Постанова № 43580163, 10.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2149/15-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/240/15 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 10.04.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, її захисника - адвоката Кравця О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кравця О. С. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2015 року щодо ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2015 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Маріуполь Донецької області, студентку UFUM м. Мюнхен, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією 720 доларів США та 2750 євро в доход держави. Також з з ОСОБА_3 стягнуто в доход держави 36 грн. 54 коп. судового збору.

Відповідно до зазначеної постанови, 15 лютого 2015 року, о 08 год. 20 хв., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Відліт" терміналу ,,Д" ДП МА ,,Бориспіль" громадянка України ОСОБА_3, яка відлітала з України до Німеччини, м. Мюнхен, літаком а/к ,,МАУ", рейсом № 415, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України, та засвідчила про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром ,,білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор", пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі приблизно 9 000 євро. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу „Відліт" терміналу ,,Д" ДП МА „Бориспіль", де нею була видана готівка в розмірі: 12 750 євро та 720 доларів США, що знаходились в одному з відділень жіночої сумки пасажирки. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. З виявленої суми пасажирці було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 720 доларів США та 2 750 євро.

В апеляційній скарзі захисник Кравець О.С. просить постанову суду щодо ОСОБА_3 змінити, вилучені кошти у розмірі 720 доларів США та 2 750 євро повернути останній. В обґрунтування апеляційної скарги її автор посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не в повній мірі з"ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та занадто суворе застосування стягнення. Крім того, в апеляції її автор посилається на Європейську Конвенцію ,, З захисту прав і основних свобод людини", практику Європейського Суду з прав людини, ст. ст. 23, 33, 34 КУпАП та просить врахувати їх при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши пояснення: особи, яку притягнуто до відповідальності та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу; представника Київської митниці ДФС, який заперечував проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані до апеляційної скарги документи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до свої власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що правопорушення, яке вчинила ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор" не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

За вказаних вище даних слід погодитись з висновком суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Що ж до призначеного судом першої інстанції стягнення ОСОБА_3, то апеляційний суд приходить до такого.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_3 під час проходження митного контролю не мали ознак приховування, про їх наявність та бажання задекларувати, тобто діяти відповідно до законів України при проходженні митного контролю він одразу повідомила працівників митниці. Крім того, було встановлено, що ОСОБА_3 є студенткою денної форми навчання в університеті у м. Мюнхен, вона не має можливості працювати, не отримує стипендії, форма навчання в університеті є платною. Вилучені у неї кошти, були зароблені її чоловіком та призначалися для оплати вартості навчання в університеті та сплати їншіх виплат, пов'язаних з навчанням. Дані, які б свідчили про незаконність походження згаданих коштів, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини", практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним вчиненому ОСОБА_3 правопорушенню.

За вказаних обставин постанову судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_3 від стягнення у виді конфіскації валюти, повернувши її останній.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Кравця О.С. задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2015 року щодо ОСОБА_3, в частині накладання на неї стягнення у виді конфіскації валюти, змінити.

Вилучену згідно протоколу №0098/125120103/15 від 15 лютого 2015 року валюту в сумі 720 доларів США та 2750 євро повернути ОСОБА_3.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький

Згідно з оригіналом. Суддя В. Димарецький