Рішення № 43588514, 08.04.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2015 р.Справа № 921/171/15-г/8Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46010, в особі Бережанського району електричних мереж, вул. Шевченка, 146, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500

до відповідача Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області, вул. Руська, 50, м. Тернопіль, 46000

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бережанського районного суду, вул. Банкова, 2, м. Бережани, Тернопільської області, 47501.

про стягнення 1 658,83 грн за перевищення договірних величин споживання електроенергії

За участі представників:

Позивача: Артимович І.Б. - юрисконсульта ІІ категорії, довіреність №5583/25 від 15.12.2014 р.

Відповідача: Блаженка В.Б. - головного спеціаліста з забезпечення договірної та позовної роботи, довіреність №389/07-4/14 від 03.06.2014 р.

Третьої особи: не прибув

В судовому засіданні 11.03.2015 р. представникам сторін роз'яснювались процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", м. Тернопіль, в особі Бережанського району електричних мереж, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, надалі - позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області, м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення 1 658 грн 83 коп. за перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії №409 від 02.07.2009 р. в частині дотримання визначених у Додатку №1 до Договору договірних величин споживання електричної енергії, внаслідок чого за червень та липень місяць 2012 р. допущено перевищення договірної величини споживання електричної енергії на загальну суму 1 658,83 грн.

В підтвердження викладеного до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору про закупівлю електричної енергії №409/1 від 12.03.2012 р., Договору про постачання електричної енергії №409 від 02.07.2009 р., угод від 08.01.2010 р. та від 23.05.2010 р. про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №409 від 02.07.2009 р., додатків №1 та №2 до договору про постачання електричної енергії від 02.07.2009 р. №409, актів про використану електричну енергію від 20.06.2012 р. та від 20.07.2012 р., рахунків за активну енергію від 20.06.2012 р. та від 20.07.2012 р., рахунків №409/3 від 20.06.2012 р. та від 20.07.2012 р. за понадлімітне споживання згідно договору №409 від 02.07.2009 р., а також інших документів.

Ухвалою суду від 14.02.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11:00 год. 11.03.2015 р.

В судовому засіданні 11.03.2015 р., в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 11:00 год. 25.03.2015 р., про що повноважних представників сторін повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

Ухвалою суду від 25.03.2015 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Бережанський районний суд (споживача використаної електричної енергії згідно актів від 20.06.2012 р. та від 20.07.2012 р.); в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 10:40 год. 08.04.2015 р.

В судове засідання 08.04.2015 р. повноважний представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з викладених у позові підстав. Окрім того, на виконання вимог ухвали від 25.03.2015 р. згідно супровідного листа за №1510/25 від 02.04.2015 р. надав витребовувані судом документи.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 08.04.2015 р. прибув, в задоволенні позову просить відмовити з викладених у відзиві на позов б/н від 10.03.2015 р. підстав.

Третя особа, явки свого уповноваженого представника в судове засідання 08.04.2015 р. не забезпечила, витребовуваних ухвалою суду від 22.03.2015 р. документів не представила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 25.03.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та обґрунтування представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив наступне:

02.07.2009р. між ВАТ "Тернопільобленерго", в особі начальника Бережанського району електричних мереж, як Постачальником, з однієї сторони, та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Тернопільській області, як Споживачем, з іншої сторони, укладено Договір № 409 про постачання електричної енергії, (надалі - Договір) за умовами якого Постачальник зобов'язався продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 4,5 кВт, а Споживач - оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії встановлена на межі балансової належності згідно додатку №5 (р. 1 Договору, додаток № 1 до Договору).

