Постанова № 43589422, 06.04.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа № 809/3269/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Ткачук О.П.,

за участю сторін:

представника позивача: Василів М.П.,

представника відповідача: Капущак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості в сумі 365 136,66 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості в сумі 365 136,66 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що відповідачем всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» допущено заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Розрахунки заборгованості відповідачем отримано, однак в добровільному порядку не погашено.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, пояснила, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині відшкодування витрат на суму 146 250,97 грн. за січень та лютий 2014 року., а в частині 753,61 грн. відсутні правові підстави для відшкодування у зв'язку з поданням додаткових розрахунків та в сумі 44 726,20 грн. у зв'язку з проведенням доплат до пенсій. Просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» являється юридичною особою, взяте на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Так, окремим працівникам Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а окремим - відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с.8-20).

Згідно з п.2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «б»-«з»статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Статею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах даним працівникам (по Списку №1 і Списку №2) згідно поданих розрахунків становлять суму заборгованості в розмірі 218 885,69 грн. за період з 01.03.2014 року по 01.07.2014 року.

Суд не погоджується із задоволенням вимог в частині відшкодування витрат в сумі 146 250.97 грн. за період січня - лютого 2014 року у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду та з наступних підстав.

Відповідно до ч. 15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності не застосовується щодо стягнення недоїмки, пені га штрафів.

Згідно ч.2 ст.106 Закону недоїмка - це суми страхових внесків своєчасно не нараховані і а або не сплачені страхувальниками. Разом з тим, цей Закон не відносить фактичні витрати на виплату та доставку пенсій до страхових внесків і у розумінні цього Закону це є плата, що покриває фактичні він рамі на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Чинне законодавство не передбачає спеціальних строків або їх відсутність щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а положення ч.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у даній справі. Відтак, законодавством не встановлений будь-який інший строк для звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, ніж встановлений ст. 90 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, суд приходить до висновку, що в частині стягнення витрат на виплату і доставку пенсій. призначених на пільгових умовах в сумі 146 250.97 грн. за період січня - лютого 2014 року слід відмовити.

Твердження представника відповідача в іншій частині поданих заперечень не спростовують доводи та письмові докази подані представником позивача, а тому підлягають відхиленню судом.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003. Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Наявність заборгованості перед Управлінням ПФУ в м. Івано-Франківську по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується розрахунками боргу по відшкодуванню витрат на доставку та виплату таких пенсій, а також іншими матеріалами справи (а.с.6-77).

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» (код ЄДРПОУ 00218271, вул.Є.Коновальця,229, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 218 885,69 грн. (двісті вісімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 69 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 09.04.2015 року.

Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.