Постанова № 43589523, 15.04.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 року Справа № П/811/305/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "2-й ім. Петровського цукровий завод"

до відповідача - Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції (Олександрівське відділення) ГУ ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Публічне акціонерне товариство "2-й ім. Петровського цукровий завод" (далі - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції (Олександрівське відділення) ГУ ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач), у якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року №0000022200 про збільшення суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 327399,00 грн. (за основним платежем - 218266,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109133,00 грн.).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод", податковим органом неправомірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами, а відтак - протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, у яких позов не визнав у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що позаплановою перевіркою ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "Росукренергохолдінг", ТОВ "Контакт-Хім", ПП "Конті-Преміум", ПП "Спеціальні технології" виявлено укладення позивачем угод з вищезазначеними контрагентами без мети настання реальних наслідків та, як наслідок, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ (а.с.123-125).

На підставі ухвали суду від 30 березня 2015 року суд розглянув справу у порядку письмового провадження (а.с. 246).

Розглянувши у письмовому провадженні подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "2-й ім. Петровського цукровий завод" зареєстроване як юридична особа 08 липня 1994 року.

З 13 листопада по 24 грудня 2014 року посадовими особами Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "2-й ім. Петровського цукровий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної планової виїзної перевірки від 30 грудня 2014 року №359/11-22-22/00372090, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 02.12.2010 року в частині заниження сум податку на додану вартість на загальну суму 218266,00 грн. за липень 2012 року в сумі 12202,00 грн. та за грудень 2013 року в сумі 206064,00 грн. (а.с.37-93).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2015 року №0000022200, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 327399,00 грн. (за основним платежем - 218 266,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109133,00 грн.) (а.с.94).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржене податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту в результаті безпідставного формування такого кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Росукренергохолдінг", ТОВ "Контакт-Хім", ПП "Конті-Преміум", ПП "Спеціальні технології", які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (підпункт 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Росукренергохолдінг", ТОВ "Контакт-Хім", ПП "Конті Преміум", ПП "Спеціальні технології" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Судом з'ясовано такі обставини.

Видами діяльності ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" за КВЕД є, зокрема, виробництво цукру (10.81).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Росукренергохолдінг" судом встановлено наступне.

25 вересня 2013 року між ТОВ "Росукренергохолдінг" (постачальник) та ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів (бензину марок А-76,А-80,А-92,А-98, дизельного пального, палива пічного побутового, скрапленого газу) (а.с.118-120).

На виконання умов вказаного договору у вересні 2013 року позивач придбав у ТОВ "Росукренергохолдінг" пальне, дизельне паливо та бензин марки на загальну суму 1213017,84 грн. (із них ПДВ - 202169,64 грн).

Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням (а.с.129).

Факт отримання позивачем пального підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 25 вересня 2013 року №925001 (а.с.130) та відповідною видатковою накладною (а.с.127).

Підтверджуючи факт постачання придбаного товару до місцезнаходження ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод", позивач надав до суду вантажну накладну на відпуск нафтопродуктів та відповідну заявку (а.с.125-126).

У відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, позивачем прийнято ПММ та відображено у прибутковому ордері (а.с.128).

Придбане дизельне пальне було реалізовано позивачем СТОВ "Агрофірма Ясенівська", яке, у свою чергу, надавало позивачеві послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом (а.с.131-175).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Конті Преміум" судом встановлено наступне.

06 лютого 2012 року між ПП "Конті Преміум" (продавець) та ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" (замовник) було укладено договір на поставку товару №105 (а.с.179-180).

У лютому 2012 року позивачем було придбано у зазначеного контрагента запчастини для технічного обслуговування устаткування (круг заточний) на загальну суму 3660,00 грн. (із них ПДВ - 610,00 грн) (а.с.185).

Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжним дорученням (а.с.183).

Факт придбання позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 15 лютого 2012 року №412 (а.с.182) та відповідною видатковою накладною (а.с.181).

На посвідчення факту транспортування товару до місцезнаходження виробничих потужностей позивача позивачем надано подорожній лист службового легкового автомобіля (а.с.184).

Придбаний товар в подальшому був встановлений на об'єктах позивача буряковому елеваторі, бурякорізці, конвеєі білого цукру, що посвідчується відповідним актом списання допоміжних (ремонтних) матеріалів (а.с.142).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Контакт-Хім" судом встановлено наступне.

