб Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів» оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Не погодившись із даним наказом позивач оскаржив його до суду.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи повинні діяти у спосіб та у порядку передбаченому Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Із наведеними нормами Конституції України кореспондуються норми, закріплені у ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відносини публічної служби з приводу прийняття громадян на службу в органи внутрішніх справ, її проходження та звільнення з неї урегульовані спеціальним законодавством, до якого належать: Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затверджене Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року N 3460-IV визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Приписами ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV), (далі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Згідно з ст. 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 цього статуту визначено види дисциплінарних стягнень, а саме: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.91 № 552 при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини), наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення), причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених порушенням збитків.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Статуту. Зокрема, метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до п. 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Згідно з пп. 6.2.2 п. 6.2 вищевказаної Інструкції, обов'язком виконавця є те, що після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції визначено права особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, стосовно якої проводиться службове розслідування. Зокрема, пп. 6.3.5 має право за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно п. 2.6. розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України підставою для проведення службового розслідування визначається є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника однак останній у матеріалах справи відсутній, а також жодних посилань у висновку службового розслідування на наявність такого немає.

Дослідивши висновок службового розслідування від 27 жовтня 2014 року, суд зазначає, що всупереч вимог пункту 10 Інструкції № 552, в ньому не міститься інформації про:

- мотив та мету порушення;

- обставин, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність;

- умови, що сприяли скоєнню порушення;

- обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність;

- наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;

- умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;

Та обставина, що позивач працює в органах внутрішніх справ, з 01.10.2003 року до дисциплінарної відповідальності не притягався, не бралась до уваги при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Посадовими особами, які проводили службове розслідування не було встановлено обов'язкових обставин задля об'єктивного вирішення питання про подальше притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та визначення його виду.

При врахуванні вказаних обставин у відповідача була можливість застосувати інші заходи дисциплінарного впливу.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості.

Слід зауважити, що у даному випадку мова йде не лише про справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень фізичними чи юридичними особами, а про всі адміністративні справи, у яких оскаржується рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

З огляду на наведені обставини, враховуючи характер порушення, обставини, за яких воно було вчинене та наслідки, до яких воно призвело, суд вважає безпідставним застосування відповідачем до ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного стягнення, як догана, оскільки застосоване дисциплінарне стягнення не є співрозмірним із тяжкістю вчиненого позивачем проступку.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищенаведених норм діючого законодавства, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Міндоходів у Львівській області № 747 від 22 грудня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» прийнято з неповним дотриманням вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права та свободи позивача, в зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати Наказ Головного управління Міндоходів у Львівській області № 747 від 22 грудня 2014 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

3. Судові витрати стягненню не підлягають.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст постанови складено та підписано 14.04.2015 року.