Рішення № 43579382, 08.04.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/390/2015(м)

263/11166/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Степанова С.В.

Категорія 27 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Кочегарової Л.М., Мальцевої Є.Є.

при секретарі Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (далі ПАТ «ВіЕйБі Банк»), обґрунтовуючи вимоги тим, що 22 квітня 2014 року між ним та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір банківського вкладу №778859/2014 «Марафон лояльності максимум доходу», за умовами якого він розмістив на депозитному рахунку в банку 7000 доларів США строком до 22 травня 2014 року під 12% річних.

22 травня 2014 року банк перерахував з депозитного рахунку на рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» на його ім'я 7000 доларів США. Станом на 3 червня 2014 року на цьому рахунку знаходились його кошти в сумі 7527,35 доларів США, з яких 7000 доларів США - вклад, 70 доларів США - проценти за період з 22 квітня по 22 травня 2014 року та 457,35 доларів США - не витребувані проценти за інший період. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути вклад та нараховані проценти; 8 жовтня 2014 року звернувся з письмовою вимогою. Банк листом від 8 жовтня 2014 року повідомив, що виплата коштів в іноземній валюті здійснюється згідно з постановою Національного банку України № 328 від 30 травня 2014 року і повернув 1100 доларів США, перерахувавши їх на його картковий рахунок. Посилаючись на те, що решту грошової суми - 6429,54 доларів США банк не повертає, позивач просив стягнути з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на його користь 6429,54 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ на 23 жовтня 2014 року 83263,04 грн., - невиплачений вклад з процентами; 355,89 доларів США, що еквівалентно 4608,80 грн., - проценти за користування вкладом за період з 23 травня по 23 жовтня 2014 року в розмірі облікової ставки НБУ і за цей же період 3% річних від простроченої суми - 93,44 доларів США, що еквівалентно 1210,06 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ «ВіЕйБі Банк» на користь ОСОБА_3 грошову суму за договором банківського вкладу «Марафон лояльності максимум доходу» №778859/2014 від 22 квітня 2014 року станом на 23 жовтня 2014 року в розмірі 6878,87 доларів США, що еквівалентно 104972,79 грн. та відшкодування витрат на сплату судового збору в розмірі 890,82 грн., а всього 105863,61 грн. та в дохід держави судовий збір в розмірі 158,91 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду Донецької області від 26 грудня 2014 року заява представника ПАТ «ВіЕйБі Банк» про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної М.А., посилаючись на неповне з'ясування обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Зокрема, посилається на те, що постановами Національного банку України № 172 від 28 березня 2014 року, № 328 від 30 травня 2014 року, № 540 від 29 серпня 2014 року, № 758 від 1 грудня 2014 року було встановлено обмеження на видачу вкладів у валюті; при укладенні договору банківського вкладу позивач був ознайомлений з Правилами відкриття та обслуговування вкладних та поточних рахунків фізичних осіб, які передбачають що стосовно деяких операцій можуть застосовуватися обмеження (наприклад, за сумою операцій), встановлені законодавчими та нормативними актами; з 20 листопада 2014 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесений до неплатоспроможних і з 21 листопада 2014 року в банку запроваджено тимчасову адміністрацію; 23 лютого 2015 року банк на поточний рахунок позивача «Для виплат» перерахував решту його вкладу.

У судове засідання в третій раз не з'явилися позивач і представник відповідача, про розгляд справи повідомлені (а.с. 118, 130-132).

З урахуванням вимог ст. ст. 74, 76, 305 ч. 2 ЦПК України справа розглянута за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Cудом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 22 квітня 2014 року між ОСОБА_3 і ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір банківського вкладу «Марафон лояльності максимум доходу» №778859/2014, за умовами якого позивач розмістив у банку вклад в сумі 7000 доларів США за відсотковою ставкою 12 % та строком повернення 22 травня 2014 року. На вимогу позивача про повернення вкладу і нарахованих процентів відповідач, пославшись на постанову Національного банку України № 328 від 30 травня 2014 року виплатив лише 1100 доларів США.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що банком порушено зобов'язання за депозитним договором, оскільки за зверненням позивача не повернуто повністю депозитний вклад з процентами, тому з ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягає стягненню: 6429,54 доларів США - сума вкладу з нарахованими процентами за період дії договору з 22 квітня до 22 травня 2014 року, 355,89 доларів США - проценти з 23 травня до 23 жовтня 2014 року (як вказано в позовній заяві) в розмірі облікової ставки НБУ та 93,44 доларів США - 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання (з 23 травня по 23 жовтня 2014 року).

Проте з висновком суду повністю погодитись не можна.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв, ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.1 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 22 квітня 2014 року між ОСОБА_3 і ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено договір банківського вкладу «Марафон лояльності максимум доходу» № 778859/2014 з відсотковою ставкою 12% і строком повернення вкладу 22 травня 2014 року, за умовами якого позивач вніс вклад в сумі 7000 доларів США.

Згідно з п. 1.1 зазначеного договору банківського вкладу предметом договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «Марафон лояльності максимум доходу» в доларах США на строк 1 місяць. Для обліку вкладу банк відкриває на вкладника вкладний рахунок НОМЕР_2.

