Ухвала суду № 43577354, 14.04.2015, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/362/15-ц

Провадження № 2/584/148/15

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14.04.2015 року м.Путивль

Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь в особі Полтавського центрального відділення ПАТ Банк Київська Русь, Відділу державної виконавчої служби Путивльського районного управління юстиції, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області про звільнення майна з-під арешту та усунення перешкод у здійсненні права власності,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить звільнити з-під арешту та зняти заборону на використання та відчуження автомобілю вантажного бортового КАМАЗ 53202, 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузова рами) 532020001564; 53202000156490, обєм двигуна 10850, реєстраційний номер (д.н.з.) ВМ9382АО, який належить йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії САО № 858220 від 18.04.2013р., та причепу бортового Е/4100, марки СЗАП 83571, 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) XIW83570030008749, реєстраційний номер (д.н.з.) ВМ5792ХТ, який належить йому на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії САР № 888580 від 03.07.2013р., накладеної на вказані транспортні засоби Відділом державної виконавчої служби Путивльського районного управління юстиції згідно постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 03.07.2014р. по виконавчому провадженню № 43882992 на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 16.08.2013р. по справі № 545/1589/13-ц.

Також позивач просить зобовязати Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області усунути перешкоди в користуванні належним йому майном шляхом звільнення з-під арешту та зняття заборони на використання та відчуження зазначених транспортних засобів, накладеної на вказані транспортні засоби Відділом державної виконавчої служби Путивльського районного управління юстиції згідно постанови про арешт майна боржника та заборони його відчуження від 03.07.2014р. по виконавчому провадженню № 43882992 на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 16.08.2013р. по справі № 545/1589/13-ц.

У поданій позовній заяві позивач зазначає, що він вважає, що дана справа підсудна Путивльському районному суду Сумської області згідно норм ч. 2 ст. 114 ЦПК України (виключна підсудність), оскільки на підставі її вимог позови про зняття арешту з майна предявляються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини, а більша частина його майна зареєстрована в Путивльському відділенні РЕР, місцем проведення виконавчих дій є Путивльський район та належне позивачеві майно знаходиться за місцем його проживання вул. Молодіжна, 5, с. Ревякине, Путивльського району Сумської області.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна предявляються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

В силу вимог ч. 1 ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Також відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява підлягає поверненню позивачеві у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Позивачем не було надано суду належних доказів щодо місцезнаходження спірних транспортних засобів, які відповідно до положень ч. 2 ст. 181 ЦК України є рухомим речами, оскільки їх можно вільно переміщувати у просторі, що позбавляє суд можливості переконатися в дотриманні правил підсудності.

Так, у поданій позовній заяві, як на одну із підстав для підсудності справи Путивльському районному суду відповідно до ч. 2 ст. 114 ЦПК України, позивач посилається на те, що більша частина спірного майна зареєстрована у Путивльському ВРЕР.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної речі) і повязана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 186 ЦК України приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, із фотокопії Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії САО № 858220 від 18.04.2013р., вбачається, що реєстрацію автомобіля КАМАЗ 53202, 1990 р.в., сірого кольору, повною масою 19200, номер шасі (кузова рами) 532020001564; 53202000156490, обєм двигуна 10850, реєстраційний номер (д.н.з.) ВМ9382АО, було здійснено Зіньківським ВРЕР, а реєстрацію причепу бортового Е/4100, марки СЗАП 83571, 2003 р.в., сірого кольору, повною масою 14000, номер шасі (кузова, рами) XIW83570030008749, реєстраційний номер (д.н.з.) ВМ5792ХТ, було здійснено Путивльським ВРЕР, що підтверджується фотокопією Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії САР № 888580 від 03.07.2013р.

Разом з тим, ні місце здійснення державної реєстрації транспортного засобу, ні адреса проживання власника транспортного засобу, що зазначені у реєстраційному документі, не є належними доказами місцезнаходження транспортних засобів на час звернення позивача до суду.

Так, відповідно до положень п. 24 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою КМУ від 07.09.1998р. № 1338 (у редакції постанови КМУ від 23.12.2009р. № 1371) реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, що належать фізичним особам, здійснюється за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) власника. При цьому в реєстраційних документах зазначається місце реєстрації (проживання) особи, за якою реєструється транспортний засіб.

Додані до позовної заяви матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про теперішнє місцезнаходження спірних транспортних засобів.

Як вбачається із фотокопії ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 16.08.2013р. у цивільній справі № 545/1589/13-ц на підставі якої державним виконавцем відділу ДВС Путивльського районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43882992 від 03.07.2014р., на спірні транспортні засоби було накладено арешт та заборону використання і відчуження, оголошено їх розшук та передано їх на відповідальне зберігання до Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь в особі Полтавського центрального відділення ПАТ Банк Київська Русь (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 28, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 319092).

Зокрема, у постанові відділу ДВС Путивльського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 43882992 від 03.07.2014р., винесеної на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 16.08.2013р. по справі № 545/1589/13-ц, державний виконавець посилався на ст. 20 Закону України Про виконавче провадження, положеннями якої визначається місце виконання рішення, а саме, відповідно до положень ч. 1 якої виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Місцем проживання боржника позивача ОСОБА_1 є вул. Молодіжна, 5, с. Ревякине, Путивльського району Сумської області.

03.07.2014р. державним виконавцем відділу ДВС Путивльського районного управління юстиції у вказаному виконавчому провадженні було винесено постанови про накладення арешту та оголошення заборони відчуження вищевказаних транспортних засобів, належних позивачеві, а також про розшук та затримання цих транспортних засобів.

Зокрема, постанову про розшук та затримання транспортних засобів від 03.07.2014р. державним виконавцем було винесено на підставі ст. 40 Закону України Про виконавче провадження, відповідно до положень ч. 1 якої у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обовязковою для виконання органами внутрішніх справ.

Копія вказаної постанови була направлена на виконання до УДАІ УМВС України в Сумській області, а також сторонам виконавчого провадження, до відома.

Станом на 09.04.2015р. (дату підписання позивачем позовної заяви) вказане виконавче провадження за ЄДРВП № 43882992 зупинено у звязку з розшуком належних позивачеві транспортних засобів, що підтверджується доданим позивачем до позовної заяви повідомленням ДВС Путивльського районного управління юстиції від 09.04.2015р. за № 03-10/1337, тобто місцезнаходження вказаного майна органом ДВС не встановлено та в теперішній час органами внутрішніх справ у встановленому законом порядку здійснюється розшук цих транспортних засобів.

Інших доказів на підтвердження того, що спірне майно знаходиться за місцем проживання позивача вул. Молодіжна, 5, с. Ревякине, Путивльського району Сумської області, останнім надано не було.

Таким чином, подана позовна заява не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, оскільки у ній не зазначено належних доказів, які підтверджують місцезнаходження належних позивачеві транспортних засобів, що позбавляє суд можливості переконатися в дотриманні правил підсудності та вирішити питання щодо відкриття провадження у справі чи повернення поданої позовної заяви позивачеві у звязку з непідсудністю справи Путивльському районному суду.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Київська Русь в особі Полтавського центрального відділення ПАТ Банк Київська Русь, Відділу державної виконавчої служби Путивльського районного управління юстиції, Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Сумській області про звільнення майна з-під арешту та усунення перешкод у здійсненні права власності, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду ОСОБА_2