Вирок № 43585978, 15.04.2015, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 476/353/15-к

Провадження № 1-кп/476/53/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2015 року Єланецький районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Раєвич Т.М.

при секретарі Козаченко Л.М.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Бурдун М.С.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець Єланецького району Миколаївської області кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великосербулівка Єланецького району Миколаївської області, українця, громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263-1 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акта, в січні 2015 року, більш точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_2 за місцем свого проживаня в АДРЕСА_1, діючи умисно, незаконно, всупереч вимогам наказу МВС України №622 від 21.08.1998 року "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів" із підручних матеріалів, а саме: двох частин металевих трубок, виготовив пристрій для стрільби, який зберігав без передбаченого законом дозволу.

03 березня 2015 року до ОСОБА_2 додому прийшов житель АДРЕСА_2, ОСОБА_3, щоб придбати запчастини на свій автомобіль. Знаходячись у приміщенні гаражу ОСОБА_3 помітив у ОСОБА_2 саморобний пристрій для стрільби та в подальшому про побачене повідомив працівникам міліції.

03 березня 2015 року, ОСОБА_2 на вимогу працівників міліції виніс з гаражу свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 саморобний пристрій для стрільби, який згідно висновку експерта № 248 від 05.03.2015 року є ручною вогнепальною зброєю - саморобним однозарядним гладкоствольним дульнозарядним (шомпольним) пістолетом калібру не більше 18 мм із ґнотовим запаленням, придатним для проведення пострілів способом дульного заряджання каналу ствола.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263-1 КК України, тобто незаконне виготовлення вогнепальної зброї та ч. 1 ст. 263 КК України, тобто зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування 27.03.2015 р. між старшим прокурором прокуратури Єланецького району Миколаївської області Бурдун М.С. та обвинуваченим ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1, була укладена угода про визнання винуватості. Така угода відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263-1 та ч. 1 ст. 263 КК України, обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, погоджують вид і розмір покарання за ч. 1 ст. 263-1 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання за сукупністю злочинів призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на три роки один місяць, на підставі ст. 75 КК України, звільнення ОСОБА_2 від основного призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, на підставі п.2 ч.1 ст. 76 КК України покладення на ОСОБА_2 обов'язка не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник ствердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, просили її затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обвинуваченому зрозумілі.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання. Прокурор підтвердив, що угода укладена добровільно.

Заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України. Вказані кримінальні правопорушення відносяться до тяжких злочинів.

Внаслідок вчинення кримінальних правопорушень шкоду завдано суспільним інтересам. Потерпілого в даному кримінальному провадженні не має.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст. 473, 474 КПК України.

Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно.

Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, постільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості злочину та особи обвинуваченого, який щиро кається.

Враховуючи вище викладене суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену за участю захисника, між обвинуваченим ОСОБА_2 та старшим прокурором прокуратури Єланецького району Миколаївської області Бурдун М.С. і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

По даній справі є речові докази: вонепальна зброя - саморобний однозарядний гладкоствольний дульнозарядний (шомпольний) пістолет калібру не більше 18 мм із ґнотовим запаленням, та вибухова речовина метальної дії - нітроцелюлозний(бездимний) порох масою 1,65 г., предмети в кількості 75-ти шт. - складові частини боєприпасів-шротом патронів до мисливської гладко ствольної зброї, складова частина боєприпасів - гільза 16-го калібру до мисливської гладкоствольної зброї, складова частина боєприпасу - полімерний корпус гільзи патрону до мисливської гладкоствольної зброї, які передано на зберігання в камеру речових доказів Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області.

Процесуальні витрати на залучення експерта складають 1104,84 грн. згідно обвинувального акту.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 24 березня 2015 року про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Єланецького району Миколаївської області Бурдун Миколою Сергійовичем та ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 1 ст. 263-1, ч.1 ст. 263 КК України і призначити покарання:

-за ч.1 ст. 263-1 КК України в виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,

-за ч.1 ст. 263 КК України в виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Згідно ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за сукупністю злочинів остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення полі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН ) на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (р/р № 31251272210005, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110) судові витрати за проведення судово-балістичної експертизи в сумі 1104 (одна тисяча сто чотири) грн. 84 коп., згідно даних обвинувального акту.

Речові докази по справі: вонепальну зброю - саморобний однозарядний гладкоствольний дульнозарядний (шомпольний) пістолет калібру не більше 18 мм із ґнотовим запаленням, та вибухову речовину метальної дії - нітроцелюлозний(бездимний) порох масою 1,65 г., предмети в кількості 75-ти шт. - складові частини боєприпасів-шротом патронів до мисливської гладкоствольної зброї, складова частина боєприпасів - гільза 16-го калібру до мисливської гладкоствольної зброї, складова частина боєприпасу - полімерний корпус гільзи патрону до мисливської гладкоствольної зброї, які передані на зберігання в камеру речових доказів Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області - знищити.

Необхідність у застосуванні запобіжних заходів відсутня.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Т.М. Раєвич