П.п. 2.2.2 п. 2.2 розділу 2 Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та "субспоживачу"); із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до п. 9.4 розділу 9 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період 2010-2012 р. між сторонами у справі укладались Угоди про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №409 від 02.07.2009 р.; підписувались додатки до нього; на виконання умов Договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії; жодна із сторін договору у визначений пунктом 9.4 Договору строк не заявила про відмову від Договору чи зміну його умов. Відтак суд вважає за доцільне відзначити, що даний договір вважається пролонгованим на новий термін на тих же умовах, а отже у спірний період є чинним.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 12.03.2012 р. між Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Тернопільській області, - Замовник, з однієї сторони, та ВАТ "Тернопільобленерго", - Учасник, з іншої сторони, укладено Договір на закупівлю електричної енергії №409/1, за умовами якого Учасник зобов'язався у 2012 році поставити Замовникові товари. Замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі товари на умовах визначених, зокрема у Договорі про постачання електричної енергії №409 від 02.07.2009 р.

У відповідності до п. п. 2.3.3 п. 2.3. р. 2 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 7 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Згідно п.п. 1-4 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору № 409 про постачання електричної енергії від 02.07.2009 р., споживач зобов'язався своєчасно проводити розрахунки за спожиту електричну енергію за діючими тарифами у відповідності з чинним законодавством та даним Договором. Розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Перший день після закінчення розрахункового періоду є днем отримання рахунку на оплату. Розрахунки за електричну енергію провадяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату здійснення платежу приймається дата поступлення коштів на рахунок Постачальника або дана внесення Споживачем готівки в касу Постачальника. Споживач до 15 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Визначений Споживачем обсяг електричної енергії, за який здійснюється попередня оплата, приймається Постачальником електричної енергії як договірна величина споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період. Споживач повинен самостійно протягом перших 5 днів календарного місяця в межах розрахункового періоду доплатити різницю між сумою передоплати, визначеною за тарифами попереднього розрахункового періоду і вартості того ж обсягу електричної енергії, визначеною за тарифами поточного розрахункового періоду. Доплата здійснюється окремим платежем. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж (додаток № 9), визначається відповідно до Акту про використану електричну енергію (додаток № 8).

П.п. 3.2.1 п. 3.2 р. 3 Договору, передбачено право споживача на зміну (корегування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 р. 5 Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

Додатком №1 до Договору №409 від 02.07.2009 року сторонами визначено "Обсяги постачання електричної енергії".

Відповідно до п.2.3.2 Договору Споживач зобов'язався дотримуватися споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановки.

Так, в Додатку №1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", який підписано повноважними представниками сторін у справі та скріплено печатками юридичних осіб, сторонами визначено договірні обсяги постачання електроенергії основному споживачу - Бережанському районному суду для розрахункових періодів, що закінчується в зазначеному місяці, на 2012 р. Зокрема, договірна величина споживання основним споживачем - Бережанським районним судом електричної енергії на червень місяць 2012 року була встановлена в розмірі 1 400 кВт.год., на липень місяць 2012 р. - 1 300 кВт.год.

Оскільки Відповідач із заявами про коригування договірної величини споживання електричної енергії у червні та липні місяці 2012 р. не звертався, вони залишилася без змін, на рівні 1 400 кВт.год. та 1 300 кВт., відповідно до Додатку №1.

Проте згідно акту про використану електроенергію за червень місяць 2012р. та акту про використану електроенергію за липень місяць 2012 р., які підписано головою Бережанського районного суду (основним споживачем згідно додатку №1 до Договору №409 від 02.07.2009р.), з врахуванням встановленого сторонами розрахункового періоду, у червні місяці 2012 р. останнім спожито 2966 кВт/год. електроенергії, а у липні місяці 2012 р - 1494 кВт/год. електроенергії.

Таким чином, враховуючи погоджені сторонами у додатку №1 договірні величини споживання електроенергії на червень та липень місяць 2012 р. (1400 кВт/год. та, відповідно, 1300 кВт/год.) та обсяг фактично спожитої згідно актів про використану електроенергію за червень та липень місяць 2012 р. основним споживачем - Бережанським районним судом електроенергії - 2966 кВт/год. та, відповідно, 1494 кВт/год., має місце перевищення договірної величини споживання електроенергії в червні місяці 2012 р. на 1566 кВт/год та в липні місяці 2012 р. - на 194 кВТ/год. (2966-1400; 1494-1300).

У відповідності до п. 10 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору №409 про постачання електричної енергії від 02.07.2009 р. сторони передбачили, що у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії над договірним за цей розрахунковий період обсягом електричної енергії, Споживач оплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини відповідно до Закону України "Про електроенергетику".

Відповідно до умов договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки №409/3 від 20.06.2012 р. та №409/3 від 20.07.2012 р. за понадлімітне споживання згідно Договору №409 від 02.07.2009р. електроенергії на загальну суму 1 658 грн 83 коп. (1 475,17+183,66).

19.11.2014 р. позивач звернувся до відповідача із претензією за №1612 від 18.11.2014 р., згідно якої просив оплатити заборгованість за допущені у червні та липні місяці 2012 р. перевищення договірної величини споживання електроенергії на загальну суму 1 658,83 грн.

Відповідач своїх зобов'язань по договору щодо оплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії не виконав, у відповіді на претензію за №909/06-4/14 від 16.12.2014р. повідомив, що у кошторисі Управління на 2014 рік не передбачено кошти для сплати різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електроенергії у червні та липні 2012 р., що і зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ст. ст. 275-277 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язковим для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умовами укладеного договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 р. 2 Договору).

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією від 31 липня 1996 року № 28, із змінами та доповненнями (надалі - ПКЕЕ), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п.4.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, №28 від 31.07.1996р., з наступними змінами та доповненнями, граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт погодження сторонами обсягів постачання електричної енергії споживачу - Бережанському районному суду у 2012 році, допущення останнім у червні та липні місяці 2012 р. перевищення договірних величин споживання електричної енергії підтверджено долученими до матеріалів справи Додатком №1 до Договору про постачання електричної енергії та Актами про використану електричну енергію у черні та липні 2012 р. на загальну суму 1 658,83 грн. Долучені сторонами до матеріалів справи копії банківських виписок з рахунку позивача, а також платіжних доручень №991 від 09.07.2012 р. та №1373 від 06.09.2012 р. підтверджують факт оплати саме відповідачем виставлених позивачем на основі згаданих вище Актів про використану електроенергію рахунків за активну електричну енергію за червень та липень місяць 2012 р., умовами укладеного Договору №409 від 02.07.2009 р. (п. 7, 10, 14 Додатку №2) передбачено обов'язок відповідача у разі перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії на договірним, сплатити постачальнику двократну вартість фактично спожитої і договірної величини, відповідач не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільної сплати боргу за понадлімітне використання електроенергії в загальній сумі 1 658 грн 83 коп.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за понадлімітне використання електроенергії у червні та липні місяці 2012 року згідно Договору №409 від 02.07.2009 року про постачання електричної енергії на суму 1 658 грн 83 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Доводи відповідача про те, що позивачем не доведено факт перевищення договірних величин споживання електричної енергії у червні-липні 2012 р. саме Споживачем, оскільки Правилами користування електричною енергією та умовами Договору чітко визначено, що акти про використання електричної енергії повинні бути підписані Споживачем та Постачальником, а долучені позивачем до матеріалів справи копії актів про використання електричної енергії підписані головою Бережанського районного суду Шміло В.І., який не є представником Споживача, не уповноважувався останнім на вчинення таких дій, та відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не має відповідних повноважень, судом до уваги не беруться та спростовуються наведеними вище обставинами.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті cудового збору в сумі 1 827 грн відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 42- 47, 20, 22, 32-34, 36, 44, 49, 77, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації у Тернопільській області, вул. Руська, 50, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 26198838, на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00130725, Бережанський район електричних мереж, вул. Шевченка, 146, м. Бережани, ідентифікаційний код 25781004:

- 1 658 грн 83 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26034332101448 в філії Тернопільського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 338545, код 25781004.

- 1 827 грн судового збору на рахунок №260053000146, філії Тернопільського обласного управління ПАТ "Ощадбанк", МФО 338545, код 00130725.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 14.04.2015 року

Суддя І.М. Гирила