Постанова № 43589121, 29.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 р. справа № 804/8404/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., одноособово розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРПАК" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежилого приміщення, прим. 1 та комплексу, адміністративно-побутової будівлі з виробничими приміщеннями за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Хвойна, 110, до повного усунення порушень, -

ВСТАНОВИВ :

13 червня 2014 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежилого приміщення, прим. 1 та комплексу, адміністративно-побутової будівлі з виробничими приміщеннями ТОВ "ЮРПАК" (код ЄДРПОУ 34983526) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Хвойна, 110, до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що у період з 12.05.2014 р. по 30.05.2014 р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ст. 5 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон України № 877-V) ГУ ДСНС у Дніпропетровській області було проведено планову перевірку ТОВ "ЮРПАК", з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту. Актом перевірки було встановлено численні порушення додержання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, тому, з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров'ю людей позивач звернувся до суду для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача, шляхом повного зупинення експлуатації нежилого приміщення, прим. 1 та комплексу, адміністративно-побутової будівлі з виробничими приміщеннями ТОВ "ЮРПАК".

Пунктом 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 р. відкрито скорочене провадження у адміністративній справі (а.с. 1).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, позивачем 29.07.2014 року, та 05.12.2014 року відповідачем, було отримано копії ухвали суду від 22.07.2014 р. про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі (а.с. 32, 34).

Суд зазначає, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 р. про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39849955, тобто, відповідач не був позбавлений права на отримання відомостей щодо руху своєї адміністративної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у встановлений ухвалою строк, відповідачем не було подано до суду письмових заперечень на адміністративний позов, або заяви про визнання позовних вимог, з клопотанням про надання строку для подання до суду письмових пояснень відповідач до суду не звернувся.

Згідно з ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, дослідивши матеріали справи, враховуючи повідомлені позивачем обставини, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає достатньо підстав для прийняття законного рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пп. 50 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України № 20/2013 від 16.01.2013 року на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати безпосередньо та через свої територіальні органи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Згідно пп. 63 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Відповідно до п. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до підпунктів 4, 19, 21, 22, 23 п. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить:

- організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання;

- розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання;

- забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки;

- утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

- здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЮРПАК", з урахуванням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306 критеріїв розподілу суб'єктів господарювання, за ступенями ризику його господарської діяльності, віднесений до високого ступеню ризику.

Судом встановлено, що відповідно до наказу начальника ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області від 18.04.2014 р. № 46 «Про проведення перевірки» (а.с. 21-22), на підставі виданого посвідчення на проведення перевірки № 1663 від 30.04.2014 р. (а.с. 20), посадовими особами позивача у період з 12.05.2014 р. по 30.05.2014 р. відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V, ГУ ДСНС у Дніпропетровській області було проведено планову перевірку ТОВ "ЮРПАК" та суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на підставі договору оренди та суборенди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Хвойна, 110.

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки ТОВ "ЮРПАК" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту від 30.05.2014 р. № 131 (а.с. 12-18) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України № 126 від 19.10.2004, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за №1480/10009 (далі - НАПБ А 01.001-2004), Державних будівельних норм України «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22.12.2010 № 537 (далі - ДБН В.2.5-56:2010), Державних будівельних норм України "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 (далі ДБН В.1.1-7-2002*), Національного стандарту України «Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України № 151 від 02.04.2004, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133 (далі - ДБН В.2.5-74:2013), Державних будівельних норм України «Внутрішній водопровід та каналізація», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 №553 (далі - ДБН В.2.5- 64:2012), «Правила експлуатації вогнегасників» затверджені наказом МНС України № 152 від 02.04.2004, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №555/9154 (далі - НАПБ Б.01.008-2004), а саме:

- не проведено технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації (п. 6.1.3 розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 додаток J1 ДБН В.2.5-56-2010);