09 вересня 2013 року між ТОВ "Контакт-Хім" (продавець) та ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №09/09 (а.с.190-191).

У жовтні 2013 року позивач придбав у зазначеного контрагента устаткування, а саме: стрічку конвеєрну харчову на загальну суму 23364,00 грн. (із них ПДВ - 3894,00 грн) (а.с.197).

Факт придбання позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковою накладною від 08 жовтня 2013 року №28 (а.с.195), видатковою накладною (а.с.193).

Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом (а.с.196).

Придбаний товар було обліковано позивачем на балансі підприємства, що посвідчується прибутковим ордером (а.с.194).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП "Спеціальні технології" судом встановлено наступне.

Відповідач стверджує, що згідно автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в жовтні 2011 року існує розбіжність між відомостями, відображеними ПП "Спеціальні технології" та позивачем, у сумі 11592,00 грн. Так, ПП "Спеціальні технології" не віднесено 11592,00 грн. до податкових зобов'язань, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність реалізації придбаного товару.

20 жовтня 2011 року між ПП "Спеціальні технології" (продавець) та ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" (покупець) було контракт №1020/11 на поставку піногасників "Естер" (а.с.99-100).

У жовтні 2011 року, позивачем було придбано у зазначеного контрагента піногасники на загальну суму 69552,00 грн. (із них ПДВ - 11592,00 грн).

Оплата за даним договором була здійснена безготівковим шляхом, що посвідчується відповідним платіжними дорученнями (а.с.105-106).

Факт придбання позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними від 24 жовтня 2014 року №2; від 27 жовтня 2011 року №4 (а.с.103,104) та відповідною видатковою накладною (а.с.101).

Придбаний товар було обліковано позивачем на балансі підприємства, що посвідчується прибутковим ордером (а.с.102).

З наданих позивачем документів вбачається, що придбаний позивачем товар придбавався та був використаний позивачем при здійсненні власної господарської діяльності (а.с.108).

У зв'язку з викладеним, суд резюмує правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за податковими накладними від 24 жовтня 2014 року №2; від 27 жовтня 2011 року №4, виданими ПП "Спеціальні технології".

Разом з тим, суд критично оцінює твердження податкового органу щодо відсутності реалізації придбаних у даного контрагента піногасників, оскільки не віднесення ПП "Спеціальні технології" суми ПДВ (11592,00 грн.) до складу податкових зобов'язань, не може бути розцінено як передумова нікчемності правочину укладеного ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" з його контрагентом - ПП "Спеціальні технології".

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи договорів, податкових, видаткових накладних свідчать про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними. Подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг, є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами підряду.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" та ТОВ "Росукренергохолдінг", ТОВ "Контакт-Хім", ПП "Конті Преміум", ПП "Спеціальні технології", а відтак - і правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було взято до уваги первинні бухгалтерські документи ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод", а висновки про безтоварність господарських операцій позивача зумовлені відомостями про недостовірність даних, відображених його контрагентом - ТОВ "Росукренергохолдінг", ТОВ "Контакт-Хім", ПП "Конті Преміум", ПП "Спеціальні технології" у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Так само критично суд оцінює посилання відповідача на докази, здобуті у рамках перевірок контрагентів позивача, щодо здійснення ними фіктивної підприємницької діяльності.

Згідно частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України саме вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, за змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, преюдиційними обставинами, що звільнені від доказування, є обставини, встановлені безпосередньо: 1) вироком у кримінальній справі; 2) постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, висновки, в даному випадку, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагентів позивача, яка (фіктивність) встановлена в інших процесуальних документах, як-то акт перевірки позивача та акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів, не сприймається судом як преюдиційна обставина, відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановлений судом факт правомірності формування податкового кредиту дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 109133,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000022200.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, у дані справі відповідач не довів правомірності свого рішень.

Викладене вище дає підстави вважати, що позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем і за штрафними санкціями, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору, що підлягає сплаті при поданні адміністративного позову майнового характеру, в розмірі 487,20 грн (а.с.16,206), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції (Олександрівське відділення) ГУ ДФС у Кіровоградській області від 21 січня 2015 року №0000022200, яким ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 327399,00 грн. (за основним платежем - 218266,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 109133,00 грн.)

Присудити ПАТ "2-й ім. Петровського цукровий завод" судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень, двадцять копійок) з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук