Постанова № 43589141, 02.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 р. Справа № 804/3499/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Наумчик Л.В.

представника позивача - Константинова Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

23.03.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0001972203 та від 29.01.2015 року № 0000111702.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Верхньодніпровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за результатами проведеної перевірки підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» за липень, вересень 2013 року зроблено висновки про нереальність господарських операцій та, як наслідок, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що й стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимогу суду щодо подання письмових заперечень та пояснень проти позову, визначену в ухвалі суду від 23.03.2015 року, суд вирішив розглянути справи на підставі доказів, наявних в ній.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, зазначає наступне.

Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

16.10.2014 року працівниками Верхньодніпровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт № 1261/4-16-22-03/32182594 «Про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 32182594) по взаємовідносинам з ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» (код ЄДРПОУ 33075701) за липень, вересень 2013 року».

Відповідно до висновків вказаного акту зазначено наступне:

1) Документальною позаплановою невиїзною перевіркою підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» з КП «ЖВК» ДОР в вересні 2013 року.

2) Нереальність здійснення господарських операцій в частині придбання КП «ЖВК» ДОР (ЄДРПОУ 32182594) продукції в липні 2013 року ТОВ «Аульська хлоропереливна станція».

3) Порушення п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, дані, відображені КП «ЖВК» ДОР (ЄДРПОУ 32182594) у деклараціях з податку на додану вартість за липень 2013 року завищено суму податкового кредиту на загальну суму 10 650,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 05.11.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001972203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 975,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 10 650 грн. та за штрафними санкціями - 5 325 грн.

12.01.2015 року працівниками Верхньодніпровської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт № 2/04-16-22-02/32182594 «Про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 32182594) з питань, що стали предметом оскарження до ГУ ДФС у Дніпропетровській області за результатами документальної позапланової перевірки з питань взаємовідносин КП «ЖВК» ДОР (код ЄДРПОУ 32182594) з ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» (код ЄДРПОУ 33075701) за липень, вересень 2013 року».

У висновку вказаного акту перевірки зазначено:

1) Порушення п.198.1, п.198.2, п198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 21 300 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2013 року 15 975 грн., за вересень 2013 року 5 325 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 29.01.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000111702, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 975,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 10 650 грн. та за штрафними санкціями - 5 325 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

В ході здійсненої перевірки встановлено, що між позивачем та ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» 30.01.2013 року було укладено договір на постачання рідкого хлору № 26/13. Предметом договору є постачання хлору рідкого.

Згідно висновків податкового органу за результатами перевірки неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операції з постачання хлору рідкого, оскільки не було надано належним чином оформлених первинних документів на підтвердження транспортування придбаного товару (відсутні акти приймання-передачі хлору рідкого, в товарно-транспортних накладних виявлено порушення порядку їх заповнення, в наданих податкових накладних відсутні дані про код УКТ ЗЕД імпортованого товару, податкові накладні не зареєстровані в ЕРПН).

Окрім того, як зазначено податковим органом за результатами аналізу даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України за липень 2013 року по взаємовідносинам КП «ЖВК» ДОР з ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» встановлено розбіжність у сумі 10650 грн., сума податкових зобов'язань ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» - відсутня (Акт про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» (код ЄДРПОУ 33075701), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ПП «Трансхім-БФ» код 38283836 та ПП «Промторг-М» (код за ЄДРПОУ 37103454) за липень 2013 року № 264/222/33075701), що й стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

З метою підтвердження або спростування висновків податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Досліджуючи господарській операції по яким позивачем сформовано спірну суму податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

01.01.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аульська хлоропереливна станція» (постачальник) та КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради (покупець) укладено договір на постачання рідкого хлору № 26/13. За вказаним договором постачальник зобов'язується постачати покупцю рідкий хлор в кількості 54 тн в контейнерах на умовах, визначених цим договором. Постачальник здійснює доставку хлору власним транспортом, за рахунок покупця, з ТОВ «АХПС» смт. Аули до складу замовника НФС № 4 м. Жовті Води, після чого вважається, що постачальник виконав свої зобов'язання за даним договором.

На підтвердження виконання умов вказаного договору та підтвердження постачання в липні, вересні 2013 року хлору рідкого, позивачем надано графік на відвантаження рідкого хлору на 2013 рік, додаткову угоду № 1 від 25.04.2013 року до договору № 26/13, в якій узгоджено тариф на перевезення, паспорти № 81, 85 на рідкий хлор ГОСТ 6718-93 заводу-виробника ПАТ «Дніпроазот», платіжні доручення про оплату хлору від 04.07.2013 року № 1928 на суму 31950 грн., від 05.07.2013 року № 1942 на суму 31950 грн., від 12.07.2013 року № 2014 на суму 31950 грн., від 04.09.2013 року № 2511 на суму 31950 грн., видаткові накладні № ОО-01215 від 31.07.2013 року, № ОО-01081 від 11.07.2013 року, прибуткові ордери, рахунки-фактури № ОО-1503 від 03.09.2013 року, № ОО-1088 від 12.07.2013 року, № ОО-0992 від 05.07.2013 року, № ОО-0991 від 03.07.2013 року, картки складського обліку матеріалів, матеріальні звіти, лімітно-забірні картки, акти приймання-передачі хлорної тари, приймання-передачі заповненої хлорної тари, витяг з журналу довіреностей, довіреність № 5 від 02.01.2013 року на ім'я Константинова Б.М., журна обліку надходження контейнерів рідкого хлору, податкові накладні № 56 від 04.07.2013 року на суму 31950 грн., в т.ч. ПДВ - 5325 грн., № 74 від 05.07.2013 року на суму 31950 грн., в т.ч. ПДВ - 5325 грн., № 151 від 12.07.2013 року на суму 31950 грн., в т.ч. ПДВ - 5325 грн., № 35 від 04.09.2013 року на суму 31950 грн., в т.ч. ПДВ - 5325 грн.

Транспортування товару здійснювалось автомобілем МАЗ 53371 державний номер НОМЕР_1, причеп НОМЕР_2, водій ОСОБА_5, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 31.07.2013 року № 01868, № 001869, від 11.07.2013 року № 01662, № 001663.

На підставі отриманих податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган прийшов до висновку про не підтвердження реальності операцій з постачання хлору рідкого в липні та вересні 2013 року на підставі аналізу податкової інформації (Акт про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» (код ЄДРПОУ 33075701), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам ПП «Трансхім-БФ» код 38283836 та ПП «Промторг-М» (код за ЄДРПОУ 37103454) за липень 2013 року № 264/222/33075701) та з підстав виявлених помилок при оформлення первинних документів, які надані на підтвердження транспортування товару, відсутності реєстрації податкових накладних в ЕРПН, відсутність даних про код УКТ ЗЕД імпортованого товару.

Проте такі висновки суд вважає необґрунтованими та безпідставним, оскільки згідно до норм Податкового кодексу України передбачено лише, що податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. У виписаних позивачу податкових накладних сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень.

Посилання на відсутність даних про код УКТ ЗЕД імпортованого товару є необґрунтованим, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачем придбано хлор рідкий виробництва ПАТ «Дніпроазот», що підтверджується відповідними паспортами.

Щодо помилок при заповненні товарно-транспортних накладних, на які посилається відповідач як на підставу для визнання господарських операцій безтоварними, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Оскільки як вже було судом зазначено вище, факт транспортування придбаного товару здійснювався постачальником, товар отримувався за довіреністю працівником позивача, вказані обставини свідчать про реальне здійснення перевезення приданого товару, що відповідає умовам укладеного договору.

Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про не підтвердження операцій між позивачем і та ТОВ «Аульська хлоропереливна станція», а також про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Судом встановлено, що придбаний у ТОВ «Аульська хлоропереливна станція» хлор рідкий використовувався позивачем у власній господарській діяльності для знезараження питної води.

Таким чином суд зазначає, що відповідач безпідставно дійшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за липень, вересень 2013 року в сумі 21300 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач формував податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради склало свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами та відсутні підстави вважати про заниження податку на додану вартість.

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту та як наслідок про заниження податку на додану вартість.

Вказане призвело до неправомірного збільшення позивачеві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає податкові повідомлення-рішення від 05.11.2014 року № 0001972203 та від 29.01.2015 року № 0000111702 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 182,70 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь КП «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради судові витрати у розмірі 182,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.11.2014 року № 0001972203 та від 29.01.2015 року № 0000111702

Стягнути з Державного бюджету України на користь комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради судові витрати у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 07.04.2015 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 07.04.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля