Постанова № 43589395, 14.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року , о 14:30 годині,Справа № 808/1291/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5103,51 гривень, який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань. Позивач просить стягнути зазначену суму боргу.

У судове засідання представник ДПІ не з'явився, до його початку надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про час, дату і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що відповідач подав до ДПІ податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця за 2014 рік №9078893406 від 21.01.2015, в якій самостійно визначив податкове зобов'язання у розмірі 8025,88 гривень (а.с. 6-8).

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, «платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК, «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Таким чином, сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1, визначена ним самостійно, з урахуванням переплати у розмірі 2928 гривень та пені у розмірі 5,63 гривень, не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом та складає 5103,51 гривень.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, «контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини».

Судом встановлено, що ДПІ було вжито заходи стягнення боргу у встановленому законом порядку: відповідачу направлена податкова вимога форми «Ф» № 283-25 від 08.05.2014 на суму 24111,53 гривень, проте кореспонденція повернулася до ДПІ з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 10).

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилались.

Оскільки на момент судового розгляду податковий борг відповідачем не сплачено, суд вважає, що борг необхідно стягнути у судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: 69065, АДРЕСА_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5103 (п'ять тисяч сто трьох) гривень 51 копійки на користь УК у Ленінському районі м. Запоріжжя р/р №33217866700006, код платежу 18050401, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш