Постанова № 43579853, 07.04.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1183/15-а

Провадження № 2-а/361/99/15

07.04.2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та сум державної допомоги при народженні дитини

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із Управління соціального захисту населення Броварської РДА суму державної допомоги по догляду за дитиною за період з 23.11.2012 року по 03.02.2013 року та з 31.07.2014 року по 31.01.2015 року у розмірі 1300 грн.; стягнути із відповідача на свою користь недоотриману суму державної допомоги при народженні дитини за період з 01.12.2012 року по 31.01.2015 року у розмірі 2107 грн. 29 коп. та сплачений судовий збір.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.04.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 23.11.2012 року по 08.08.2014 року та сум державної допомоги при народженні дитини за період з 01.12.2012 року по 08.08.2014 року залишено без розгляду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та державна допомога при народженні дитини призначена та виплачується їй у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача Ковбаса І.В. позовні вимоги не визнала, пояснила, що позивачка отримує призначену соціальну допомогу при народженні другої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 01.12.2012 року по 31.11.2016 року в сумі 968,75 грн. Вказана допомога призначена відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги. Рішенням Управління від 15.02.2013 року ОСОБА_1 призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 13.02.2013 року по 22.11.2015 року в сумі 130 грн., щомісячно.

До вимог позивачки про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною та допомоги при народженні дитини, що виходять за межі шестимісячного строку, визначеного для звернення до суду за захистом прав просить застосувати наслідки пропущення строків звернення до суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи позивач є матір'ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наказом Семиполківського НВК «ЗОШ 1-ІІІ ступенів ДНЗ» № 27-к від 11.02.2013 року ОСОБА_1 вчителю англійської мови надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 13.02.2013 року по 22.11.2015 року.

У зв'язку з вищевказаним ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача Управління праці та соціального захисту населення Броварської РДА є особою, застрахованою в системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, як працююча жінка, відтак на неї поширюється дія ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Як вбачається із рішення Управління праці та соціального захисту населення Броварської РДА від 15.02.2013 року ОСОБА_1 призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працюючій на період з 13.02.2013 року по 22.11.2015 року в сумі 130 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України № 107-VI від 28 грудня 2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХII від 21 листопада 1992 року, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами.

Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28 грудня 2007 року були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону №2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХII від 21 листопада 1992 року його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III від 18 січня 2001 року було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону України №107-VI від 28 грудня 2007 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в тому числі й пункт 25 розділу II Закону №107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону №107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення №10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III від 18 січня 2001 року , а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХII від 21 листопада 1992 року.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 №835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року №2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III від 18 січня 2001 року призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року №1751 саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХII від 21 листопада 1992 року (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону №2154-VI, тобто на виконання Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III від 18 січня 2001 року не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III від 18 січня 2001 року на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Таким чином, вимоги позивача з приводу зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до трьох років підлягають задоволенню за період починаючи з 09.08.2014 року, у розмірі передбаченому ст. 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III від 18 січня 2001 року, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

28.12.2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Таким чином, оскільки закон, положеннями якого передбачалося право ОСОБА_1 на отримання допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом, втратив чинність з 01.01.2015 року, позовні вимоги щодо здійснення перерахунку за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду України від 01 жовтня 2013 року №21-362а13, від 04 листопада 2014 року №21-485а14 та від 22 квітня 2014 року.

Вирішуючи питання по суті вимоги про стягнення державної допомоги при народженні дитини, суд приходить до наступного висновку.

Вказані правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-ХII (Далі Закон № №2811-ХII) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 (далі Порядок № 1751).

Відповідно ст.1 Закону №2811-ХII громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до приписів ст.3 Закону №2811-ХII одним із видів державної допомоги, що призначаються сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини.

Згідно зі ст.11 Закону №2811-ХII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Вона призначається за умови, якщо звернення з їх призначенням надійшло не пізніше 12 місяців з дня народження дитини.

У відповідності з ст.13 Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Згідно п.11 Порядку № 1751 призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1721 визначений перелік документів для подачі, а саме: заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці, копія свідоцтва про народження дитини, жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до п. 12 № 1751 Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримує призначену державну соціальну допомогу при народженні другої дитини.

Відповідно до п. 13 Поряду, допомога при народженні другої дитини нараховується в сумі кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на день народження дитини. Як встановлено з довідки № 62 від 27.02.2015 року ОСОБА_1 у листопаді 2012 року одноразово отримала у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму вказану допомогу - 9300 грн., починаючи з грудня 2012 року їй виплачується сума у розмірі 968,75 грн., тобто решта суми допомоги на другу дитину виплачується протягом наступних 48 місяців, рівними частинами.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 159-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації Київської області нарахувати ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.08.2014 року до 31 грудня 2014 року згідно з вимогами ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років на поточний рік, з врахуванням проведених виплат.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Н. П. Маценко