Постанова № 43588988, 14.04.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.Справа № 916/5146/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Моцун О.П.

від відповідача - Медвідь І.П., Михайлов Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства "Водопостачання та каналізація"

на рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2015р.

по справі №916/5146/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАСПЕЦСТРОЙ"

до Комунального підприємства "Водопостачання та каналізація"

про витребування майна та стягнення 231717,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАСПЕЦСТРОЙ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Комунального підприємства "Водопостачання та каналізація" про витребування з незаконного володіння колектор арт. 10357А з поліетиленових труб діаметром 200 мм довжиною 480 пм в комплекті з втулкою ПЭ - 100 діаметром 200 мм в кількості 2 шт. і фланець сталевий діаметром 200 мм в кількості 2 шт. та стягнення неустойки у розмірі 231717,42 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе за договором оренди №12/07-01 від 12.07.2014р. та Додатковою угодою №1 до Договору оренди від 01.09.2014р. зобов'язань, актом приймання-передачі колектора арт.10357А від 12.07.2014р., листами-вимогами за вих. №01-03/198 від 10.10.2014р., вих. №01-03/214 від 27.10.2014р., вих. №01-03/229 від 11.11.2014р. щодо повернення майна за договором оренди, а також тим, що спірне майно, що на праві власності належить позивачу, утримується відповідачем без правових підстав.

В заяві про збільшення позовних вимог ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" просило стягнути з КП "Водопостачання та каналізація" неустойку у розмірі 396728,31 грн. за період з 13.10.2014р. по 02.02.2015р.

У відзиві на позовну заяву КП "Водопостачання та каналізація" посилається на відсутність вини відповідача щодо порушення зобов'язання з повернення майна та невідповідність нарахування позивачем неустойки чинному законодавству та просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення неустойки.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.02.2015р. (суддя Волков Р.В.) позов задоволено повністю. Витребувано з незаконного володіння КП "Водопостачання та каналізація" колектор арт. 10357А з поліетиленових труб діаметром 200 мм довжиною 480 пм в комплекті з втулкою ПЭ - 100 діаметром 200 мм в кількості 2 шт. і фланець сталевий діаметром 200 мм в кількості 2 шт. Стягнуто з КП "Водопостачання та каналізація" на користь ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" неустойку за період з 13.10.2014р. по 02.02.2015р. у розмірі 396728,31 грн., судовий збір в розмірі 10274,76 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідач всупереч умовам Договору оренди №12/07-01 від 12.07.2014р. та Додаткової угоди №1 до Договору оренди від 01.09.2014р. вчасно не повернув орендоване майно, на письмові вимоги ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" щодо повернення майна відповіді не надав, акту приймання-передачі щодо повернення колектора складено не було. Судом встановлено, що сторони, уклавши Додаткову угоду до Договору, передбачили строк повернення колектора впродовж двох днів на письмову вимогу орендодавця - ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ". Додатковою угодою до Договору сторони передбачили, що у випадку неповернення колектора на письмову вимогу орендодавця - ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" по закінченню двох днів орендодавець сплачує штраф у розмірі 3 % вартості колектора за кожний день прострочення. Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 396728,31 грн. за період з 13.10.2014р. по 02.02.2015р., суд встановив їх відповідність обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позов задоволено в повному обсязі.

26.02.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга КП "Водопостачання та каналізація" на рішення господарського суду від 09.02.2015р. у справі №916/5146/14, в якій скаржник просить рішення господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення, яким зменшити стягнення з КП "Водопостачання та каналізація " на користь ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" розмір неустойки на 99 процентів до 1 проценту від суми 396728,31 грн., що складатиме 3967,30 грн.

В апеляційній скарзі КП "Водопостачання та каналізація" посилається на допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а саме;

- неповне з'ясування обставин та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими;

- при розгляді справи судом не були досліджені усі обставини та докази справи, не надана їм належна оцінка, що стало причиною недоведеності обставин, які мають значення для справи;

- судом не було враховано скрутного фінансового становища КП "Водопостачання та каналізація", обставини що виключають вину відповідача в порушенні зобов'язання та надмірно великий, що суперечить приписам законодавства розмір неустойки, що виключає можливість задоволення позову у розмірі, зазначеному в рішенні суду.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" зазначає, що підстави для зміни судового рішення відсутні та просить судове рішення господарського суду Одеської області від 09.02.2015р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На думку позивача, відповідачем не надано належних доказів, які б були підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

В поясненнях до апеляційної скарги КП "Водопостачання та каналізація" вважає, що за даними правовідносинами в зв'язку з неповерненням в строк майна має сплатити неустойку за невиконання умов договору у вигляді штрафу в розмірі 3% від вартості колектора, а саме - 3510,87 грн. Правовідносини, які склалися між сторонами за договором оренди №12/07-01 від 12.07.2014р. є відносини позички, оскільки колектор було взято безоплатно в користування як тимчасовий напірний каналізаційний колектор для збереження життєдіяльності населення м. Южний і подачі питної води населенню.

Будь-які грошові зобов'язання між сторонами даного договору відсутні. А тому господарський суд необґрунтовано визнав передбачений в Додатковій угоді штраф - пенею, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників сторін, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено господарським судом, позивач (орендодавець) передав в оренду без орендної плати відповідачу (орендатору) на підставі договору оренди № 12/07-01 від 12.07.2014 року колектор арт. 10357А з поліетиленових труб діаметром 200 мм довжиною 480 пм в комплекті з втулкою ПЭ - 100 діаметром 200 мм в кількості 2 шт. і фланець сталевий діаметром 200 мм в кількості 2 шт. для перекачки стоків на станцію БХО АТ «ОПЗ».

Споживча вартість колектора в комплекті відповідно до умов договору становить 117029 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 1.3 договору колектор передається в оренду по акту приймання-передачі, який являється невід'ємною частиною договору. У вказаному акті фіксується технічний стан труб колектора на момент його передачі орендатору, а також наявність або відсутність будь-яких ушкоджень, несправностей (стан вузлів в тому числі). Акт прийому передачі підписується представниками сторін договору.

Згідно до п. 1.5. договору повернення колектора оформляється актом приймання-передачі, підписується сторонами договору.

Відповідно до п. 4.3. договору при розірванні договору орендатор зобов'язується повернути орендоване майно впродовж слідуючих після закінчення робіт діб в належному стані, про що складається акт приймання передачі майна, підписаний обома сторонами, який являється невід'ємною частиною договору. В разі необхідності проведення ремонтних відновних робіт, оплати компенсацій, погашення матеріальної шкоди, штрафних санкцій і т.п. - сторони підписують відповідну угоду про терміни виплат і розмір компенсацій, матеріальної шкоди в тому числі. За кожний день прострочення повернення майна орендатор сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від його вартості.

Згідно п. 5.1 договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.08.2014 року.

12.07.2014р. сторонами відповідно до умов договору складено та підписано акт приймання-передачі колектора арт. 10357А.

Таким чином, орендоване майно, а саме колектор в комплекті, було передано орендодавцем та прийнято орендарем у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2014р. сторони уклали Додаткову угоду до Договору оренди №1, відповідно до якої п.1.1 договору виклали в наступній редакції: «строк оренди колектора арт. 10357А з поліетиленових труб діаметром 200 мм довжиною 480 пм в комплекті з втулкою ПЭ - 100 діаметром 200 мм в кількості 2 шт. і фланець сталевий діаметром 200 мм в кількості 2 шт. для перекачки стоків подовжується до 01.11.2014р. з умовою повернення колектора впродовж двох днів на письмову вимогу орендодавця - ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ".». Розділ 3 договору сторони доповнили п. 3.5. та виклали в наступній редакції: «У випадку неповернення колектора на письмовому вимогу орендодавця - ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" по закінченню двох днів орендатор сплачує штраф в розмірі 3% від вартості колектора за кожний день прострочення.».

Так, позивач нарахував відповідачу неустойку згідно п.3.5 договору зі змінами за період з 13.10.2014р. по 02.02.2015р. у розмірі 396728,31 грн.

Листами вих. №01-03/198 від 10.10.2014р., вих. №01-03/214 від 27.10.2014р., вих. №01-03/229 від 11.11.2014р. ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" надсилало КП "Водопостачання та каналізація" письмові вимоги щодо негайного повернення колектора, переданого останньому за договором, та з пропозицією добровільно оплатити неустойку.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, погодившись з доводами позивача, послався на доведеність безпідставного утримання відповідачем майна, що належить позивачеві на праві власності та відповідність обставинам справи та чинному законодавству розрахунків позивача щодо сплати відповідачем неустойки у розмірі 396728,31 грн. за період з 13.10.2014р. по 02.02.2015р.

Як зазначив господарський суд, додатковою угодою до договору сторони передбачили, що у випадку неповернення колектора на письмову вимогу орендодавця - ТОВ "АКВАСПЕЦСТРОЙ" по закінченню двох днів орендодавець сплачує штраф у розмірі 3% річних вартості колектора за кожний день прострочення.

Господарський суд виходив із положень ст. 549 ЦК України, якою визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. А відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом зазначено, що передбачений додатковою угодою штраф по своїй природі дійсно є пенею, але право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам ч.4 ст. 231 ГК України, а саме: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З обґрунтованістю висновків суду в повному обсязі погодитися не можна з огляду на наступне.

Приписами ЦК України встановлено, що сторони є вільним в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зобов'язання є правовідношенням в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку. При цьому, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, не допускається, і зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Апеляційна інстанція встановила, що за своєю правовою природою угода, на виконання умов якої ставиться питання про стягнення неустойки, є договором позики, і це не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Статтею 759 ЦК України визначено договір оренди, основною ознакою якого є передання однією особою (орендодавцем) іншій особі (орендарю) майно в тимчасове володіння і користування (чи тільки користування) за плату.

Згідно ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовились про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений Договір оренди №12/07-01 від 12.07.14р., який по суті, відповідно до умов договору, є договором позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, пенею і штрафом. Проте порушення строку повернення товару не перетворює неустойку на пеню за порушення грошового зобов'язання, так само як і обов'язок повернути товар не є грошовим.

Господарський суд безпідставно визнав вказаний в додатковій угоді штраф як пеню за прострочку повернення наданого в користування майна.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 213 ГК України, пеня може бути нарахована тільки на грошові зобов'язання, а оскільки Договір оренди №12/07-01 з 12.07.14р. та додаткова угода до нього №1 від 01.09.14р. не передбачає грошового зобов'язання, то пеня не може застосовуватись до даних правовідносин, як вид неустойки.

Також слід зазначити, що при розрахунку пені позивач допустився помилки, з якою погодився господарський суд щодо кількості прострочених днів без врахування п.2 Додаткової угоди №1 від 01.09.14р.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Таким чином, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання грошового зобов'язання й до того дня, доки таке зобов'язання не буде виконано.

Між тим, відповідно до договору оренди № 12/07-01 від 12.07.2014р. встановлено, що предметом договору є передача орендодавцем без орендної плати орендатору колектора арт. 10357А в комплекті.

Договором та Додатковою угодою до нього не встановлено плати за користування орендованим майном, умовами договору встановлена тільки відповідальність за порушення умов договору, а саме: не повернення колектора у строки та на умовах, визначених в договорі.

Визначена п.2 Додаткової угоди №1 від 01.09.14р. відповідальність по своїй правовій природі є штрафом в розмірі 3% від вартості колектора, який визначається, відповідно до чинного законодавства, як разове нарахування і не може застосовуватись як розрахунок за кожний день прострочення.

Господарський суд даних вимог законодавства не врахував, що і призвело до неправильного обґрунтування і розрахунку визначеної договором неустойки.

Отже, господарський суд помилково застосував до спірних правовідносин ч. 3 ст. 549 ЦК України, адже правовідносини, які виникли з Договору оренди № 12/07-01 від 12.07.2014р. та Додаткової угоди до договору оренди №1 від 01.09.2014р. не є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами на підставі вказаного договору не є грошовим зобов'язанням, а отже застосування такого виду штрафних санкцій як пеня - виключається.

Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється ч.2 ст. ст. 549 ЦК України, яка передбачає застосування штрафу, як вид неустойки за невиконання зобов'язання.

З урахуванням викладеного, рішення господарського суду в частині стягнення неустойки підлягає зміненню, а розмір неустойки - штрафу - зменшенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу КП „Водопостачання та каналізація" задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 09.02.15 р. у справі №916/5146/14 змінити, виклавши в такій редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння КП „Водопостачання та каналізація" колектор арт. 10357А з поліетиленових труб діаметром 200 мм довжиною 480 пм в комплекті з втулкою ПЭ - 100 діаметром 200 мм в кількості 2 шт. і фланець сталевий діаметром 200 мм в кількості 2 шт.

Стягувачем за наказом є Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАСПЕЦСТРОЙ"

Стягнути з КП „Водопостачання та каналізація" на користь ТОВ «Акваспецстрой» штраф у розмірі 3510,87 грн., судовий збір в розмірі 4167,58 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «Акваспецстрой» на користь КП „Водопостачання та каналізація" 2083 грн. 79 коп. судового збору за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.04.2015р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В. Поліщук