Згідно з п. 1.2 договору банк відкриває на ім'я вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» НОМЕР_1, на який перераховує нараховані проценти за збереження вкладу та може бути перерахований вклад та нараховані, але не отримані вчасно вкладником проценти за вкладом по закінченні строку його дії.

22 травня 2014 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» повернув депозитний вклад в сумі 7000 грн., перерахувавши його на рахунок позивача «Для виплат» НОМЕР_1, про що свідчить меморіальний ордер (а.с. 10); на цей же рахунок банк перерахував і відсотки за вказаним депозитним договором за період з 22 квітня до 22 травня 2014 року та інші не витребувані вкладником проценти в загальній сумі 527,12 доларів США (а.с. 11, 107).

На письмову вимогу позивача від 8 жовтня 2014 року про виплату всієї суми вкладу з процентами банк повідомив, що виплата вкладів в іноземній валюті здійснюється згідно з постановою НБУ № 328 від 30 травня 2014 року, і виплатив 1100 доларів США.

Підпунктом 7 пункту 1 постанови Національного банку України від 28 березня 2014 року № 172 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» передбачено, що уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України та не допускати обмежень щодо переказу коштів в іноземній валюті, що належать клієнтам, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

У п. п. 7 п. 1 постанови Національного банку України від 30 травня 2014 року № 328 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» зазначено, що уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України та не допускати обмежень щодо переказу коштів в іноземній валюті, що належать клієнтам, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Зазначена вимога поширюється на видачу (отримання) готівкових коштів як у межах України, так і за її межами незалежно від кількості рахунків клієнта в одному банку.

Такі ж обмеження у видачі готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків передбачені постановами Національного банку України від 29 серпня 2014 року № 540 «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» (п.п. 9 п. 1); від 1 грудня 2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (п.п.9 п. 1).

Статтями 3 та 4 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, що Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України «Про Національний банк України», інших законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного банку України, а також положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України регулюють відносини діяльності банків і застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків.

Статтею 56 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств та установ, незалежно від форм власності, а також фізичних осіб.

Тому ПАТ «ВіЕйБі Банк» не мав можливості не виконати нормативні акти НБУ, у тому числі, й вищенаведені постанови щодо обмеження видачі (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів.

Таким чином, оскільки встановлено, що кошти депозитного вкладу та нараховані на нього проценти після закінчення строку дії депозитного договору були перераховані на поточний рахунок позивача і обмеження у користуванні коштами на його рахунку відбулося на законних підставах та не з вини відповідача, висновки суду про порушення відповідачем зобов'язань щодо своєчасного повернення депозитного вкладу та наявності підстав для нарахування процентів за період після закінчення строку дії депозитного договору в розмірі облікової ставки НБУ є такими, що не відповідають положенням закону.

З виписки з особового рахунку позивача вбачається, що банком нараховувались відсотки на перерахований на поточний рахунок позивача вклад з відсотками у розмірі, передбаченому договором сторін від 17 березня 2014 року (а.с. 106-110).

Посилання суду на постанову Верховного Суду України від 29 травня 2013 року у справі №6-39цс13 в частині стягнення процентів за банківськими вкладами за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладникам, є помилковим, оскільки у справі, в який ухвалена постанова, кошти не перераховувались на поточні рахунки вкладників у строки визначені договорами і банк, діючи неправомірно, не повернув вклади своєчасно.

20 листопада 2014 року Національним банком України прийнята постанова № 733 про віднесення ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк" до категорії неплатоспроможних.

Згідно із законодавством Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 21 листопада 2014 року в банку введено тимчасову адміністрацію, термін дії якої продовжено до 20 березня 2015 року (а.с. 97-100).

16 лютого 2015 року банк виплатив ОСОБА_3 повністю суму вкладу з відсотками, перерахувавши на його поточний рахунок 6429,79 доларів США (а.с.110).

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним рішення суду в частині стягнення депозитного вкладу в сумі 6429,79 доларів США та процентів за період з 23 травня до 23 жовтня 2014 року в сумі 355,79 доларів США скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення депозитного вкладу в сумі 6429,79 доларів США, оскільки ця сума вкладу відповідачем перерахована на поточний рахунок позивача, і процентів за період з 23 травня до 23 жовтня 2014 року, нарахованих судом з урахуванням облікової ставки Національного банку України, оскільки затримка виплати вкладу сталася не з вини відповідача.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Зазначені проценти стягуються незалежно від вини боржника.

Тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача трьох відсотків річних за прострочення грошового зобов'язання з 23 травня до 23 жовтня 2014 року в сумі 94,44 доларів США.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

З урахуванням системного аналізу цієї норми Закону та норми ст. 88 ЦПК України, зазначене слід розуміти так, що особи, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, але й від участі у розподілі судових витрат.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 890 грн. 82 коп.

Тому не підлягає стягненню з відповідача на його користь відшкодування витрат на судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 18 листопада 2014 року в частині стягнення грошового вкладу в сумі 6429,54 доларів США, процентів за вкладом в сумі 355,79 доларів США та в частині стягнення судового збору скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення грошового вкладу в сумі 6429,54 доларів США та процентів в сумі 355,79 доларів США відмовити.

Рішення в частині стягнення 3% річних від простроченої суми в розмірі 93,44 доларів США залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді