Постанова № 43579528, 01.08.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15004/13-а

Категорія 37

2-а/295/54/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2014 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючої судді - Чішман Л.М.,

секретаря с/з - Українця Р.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ" АДРЕСА_1 до Житомирської міської ради м.Житомира, треті особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання рішення Житомирської міської ради частково недійсним,-

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2013 року Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" (надалі - ОСББ "АДРЕСА_1") заявлено адміністративний позов до Житомирської міської ради м. Житомира в особі Житомирського міського голови ОСОБА_4, треті особі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Житомирської міської ради № 472 від 7 грудня 2012 року в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що надані в оренду третім особам земельні ділянки входять у прибудинкову територію будинку АДРЕСА_1, який відповідно до акту від 01.06.2009 р. приймання-передачі житлового будинку НОМЕР_1 від ЖБК-2 к було передано на баланс позивача. Передача спірних ділянок в оренду порушує право позивача на визначення порядку використання земельною ділянокою, на який розташований багатоквартирний житловий будинок, а також належна до нього прибудинкова територія( ст. 42 ЗК України)

Одночасно ОСББ ""АДРЕСА_1"" вказало, що оскаржуване рішення суперечить вимогам ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 38 ЗК України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" оскільки відповідач надаючи в оренду спірні земельні ділянки та визначаючи їх призначення як для будівництва та обслуговування будівель торгівлі не дотримався порядку зміни їх цільового призначення та не врахував, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

19 листопада 2013 року уточнив позовні вимоги і просив визнати протиправним та скасувати рішення 18 сесії 6 скликання №472 від 07 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання в оренду громадянину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з підстав його невідповідності статтям 38, 42, 124 ЗК України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 16, 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вказав, про порушення права позивача на визначення порядку використання прибудинкової території та земельних ділянок, на яких розташований багатоквартирний жилий будинок, недотримання відповідачем порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, необхідності виведення квартир №НОМЕР_2,НОМЕР_3,62 власниками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, із жилого фонду до нежилого та наступної зміни цільового призначення земельних ділянок.

У наданих суду запереченнях на позовну заяву представник третьої особи ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував посилаючись на ті обставини, що права позивача оскаржуваним рішенням не порушуються, оскільки у останнього відсутні правовстановлюючі документи на спірні земельні ділянки які підтверджують право користування або право власності позивача, а також підтверджують, що останні призначені для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Пояснив, що ч.ч.3, 4 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не підлягають застосуванню оскільки набирають чинності з 1 січня 2013 року та на те що дані земельні ділянки відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 ЗК не можуть бути об'єктом проведення земельних торгів для передачі їх в оренду, а у відповідача не було підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 16 грудня 2013 року поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ" АДРЕСА_1 до Житомирської міської ради, треті особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання рішення Житомирської міської ради частково недійсним.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі просив відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав просив відмовити в задоволенні позову, письмові заперечення приєднані до матеріалів справи, третя особа ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенню ст. 128 КАС України.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням № 863 від 25 листопада 1965 року "Про виділення земельної ділянки житлово-будівельному кооперативу НОМЕР_4 для будівництва 5-ти поверхового будинку по АДРЕСА_2 кооперативу виділено земельну ділянку площею 3212 кв. м. для будівництва.

В січні 2009 року створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1". Відповідно до акту від 01.06.2009 р. приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 від Житлового-будівельного кооперативу-2 будинок було передано на баланс ОСББ "АДРЕСА_1" разом з прибудинковою територією, площею 4484 кв.м.

Рішенням Житомирської міської ради № 472 від 7 грудня 2012 року та додатками до нього затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання в оренду ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4.

Земельні ділянки надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі і відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 1 листопада 2005 року та від 20 березня 2012 року громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є власниками даних квартир за вказаною адресою.

29 грудня 2012 року Житомирською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_3 за умовами якого останній отримав в користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0016 га в тому числі під будівлями і спорудами. (п.п. 1.2 договору оренди).

Одночасно 29 грудня 2012 року Житомирською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки з ОСОБА_2 за умовами якого останній отримав в користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0016 га в тому числі під будівлями і спорудами. (п.п.1.2 договору оренди).

Згідно з відомостей з документації із землеустрою, викопіювання з схеми земельної ділянки, робочої документації з реконструкції квартири АДРЕСА_4, ситуаційної схеми, надані в оренду земельні ділянки находяться під будівлею багатоквартирного житлового будинку та примикають до фундаменту багатоквартирного будинку. Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (надалі - Закон) встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Прибудинковою територією визнається територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території (стаття 4 Закону).

Статтею 11 Закону встановлено, що об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.

Відповідно до частини першої статті 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками (частини 2, 3 статті 42 Земельного кодексу України). Відповідно до статті 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, у тому числі співвласникам жилого будинку.

Частиною 1 ст. 123 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ст. 116 ЗК України). Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статтею 125 Земельного кодексу України (у редакції на час прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Пунктом 8 частини першої статті 3 КАС України установлено, що позивач -особа на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Враховуючи, що Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" земельна ділянка у власність або користування у встановленому законом порядку не передавалась та залишилась у комунальній власності, суд приходить до висновку про відсутність доказів порушення прав позивача оспорюваним рішенням Житомирської міської ради від 07 грудня 2012 року №472.

Разом з тим, суд не приймає доводи позивача про недотримання відповідачем порядку зміни цільового призначення спірних земельних ділянок і подальшій необхідності проведення земельних торгів для передачі спірних земельних ділянок в оренду, у зв'язку з чим рішення відповідача в оскарженій частині не відповідає вимогам ст. 124 ЗК України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 16, 19, 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) всі землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій, кожна з яких має особливий правовий режим. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Спірні земельні ділянки надані для будівництва та обслуговування будівель торгівлі і відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови, саме таким чином орган місцевого самоврядування в межах певної категорії земель визначив вид їх використання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 11, 17, п.2 ч.1 ст.18, 86, 104, 159, 162, 163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ОСББ" АДРЕСА_1 до Житомирської міської ради м.Житомира, треті особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання рішення 18 сесії 6 скликання Житомирської міської ради № 472 від 07 грудня 2012 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання в оренду громадянину ОСОБА_3 та громадянину ОСОБА_2 протиправним та його скасування.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя