Постанова № 43589214, 02.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 р. Справа № 805/736/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов?янська індустріальна спілка «Сода»

до відповідача Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про спонукання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов?язання визнати безнадійним та списати суму боргу з земельного податку за травень – вересень 2014 року в сумі 130567 грн. 45 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, у зв?язку з проведенням антитерористичної операції він має право на визнання безнадійним та списання суми податкового боргу з земельного податку на підставі ст. 101 Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що згідно копії Сертифікату (висновку) про настання обставин непереробної сили від 01.09.2014 року № 2723/15-4, наданого позивачу, Торгово – промислова палата України засвідчила обставини непереробної сили відповідно до п. 100.4 та п. 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, якими регулюються питання розстрочення або відстрочення сплати суми боргу.

Тобто, як вважає відповідач, зазначений сертифікат не звільняє позивача від сплати податку та не надає права на визнання безнадійним та списання такого боргу.

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представники сторін надали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд встановив.

ТОВ «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДРПОУ 31054873), місцезнаходження: 84112, Донецька область, м. Слов?янськ, вул. Чубаря, буд. 91 (а.с. 21).

Згідно договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) ТОВ «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» прийняло в тимчасове користування земельну ділянку площею 298,35 га.

Протягом травня – вересня 2014 року ТОВ «Слов??янська індустріальна спілка «Сода» надавало до Слов?янської ОДПІ податкові декларації з плати за землю, в яких самостійно визначило суму податкових зобов?язань з податку.

01.09.2014 року Торгово – промислова палата України надала ТОВ «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» сертифікат (висновок) про настання обставин непереробної сили відповідно до п. 100.4 та п. 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України (а.с. 27 – 28).

23.10.2014 року ТОВ «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» звернулось до Слов?янської ОДПІ з заявою про визнання безнадійним та списання суми боргу з земельного податку за травень – вересень 2014 року в розмірі 130567 грн. 45 коп. (а.с. 25).

Листом від 19.11.2014 року № 15887/10/08-22-25 Слов?янська ОДПІ повідомила ТОВ «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» про відсутність підстав для такого списання (а.с. 26).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить зобов?язати відповідача визнати безнадійним та списати суму податкового боргу.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов’язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, на час розгляду справи у позивача рахується сума податкового боргу з земельного податку .

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитеррористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Абзацем 2 статті 1 зазначенного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30.10.2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, підпунктом 23 пункту 1 додатку до якого м. Слов?янськ Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Як зазначалось раніше, позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Слов?янська Донецької області.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно абз. 1 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Згідно ст. 10 цього Закону протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як зазначалось раніше, Торгово – промислова палата України надала ТОВ «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» сертифікат (висновок) про настання обставин непереробної сили відповідно до п. 100.4 та п. 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України.

Тобто, документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили для позивача, стосується настання таких обставин відповідно до п. 100.4 та п. 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України, які регулюють поняття розстрочення або відстрочення суми податкового боргу.

Таким чином, сертифікат Торгово – промислової палати України про настання обставин непереробної сили, який наданий позивачу, не звільняє його від сплати земельного податку, а тільки надає право на відстрочення або розстрочення суми боргу з цього податку.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, 18.02.2015 року ТОВ «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» звернулось до Слов?янської ОДПІ з відповідною заявою про надання розстрочення (відстрочення) суми податкового боргу.

Суд вважає неправомірним посилання позивача на Наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», оскільки зазначений порядок регулює питання списання суми податкового боргу, в тому числі, на підставі висновку Торгово – промислової палати України про настання обставин непереробної сили відповідно до ст. 101 Податкового кодексу України, яка регулює питання списання суми безнадійного боргу, та позивачем не надано суду доказів отримання відповідного сертифікату.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 128, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов?янська індустріальна спілка «Сода» до Слов?янської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про зобов?язання визнати безнадійним та списати суму боргу з земельного податку за травень – вересень 2014 року в сумі 130567 грн. 45 коп. – відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Давиденко Т.В.