- сигнал від контрольно-приймального приладу пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження (п.6.1.28 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- не виконано розміри другого евакуаційного виходу що веде з першого поверху адміністративної будівлі у двір підприємства у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме шириною не менше 0,8 метра (на даний момент розміри еваковиходу шириною 0,51 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- не виконано розміри евакуаційних виходів № 1 та 2 у цеху по виробництву пакетів у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме шириною не менше 0,8 метра (на даний момент розміри еваковиходів шириною 0,65 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А.01.001 -2004 п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- не виконано розміри евакуаційного виходу у кімнаті ОТК що веде безпосередньо назовні у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме шириною не менше 0,8 метра (на даний момент розміри еваковиходу шириною 0,65 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 -2004 п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- не виконано розміри евакуаційного виходу у складі готової продукції у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме висотою не менше 2,0 метра (на даний момент розміри еваковиходу висотою 1,90 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- не забезпечено шляхи евакуації (внутрішні сходи) у всіх будівлях евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок (п. 4.3.8, 5.1.26 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- двері до сходових клітин з поверхів усіх будівель не забезпечено пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах (розділ 1, п. 4.3.11, п.4.3.1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п. 5.20 ДБН В.1.1-7-2002*);

- у будівлі складу готової продукції конторське приміщення не облаштоване протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу, не виконано протипожежні двері 2-го типу у місці сполучення даного приміщення зі складом (п. 7.10.1.6 НАПБ А. 01.001-2004);

- не забезпечено проходи у будівлі складу готової продукції між штабелями та стінами не менше 0,8 метрів (п. 7.10.1.4 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- у будівлі цеху № 1 по виробництву плівки (екструзія), не виконано розміри шляхів евакуації з побутових приміщень розташованих на другому поверсі у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме шириною не менше - 1,0 метра та висотою не менше-2,0 метра (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.5.27 ДБН В. 1.1-7-2002*);

- не виконано другий евакуаційний вихід з другого поверху у будівлі цеху № 1 по виробництву плівки (екструзія), (з побутових приміщень) у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.5.9, п.5.13, п.5.16 ДБН В. 1.1-7-2002*);

- не виконано другий евакуаційний вихід з другого поверху у будівлі цеху флексодруку, у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А.01.1 - 2004 п.5.9, п.5.13, п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- не виконано розміри евакуаційного виходу № 1 (основний евакуаційний вихід) з електромеханічної будівлі (слюсарних майстерень) у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме шириною не менше 0,8 метра (на даний момент розміри еваковиходу шириною 0,72 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- не виконано розміри евакуаційного виходу № 2 з електромеханічної будівлі (слюсарних майстерень) у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме шириною не менше 0,8 метра (на даний момент розміри еваковиходу шириною 0,68 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- не виконано розміри евакуаційного виходу № 3 з електромеханічної будівлі (слюсарних майстерень) у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме шириною не менше 0,8 метра та висотою не менше 2,0 метра (на даний момент розміри еваковиходу шириною 0,65 метра та висотою 1, 95 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.5.16 ДБН В. 1.1-7-2002*);

- не виконано розміри основного евакуаційного виходу у цеху флексодруку у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме висотою не менше 2,0 метра (на даний момент розміри еваковиходу висотою 1,95 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А.1.1 - 2004 п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- не виконано розміри евакуаційного виходу з жіночої роздягальні у цеху флексодруку у відповідності до протипожежних вимог будівельних норм, а саме шириною не менше 0,8 метра та висотою не менше 2,0 метра (на даний момент розміри еваковиходу шириною 0,75 та висотою 1,95 метра) (п. 4.3.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.5.16 ДБН В.1.1-7-2002*);

- будівлю цеху по виробництву пакетів не обладнано внутрішнім протипожежним водогоном (розділ 6.3, п. 6.3.2.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 частина І, розділ 8, п.8.1, табл. 4 ДБН В.2.5-64:2012);

- будівлю цеху № 1 по виробництву плівки (екструзія) не обладнано внутрішнім протипожежним водогоном (розділ 6.3, п. 6.3.2.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 частина І, розділ 8, п.8.1, табл. 4 ДБН В.2.5-64:2012);

- будівлю складу готової продукції не обладнано внутрішнім протипожежним водогоном (розділ 6.3, п. 6.3.2.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 частина І, розділ 8, п.8.1, табл. 4 ДБН В.2.5-64:2012);

- будівлю цеху флексодруку не обладнано внутрішнім протипожежним водогоном (розділ 6.3, п. 6.3.2.1, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 частина І, розділ 8, п.8.1, табл. 4 ДБН В.2.5-64:2012);

- не забезпечено підприємство зовнішнім протипожежним водопостачанням (розділ 6.3, п.6.3.1.1, п.6.3.1.3, розділ 1 НАПБ А. 01.001 - 2004 п.6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013);

- приміщення підвалу адміністративної будівлі не очищено від горючого сміття (п. 4.2.1 НАПБ А. 01.001 -2004);

- не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (п. 5.1.35 НАПБ А.01.001-2004);

