Ухвала суду № 43576302, 08.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/2476/15 Головуючий 1 інст. - Штих Т.В.

Справа № 638/14646/14-ц

Категорія : право власності Доповідач - Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Бобровського В.В., Пономаренко Ю.А.,

за участю секретаря - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 15 січня 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення часток у майні, що знаходиться у спільній сумісній власності та розподіл особового рахунку квартири, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення часток у майні, що знаходиться у спільній сумісній власності та розподіл особового рахунку квартири.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що на підставі спільної сумісної власності йому, відповідачкам та ОСОБА_5 належить квартира АДРЕСА_2 м.Харкові. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, спадкоємцями першої черги по закону є він та ОСОБА_3, яка відмовилася від спадкового майна. 17 серпня 2007 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом стосовно спадкового майна, що становить ? частини квартири АДРЕСА_2 м.Харкові. За час проживання сторін у спірній квартирі між ними склався наступний порядок користування житлом: він проживає в кімнаті площею 9,1 кв.м.; ОСОБА_3 проживає в кімнаті площею 11,9 кв.м., а ОСОБА_4 в квартирі взагалі не проживає, комунальні платежі за свою частку не сплачує.

Тому, ОСОБА_1 просив суд визначити, що його частка в квартирі АДРЕСА_2 м.Харкові складає ? від загальної площі квартири; визначити, що частка ОСОБА_4 у спірній квартирі становить ? частки від загальної площі квартири; визначити, що частка ОСОБА_3 у квартирі становить ? частки від загальної площі квартири; розділити особовий рахунок спірної квартири на три окремих особових рахунки у відповідності з порядком користування житловими кімнатами, який склався, розділити при цьому оплату за площу загального користування між особовими рахунками відповідно до частки кожного співвласника; закріпити один особовий рахунок на площу 51,4 кв.м. за ним., другий особовий рахунок на площу 17,1 кв.м. за ОСОБА_4

У судовому засіданні відповідачки позовні вимоги визнали.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 15 січня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано, що частка ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 у м.Харкові складає ? від загальної площі квартири; визнано, що частка ОСОБА_3 в квартирі складає ? загальної площі квартири; визнано, що частка ОСОБА_4 в квартирі складає ? від загальної площі квартири. В іншій частині задоволення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, розділити особовий рахунок спірної квартири на три окремих особових рахунки у відповідності з порядком користування житловими кімнатами, який склався, розділити при цьому оплату за площу загального користування між особовими рахунками відповідно до частки кожного співвласника; закріпити один особовий рахунок на площу 51,4 кв.м. за ОСОБА_3, другий особовий рахунок на площу 17,1 кв.м. за ОСОБА_4

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та апеляційним судом не переглядається.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову про розділ особового рахунку спірної квартири.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності розміру часток сторін у праві спільної сумісної власності, проте, вимоги щодо розподілу особових рахунків останнім не доведено.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_2 м.Харкові (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5. На підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом ОСОБА_1 набув право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 м.Харкові, яка належала померлому ОСОБА_5 (а.с.7-9).

Матеріали справи свідчать, що квартира АДРЕСА_2 м.Харкові, загальною площею 68,5 кв.м., складається з 3-х кімнат: 18,0 кв.м., 9,1 кв.м., 11,9 кв.м., кухня - 7,8 кв.м., вбиральня 1,3 кв.м., ванна кімната 2,5 кв.м., коридор 12,9 кв.м., вбудована шафа 1,2,0,3 кв.м. (а.с.12).

Згідно ст. 358 ч. 2 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Рішення суду першої інстанції оскаржується представником позивача лише в частині відмови у задоволенні позову про розподіл особового рахунку квартири.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України №572 від 08.10.1992 р., передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартири в разі, якщо між ними відсутня згода щодо оплати.

Згідно ст. 13 Закону України ""Про житлово-комунальні послуги"" до житлово-комунальних послуг належать послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Статтею 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Отже, вирішити питання про поділ особових рахунків, як це передбачено положеннями вищевказаних нормативно-правових актів, суд може лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна із осіб й претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я та визначення площі приміщень, що перебувають у спільному користуванні.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивачем суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 відмовлено у відкритті такого особового рахунку.

Крім того, вимоги про розподіл особового рахунку квартири пред'явлені до відповідачів, які є неналежними відповідачами, оскільки до участі у справі не залучені комунальні підприємства, що надають послуги електроенергії, газо, водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення.

Встановлення порядку користування квартирою між її співвласниками за рішенням суду є самостійною підставою для відповідного розподілу особових рахунків, а у разі відмови в цьому вони не позбавлені у праві звернутись за захистом до суду.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 15 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді: