Постанова № 43586072, 15.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/15418/14-п 15.04.2015 15.04.2015 15.04.2015

Номер провадження: 33/784/113/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/113/15 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Тішко Д.А.

Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

при секретарі Алексишинці М.П.,

за участю особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3

15 квітня 2015 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2015 року, якою:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1;

- притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

в с т а н о в и в:

Постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що 7 грудня 2014 року, близько 00 год. 02 хв., він, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний № НОМЕР_1, рухаючись по вул. Чкалова в м. Миколаєві, біля будинку № 234 був зупинений працівниками ДАІ, та, маючи явні ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказує на необґрунтованість та безпідставність притягнення до адміністративної відповідальності. Посилається на порушення ст.266 КУпАП інспектором під час складання протоколу, який не роз'яснив йому вимоги вказаної статті та його право на проходження експертизи на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.

Стверджує, що судом не допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, покази яких не можуть слугувати доказами його вини без допиту останніх в судовому засіданні.

Крім того, просить викликати в судове засідання та допитати в якості свідка ОСОБА_6, яка була очевидцем події.

Також зазначає на незаконний протокол про адміністративне правопорушення, неправомірні дії працівників ДАЇ, неумотивованість судового рішення, невідповідність його фактичним обставинам справи.

Вказує, що розгляд матеріалів головуючим у судовому засіданні проведено без суддівської мантії та нагрудного знаку судді.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та думку його захисника на підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, допитавши свідка, дослідивши додатково надані апеляційному суду матеріали, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З оскаржуваної постанови вбачається, що суд, визнаючи ОСОБА_2 винним за ч.1 ст.130 КУпАП, послався на протокол про адміністративне правопорушення АА2 № 518365 від 7 грудня 2014 року, а також письмові пояснення двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відмову ОСОБА_2 в їх присутності на вимогу працівників ДАІ пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.

Таким чином, дослідивши всі наявні матеріали справи, суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_2 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, тому має бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

З цим висновком суд апеляційної інстанції погоджується, підстав для скасування судового рішення не вбачає.

Суд критично ставиться до доводів апелянта щодо не роз'яснення йому інспектором ДАІ права проходження експертизи на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 власноруч зробив запис про відмову від проходження такого огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, оскільки поспішав додому.

Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_6, допитаної за клопотанням сторони захисту, вбачається, що ОСОБА_2 дійсно відмовився їхати до лікарні, оскільки був втомлений та поспішав додому до своєї матері.

Твердження апелянта про те, що він не вживає наркотичні засоби та спиртні напої, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та був тверезий, що встановлено випискою обласного наркологічного диспансеру № 1927 від 07.12.2014 р. (огляд проведено о 10 год. 45 хв.), не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, а за відмову пройти відповідно до встановленого порядку огляд на такий стан сп'яніння, що є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, які ОСОБА_2, як особа, що має посвідчення водія, повинен знати та беззаперечно їх дотримуватись.

Посилання на відмову у допиті в судовому засіданні свідків, за участю яких складено протокол № 518365, не суттєві, оскільки за змістом письмових пояснень цих осіб та зазначеного протоколу не вбачається будь яких суперечностей, тому процесуальна потреба у допиті судом свідків не була зумовлена обставинами, які перевірялись судом.

Факт оскарження апелянтом дій працівників ДАЇ до суду, прокуратури та ДАЇ УМВС України в Миколаївській області, не є підставою для скасування постанови суду, оскільки за скаргами рішення цими компетентними органами не прийняте, тобто у законному порядку не встановлено неправомірність таких дій при складанні протоколу від 07.12.2014 р.

Не вилучення працівниками ДАЇ транспортного засобу після складання протоколу, не є доказом невинуватості ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи про розгляд головуючим справи без мантії та нагрудного знаку судді впливу на законність та правильність судового рішення не мають.

З урахуванням наведеного, всі апеляційні доводи є неприйнятними, отже підстав для закриття провадження у справі, про що просить апелянт, немає.

Рішення районного суду стосовно виду та розміру адміністративного стягнення, відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційним судом не перевірялось.

З огляду на наведене, керуючись п.1 ч.8 ст.294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 лютого 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - без зміни.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя