Ухвала суду № 43584981, 15.04.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/2291/15-ц

пр. № 2/336/1481/2015

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши позовну заяву Військової частини 3029 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина 3029 Національної гвардії України звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 30775,76 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2015 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 119 ЦПК України. Позивачеві надано триденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених недоліків.

Як було зазначено в ухвалі суду до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору ОСОБА_2, який не є позивачем по цивільній справі, а являється лише представником позивача на підставі довіреності. Довіреністю від 01.01.2015 року повноважень щодо сплати судового збору представником від імені та в інтересах Військової частини 3029 Національної гвардії України не надано. Тому позивачеві необхідно було сплатити судовий збір, надати платіжний документ на підтвердження сплати судового збору, який містить усі необхідні реквізити та зазначення того, що судовий збір сплачений саме позивачем та за позовом до ОСОБА_1, що відповідає п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

14.04.2015 року представником позивача додано заяву та довідку про внесення коштів від імені ОСОБА_2, засвідчену не зрозуміло з яких підстав працівником ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Так, відповідно до п. 2.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.04.2004 року, банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку. Отже, банк не має права виправляти призначення платежу, яке зазначається платником самостійно на свій власний розсуд. Такі повноваження щодо визначення належного платника та призначення платежу також відсутні і у суду.

Як вже було зазначено судом в ухвалі від 02.04.2015 року стаття 2 Закону України «Про судовий збір» № 3674 від 08.07.2011 року вказує, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Отже, сплата судового збору може бути здійснена позивачем по справі або особою, яка в установленому порядку має відповідні повноваження, але все одно від імені позивача та за подання позову саме позивачем.

Натомість, судовий збір за подання позову до ОСОБА_1 сплачений не позивачем по справі, а особою, яка не має на момент оплати відповідних повноважень на здійснення таких платежів.

Сплата судового збору іншою особою, яка не є позивачем по справі, унеможливлює вирішення питання про розподіл судових втрат у відповідності до ст. 88 ЦПК України, частина 1 якої вказує, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, позивачем до позовної заяви не додано документу, який належним чином підтверджує сплату судового збору саме позивачем та саме за цим позовом, отже недоліки, зазначені в ухвалі суду від 02.04.2015 року не усунуті, а позов підлягає поверненню відповідно до ст. 121 ч 2 ЦПК України.

Водночас суддя вважає необхідним розяснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Також у відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової часини 3029 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення шкоди вважати неподаною та повернути позивачеві.

Надіслати копію ухвали позивачеві негайно, а документи, додані до позовної заяви, після набрання ухвалою законної сили.

Повернути ОСОБА_3 судовий збір у сумі 307,76 гривні (триста сім гривень 76 коп.), сплачений за квитанцією 0.0.367991374.1 від 31.03.2015 року на рахунок 31218206700009, отримувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код отримувача 38025367, банк отримувача ГУ ДКСУ у Запорізькій області, код банку отримувача 813015.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.І. Дацюк

15.04.15