Рішення № 43575784, 08.04.2015, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/32/15-ц

Провадження № 2/630/119/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» в особі свого представника Шевченка Ю.О. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № HAEHAN02000004 від 23 серпня 2006 року в розмірі 46275,68 доларів США, що за курсом НБУ від 06 листопада 2014 року складає 645808,21 грн., а також стягнути солідарно з відповідачів судові витрати у справі.

В обґрунтування позову представник позивача Шевченко Ю.О. вказував, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 23 серпня 2006 року був укладений кредитний договір № HAEHAN02000004 (далі за текстом - Кредитний договір). За цим Кредитним договором відповідачу було надано кредит в сумі 13362,00 доларів США строком до 22 серпня 2013 року на умовах повернення відповідачем кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами в порядку передбаченому цим договором. Однак, відповідач ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 07 листопада 2014 року утворилась заборгованість в сумі 46275,68 доларів США. Також в позові представник Шевченко Ю.О. вказував, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким вона має відповідати за невиконання кредитного договору разом з ОСОБА_2 як солідарні боржники. Оскільки відповідачі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконують, позивач змушений був звернутися до суду з позовом для захисту своїх інтересів.

В судовому засіданні представник позивача Сичов К.В. позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити та розглянути справу за відсутності відповідачів. В своїх поясненнях представник позивача стверджував про те, що відповідачеві було видано кредит в сумі 13362,00 доларів США, та пояснив, що відповідач ОСОБА_2 певним чином виконував свої зобов'язання за кредитним договором до літа 2008 року, після чого в грудні 2008 року відбулось погашення значної частини заборгованості за рахунок продажу автомобіля, належного відповідачеві, який він придбав за кредитні кошти. Також представник Сичов К.В. запевнив суд в тому, що збільшення для відповідача в листопаді 2008 року відсоткової ставки за користування кредитом відбулось з дотриманням умов кредитного договору, але документи, які б це підтвердили, на сьогодні не збереглися. В інших поясненнях представник Сичов К.В. висловив припущення про те, що збільшення протягом строку дії договору розміру кредитних коштів, які мав повернути відповідач, відбувалось за рахунок застосування штрафних санкцій або через сплату Банком від імені відповідача страхових платежів за страхуванням автомобіля.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки в судове засідання відповідачі не сповістили, тому суд виходить з того, що їх неявка відбулась за неповажних причин. Заяв про перенос розгляду справи відповідачі до суду не подавали. Суд, зі згоди представника позивача, розглядає справу за відсутністю відповідачів в заочному судовому засіданні.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № HAEHAN02000004 від 23 серпня 2006 року.

У відповідності з умовами п. 1.1. вказаного кредитного договору Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит готівкою у сумі 9700,00 доларів США на купівлю автомобіля на строк користування по 22 серпня 2013 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,88% на місяць (10,56% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредит наданий в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати відсотків та щомісячної комісії у розмірі 0,25% від суми виданого кредиту.

Отримання відповідачем кредиту саме в розмірі 9700,00 доларів США підтверджується заявою на видачу готівки № 03 від 23 серпня 2006 року, в якій визначено вид платежу - «видача кредиту» та проставлені підписи позичальника та відповідальних працівників Банку.

Кредитним договором (п. 4.1.) встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1,00% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Також у п. 3.2. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, останній сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,51% на місяць (30,12% на рік), нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», і відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 1 від 23 серпня 2006 року, за яким ОСОБА_3 поручилася перед кредитором за виконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 0,88% річних на місяць або у розмірі 2,51% на місяць у разі порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту. В п. 4 Договору поруки сторони узгодили, що у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору. Згідно зі ст.ст. 549, 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки (штрафу), яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до положень ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; у випадку порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед боржником солідарно, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Позивач стверджує в позовній заяві, що прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору ві-дповідач ОСОБА_2 належним чином не виконував, в результаті чого станом на 07 листопада 2014 року виникла заборгованість в загальному розмірі 46275,68 доларів США, яка складається з наступ-ного:

заборгованість за кредитом - 3897,83 доларів США;

заборгованість по процентам за користування кредитом - 3236,97 доларів США;

заборгованість по комісії за користування кредитом - 1358,00 доларів США;

пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань - 37782,88 доларів США.

На підтвердження виниклої заборгованості позивачем надано розрахунок, виконаний станом на 06 листопада 2014 року, з якого, зокрема, вбачається, що комісія у розмірі 0,25% нараховувалася Банком що-місячно від суми виданого кредиту 9700,00 доларів США та складала 24,25 доларів США. Заборгованість з щомісячної комісії виникла в період з 01 січня 2009 року та станом на 06 листопада 2014 року складає 1358,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 18958,28 грн. (1358,00$ х 13,960444 грн.). Така заборгованість підлягає стягненню в солідарному порядку з обох відповідачів, тому в цій частині позов під-лягає задоволенню.

Обґрунтованість інших позовних вимог наявністю заборгованості за кредитом, процентами та пені з боку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» представником позивача Сичовим К.В. в судовому засіданні не доведена.

Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.

Аналізуючи зміст розрахунку заборгованості станом на 07 листопада 2014 року, можна зробити ви-сновок про проведення відповідачем ОСОБА_2 до вересня 2008 року погашення зобов'язань за кредитним договором, про що свідчать відомості про відповідне зменшення суми кредиту та заборгованос-ті з інших видів платежів. Крім цього, 23 грудня 2008 року відбулась сплата в повному обсязі заборгованос-ті відповідача по процентах, щомісячній комісії та частково пені і тіла кредиту.

Також в розрахунку зафіксовано те, що 01 листопада 2008 року відбулось підвищення для відпові-дача ОСОБА_2 розмірів процентних ставок за користування кредитом з 10,56% до 12,6% та з 30,12% до 34,24%. Право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за кре-дитним договором передбачено в п. 2.3.1. При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідом-лення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процент-ної ставки.

В судовому засіданні представник позивача стверджував, що зміна процентних ставок відбулась з дотриманням визначеного договором порядку, але відповідні письмові докази, які б підтверджували розмір підвищених процентних ставок, які застосовані Банком, та того, що повідомлення про це було відправлено відповідачеві, суду не надав. За таких умов дії позивача щодо збільшення процентної ставки слід вважати такими, що вчинені в порушення умов договору, та, як наслідок, такими, що впливають на правильність грошового визначення розміру процентів на користування кредитом та підрахунку залишків заборгованості по тілу кредиту, процентам та пені.

Як вбачається з досліджених судом доказів, ОСОБА_2 отримав кредит готівкою саме в розмірі 9700,00 доларів США, що зафіксовано в представленому позивачем розрахунку заборгованості. Але протягом строку користування кредитом його розмір для відповідача був збільшений в загальній сумі на 1096,12 доларів США, а саме: 22 серпня 2007 року - на 401,73 доларів США, 22 серпня 2008 року - на 572,98 доларів США, 21 серпня 2009 року - на 29,40 доларів США, 21 серпня 2010 року - на 31,12 доларів США, 22 серпня 2011 року - на 30,65 доларів США, 22 серпня 2012 року - на 30,24 доларів США. В своїх поясненнях представник позивача Сичов К.В. висловив припущення про те, що таке збільшення розміру кредиту сталося або внаслідок застосування штрафних санкцій до відповідача через неналежне виконання обов'язків по кредитному договору, або внаслідок сплати Банком від імені відповідача страхових платежів з подальшим віднесенням таких платежів на рахунок відповідача як заборгованості по кредиту.

Судом було роз'яснено представнику позивача про неприпустимість доказування обставин у справі припущеннями та запропоновано представити письмові докази на підтвердження правомірності дій Банку по збільшенню розмірі кредиту згідно до умов кредитного договору. Але представник позивача Сичов К.В. пояснив, що відповідні платіжні документи Банком не оформлювались.

Таким чином, з'ясовані судом обставини дають підстави для висновку про те, що ПАТ КБ «Приват-Банк» на власний розсуд збільшив розмір кредиту, наданого ОСОБА_2 за кредитним догово-ром від 23 серпня 2006 року, який є головним чинником у подальших розрахунках належних до сплати від-сотків та пені.

Крім того, пунктом 3.3. кредитного договору передбачається, що кошти, отримані від позичальника на погашення заборгованості по кредиту направляються на відшкодування збитків Банку, далі пені, далі - простроченої комісії, далі - простроченої винагороди, далі прострочених відсотків, далі - простроченої за-боргованості за кредитом, частина суми, що залишилася направляється на погашення комісії, далі - вина-городи, далі відсотків, далі - кредиту.

Таким чином, сплачені відповідачем ОСОБА_2 грошові кошти протягом часу користу-вання кредитом Банк мав направити на виконання зобов'язань за кредитним договором саме у визначено-му порядку. Але представник позивача не зміг пояснити про причини недотримання Банком вказаних умов кредитного договору.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що допущені позивачем порушення умов кредитного договору спростовують відомості, викладені в розрахунку заборгованості на 07 листопада 2014 року, а відсутність інших належних доказів заборгованості, визначеної з дотриманням всіх умов договору, позбавляє суд можливості встановити розмір існуючої з боку ОСОБА_2 заборгованості за кре-дитом, по процентами та пені.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд стягує на користь позивача суму судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог, у розмірі 189,58 грн., який відповідачі мають сплатити в рівних частках, тобто по 94,79 грн. кожний.

Керуючись ст.ст. 526, 549, 610-612, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 215, 224, 225 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № HAEHAN02000004 від 23 серпня 2006 року по комісії за користування кредитом в сумі 1358,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07 листопада 2014 року складає 18958 (Вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № 64993919400001) витрати по оплаті судового збору у розмірі 94,79 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № 64993919400001) витрати по оплаті судового збору у розмірі 94,79 грн.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На заочне рішення відповідачем протягом 10 днів, з моменту отримання копії рішення, до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд.

Суддя О. О. Малихін