- не виконано з'єднання та окінцювання жил електропроводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) в адміністративній будівлі (п. 5.1.7 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- не проведено замір опору ізоляції електричних мереж (п. 5.1.34 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- не забезпечено в приміщеннях адміністративної будівлі, кімнаті ОТК автономним пристроєм електричного захисту кожного побутового кондиціонера незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів (п. 5.3.16 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- встановлено електророзетки, вимикачі, та інші подібні апарати на горючі основи (конструкції) у електромеханічній будівлі (слюсарні майстерні) (п. 5.1.27 НАПБ А. 01.001 - 2004);

- не проведено технічне обслуговування вогнегасників у адміністративній будівлі, цеху по виробництву пакетів, у відповідності до Правил експлуатації вогнегасників, а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги" (п.6.4.18, п. 6.4.20 НАПБ А. 01.001 - 2004 НАПБ Б.01.008 - 2004);

- приміщення адміністративної будівлі не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (п. 6.4.8 НАПБ А.01.001-2004 НАПБ Б.03.001 -2004);

- для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності з узгодженням її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (п.7 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів», затверджене наказом МНС від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого в Мін'юсті України 24.01.2001 за № 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 №140, зареєстрованого в Мін'юсті України 01.09.2005 № 970/11250); «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», затверджена наказом МНС України від 23.02.2006 № 98, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.03.2006 №286/12160).

Акт підписано особисто директором ТОВ «ЮРПАК» Поповим А.В. без зауважень.

Станом на 29.12.2014 року в матеріалах справи відсутні письмові докази на підтвердження усунення порушень вимог чинного законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Судом встановлено, що подальша робота ТОВ "ЮРПАК" із вищезазначеними порушеннями пожежної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, виходячи з наступного.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Вразі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м, призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При порушенні виконання монтажу побутових кондиціонерів та їх не відповідність, призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При зменшенні розмірів шляхів евакуації може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

При відсутності другого виходу, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності протипожежних перегородок з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що сприяє розповсюдженню та підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність приладів для самозачинення дверей створює загрозу розповсюдження пожежі із однієї частини будівлі в іншу, унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність виводу сигналу від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження спричинить до збільшення часу передачу інформації про пожежу, в зв'язку з чим збільшиться час прибуття пожежних підрозділів, та в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину.

Не належне утримання автоматичної системи пожежогасіння та автоматичної пожежної сигналізації призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв'язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При зберіганні горючого сміття, може призвести до виникнення пожежі від найменших джерел запалення, як природних, так і по необережності, з подальшим розвитком пожежі на поряд розташовані будівлі та споруди і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей.

Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р. N 2694-XII (далі - Закон України N 2694-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Статтею 4 Закону України N 2694-XII визначається, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до ст. 13 Закону України N 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У відповідності до п.п. 12 п. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Пункт 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України зазначає, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з п. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено п.п. 1, 4 п. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 5 ст. 4 Закону України № 877-V визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи про про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що наведені позивачем в позовній заяві обставини підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про порушення відповідачем вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які можуть спричинити шкоду для життя і здоров'я людей, а також, зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів з приводу виконання порушень станом на час розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є обґрунтованими, існують всі підстави для застосування заходів реагування до ТОВ «ЮРПАК» у вигляді повного зупинення експлуатації нежилого приміщення, прим. 1 та комплексу, адміністративно-побутової будівлі з виробничими приміщеннями ТОВ "ЮРПАК" (код ЄДРПОУ 34983526) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Хвойна, 110, до повного усунення порушень.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Статтею 27 Конституції України передбачено, що обов'язок держави - захищати життя людини.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, є необхідність негайного зупинення робіт (виробництва), враховуючи пряму загрозу життю та здоров'ю людей, тому, постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 12 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 73,08 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 926 від 17.07.2014 р. (а.с. 29).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 73,08 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 18, 69 - 71, 79, 86, 94, 159 - 163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежилого приміщення, прим. 1 та комплексу, адміністративно-побутової будівлі з виробничими приміщеннями за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Хвойна, 110, до повного усунення порушень - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації нежилого приміщення, прим. 1 та комплексу, адміністративно-побутової будівлі з виробничими приміщеннями за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Хвойна, 110, до повного усунення порушень, у зв'язку із загрозою життю та здоров'ю людей.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371; 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, буд. 4) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 12 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, він має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

Постанова суду підлягає негайному виконанню, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник