Ухвала суду № 43588744, 15.04.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 квітня 2015 року Справа №925/527/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Лавріненку С.І., за участю представників сторін: скаржника (боржника) - Ахмістова О.М. за довіреністю, стягувача - Столярець О.В. за довіреністю, орган виконання судових рішень - не з'явились, розглянувши скаргу на дії і бездіяльність Державної виконавчої служби у справі за позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства «Азот» про стягнення 7708046 грн. 42 коп.,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2015 року боржник - публічне акціонерне товариство «Азот» звернувся в господарський суд Черкаської області зі скаргою (т. 2 а.с. 97-100) на дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Цьопи Б.А. (далі - орган ДВС, орган виконання судових рішень), в якій просив суд:

визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо приєднання наказу господарського суду Черкаської області № 925/527/14 до зведеного виконавчого провадження № 46591932, боржником у якому являється ПАТ «Азот»;

визнати неправомірними дії державного виконавця щодо вчинення 26.03.2015 року виконавчих дій щодо виконання наказу господарського суду Черкаської області № 925/527/14;

зобов'язати державного виконавця вчинити передбачені законодавством дії стосовно приєднання наказу № 925/527/14 господарського суду Черкаської області до зведеного виконавчого провадження № 46591932.

Скарга мотивована тим, що державний виконавець при наявності кількох відкритих виконавчих проваджень стосовно одного боржника зобов'язаний був вчинити передбачені законом дії щодо об'єднання їх у зведене виконавче провадження, лише в межах якого і вчиняти виконавчі дії.

Ухвалами суду від 07.04.2015 року, за клопотаннями, відповідно, представників стягувача і органу ДВС, виправлено описку в резолютивній частині рішення господарського суду Черкаської області від 01.10.2014 року у справі № 925/527/14 та замінено суб'єкта оскарження Управління державної виконавчої служби і відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на належного - Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області.

10.04.2014 року стягувач - дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», подав заперечення на скаргу боржника на дії та бездіяльність державного виконавця в яких просив суд відмовити в задоволенні скарги з мотивів необґрунтованості і безпідставності, зокрема - право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, стягувану гарантовано ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження».

14.04.2015 року орган виконання судових рішень - Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, подав письмовий відзив на скаргу в якому просив суд відмовити в задоволенні скарги з мотивів її безпідставності та правомірності оскаржених дій державного виконавця.

В засіданні суду 14.04.2015 року скаржник (боржник) скаргу з підстав, викладених в ній та письмовому доповненні до скарги від 02.04.2015 року, підтримав і просив суд її задовольнити повністю, представник стягувача скаргу не визнала і просила суд в її задоволенні боржнику відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник органу виконання судових рішень явку соїх представників в засідання суду не забезпечив, хоч про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Вислухавши пояснення представників (боржника), стягувача, дослідивши матеріали скарги, справи № 925/527/14 та оцінивши їх у сукупності, суд скаргу задовольняє частково з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.10.2014 року у справі № 925/527/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 року і постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2015 року, повністю задоволено позовні вимоги дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», стягнуто з публічного акціонерного товариства «Азот» на користь компанії 2149390,89 грн. інфляційні нарахувань, 5558655,53 грн. - 3 % річних та 73080 грн. судових витрат.

Рішення суду набрало законної сили, на його виконання судом видано наказ від 10.11.2014 року, який пред'явлено стягувачем до примусового виконання.

Постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Цьопою Б.А.:

14.11.2014 року відкрито виконавче провадження № 45480544 про примусове виконання наказу господарського суду Черкаської області від 10.11.2014 року у справі № 925/527/14, запропоновано боржнику самостійно виконати рішення суду;

10.12.2014 року на підставі ухвали Вищого господарського суду України від 02.12.2014 року зупинено виконавче провадження до закінчення касаційного провадження № 45480544;

10.02.2015 року поновлено виконавче провадження № 45480544;

18.02.2015 року у виконавчому провадженні № 45480544 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойком О.М. від 18.02.2015 року об'єднані виконавчі провадження № 44427865, № 44898746, № 45272721 та № 45517634 у зведене виконавче провадження № 46591932, де боржником є публічне акціонерне товариство «Азот», а стягувачем - дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», загальна сума боргу значно перевищує 10 000 000 грн.

Крім того, із письмових заперечень на скаргу стягувача вбачається, що постановою Голови Державної виконавчої служби України від 27.10.2014 року було утворено при відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавчу групу, до складу якої було включено державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Цьопу Б.А.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України «Про виконавче провадження» і Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження.

Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, передбачено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1);

державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (ч.ч. 1, 3 ст. 6);

державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 11 ч. 1);

виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу; виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються (ст. 20 ч.ч. 1, 7, 8);

на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті; виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку (ст. 21 ч. 1 п. 2, ч. 3);

у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, об'єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України (ст. 33);

боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку; рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ст. 82 ч. 2, 4).

Відповідно до п.п. 3.5., 3.5.3., 3.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802: місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 20 Закону; підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та регіональних органів ДВС визначається згідно зі статтею 21 Закону. Виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та регіональних органів ДВС в установленому розділом VI цієї Інструкції порядку; у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Підпунктом 3.8.4. Інструкції зобов'язано державного виконавця перевірити за даними Єдиного реєстру при відкритті виконавчого провадження наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника.

Згідно з підпунктом 3.8.7. Інструкції, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншій області, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, рішення щодо подальшого виконання таких виконавчих проваджень приймається Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Статтею 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарга на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду; якщо у відповідній скарзі йдеться про оскарження дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, то вона піддягає розглядові господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду, але не загального суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ.

З урахуванням викладених обставин справи, приписів законодавства суд приходить до висновку, що виконавче провадження № 45480544 по примусовому виконанню рішення господарського суду Черкаської області від 01.10.2014 року у справі № 925/527/14, відкрите 14.11.2014 року за наказом, виданим цим судом 10.11.2014 року, підлягає приєднанню до зведеного виконавчого провадження № 46591932. Не вчинення дій державним виконавцем територіального органу виконання судових рішень щодо приєднання виконавчого провадження № 45480544 до зведеного виконавчого провадження № 46591932, яке перебуває у провадженні ВПВР ДВС України, вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 45480544 суперечить вимогам статей 6, 11, 21, 33 Закону України «Про виконавче провадження», порушує правило підвідомчості виконавчих проваджень і свідчить про перевищення ним своїх повноважень.

Разом з тим, на обґрунтування скарги в частині визнання неправомірними дії державного виконавця щодо вчинення 26.03.2015 року виконавчих дій при виконанні наказу господарського суду Черкаської області № 925/527/14, скаржником не подано суду жодних доказів їх вчинення. Обов'язок доказування і подання доказів, відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, покладено на сторін.

Отже, в цій частині суд скаргу боржника визнає недоказаною і в її задоволенні в цій частині відмовляє, в решті вимоги скарги визнає обґрунтованими і задовольняє.

Керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства «Азот» (код ЄДРПОУ 00203826, місцезнаходження: 18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72) задовольнити частково.

Визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області щодо невчинення дій, спрямованих на приєднання виконавчого провадження № 45480544 до зведеного виконавчого провадження № 46591932, яке перебуває у провадженні ВПВР ДВС України, неправомірною.

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області вчинити дії для приєднання виконавчого провадження № 45480544 до зведеного виконавчого провадження № 46591932 в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя В.М. Грачов