Ухвала суду № 43575688, 02.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2015 р. м. Київ К/800/32568/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 04 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області про визнання протиправним рішення від 02 листопада 2012 року № 120186 та зобов'язання провести з 01 вересня 2012 року перерахунок пенсії з урахуванням зарплати за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць з урахуванням премій і додаткових оплат за продукцію за період з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1991 року відповідно до Положення, затвердженого Постановою КМ України від 20 квітня 2005 року № 306.

Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 04 листопада 2013 року позов задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року резолютивну частину судового рішення викладено в наступній редакції: "Позовні вимоги ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області від 02 листопада 2012 року № 120186. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_4 довідку про заробітну плату за результатами роботи, видану ВАТ «Насінницький радгосп «Перемога» № 310 від 02 вересня 2005 року за період роботи з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1991 року, провести визначення індивідуального коефіцієнта заробітної плати ОСОБА_4 із застосування норм абз. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 на підставі вказаної довідки з 01 вересня 2012 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судами норм процесуального та матеріального права, просив скасувати їх та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В запереченні позивач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що позивач є пенсіонером та з жовтня 2003 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням страхового стажу 44 років 10 місяців 5 днів та 843 грн 09 коп. середньомісячного заробітку, визначеного за період роботи з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року.

За заявою від 07 червня 2006 року пенсія позивачу перерахована по стажу та заробітку з урахуванням 47 років 0 місяців 2 дні страхового стажу та 1 470 грн 77 коп. середньомісячного заробітку, визначеного за періоди роботи з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1991 року та з 01 липня 2003 року по 31 грудня 2005 року.

Середньомісячний заробіток позивача визначено з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію абзацу другого п. 2 ст. 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 20 квітня 2005 року № 306, на підставі виданої ВАТ «Насінницький радгосп «Перемога» довідки про заробітну плату за результатами виконаної роботи № 310 від 02 вересня 2005 року за період роботи з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1991 року.

За дорученням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по всім пенсійним справам, де коефіцієнт заробітку перевішує 5,6, проведені зустрічні перевірки підстав видачі довідок про заробітну плату.

Перевіркою встановлено, що заробітна плата позивача виплачувалась щомісяця, також були нараховані премії, доплати виплачувались у грудні 1988 року; грудні 1989 року; лютому 1991 року; докази проведення остаточного розрахунку за рік відсутні, авансування заробітку за ці роки не проводилось.

У зв'язку з цим оскарженим рішенням позивачу проведено перерахування пенсії з 01 вересня 2012 року без урахування довідки ВАТ «Насінницький радгосп «Перемога» № 310 від 02 вересня 2005 року та постанови КМУ № 306 від 20 квітня 2005 року.

Не погоджуючи з діями та рішенням відповідача, позивач заявив цей позов.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на перерахунок розміру пенсії, а відтак дії відповідача є незаконними.

Колегія суддів вважає висновки судів передчасними, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306 «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно із пунктами 3, 4 цього Порядку для обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу), що виплачена за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць (далі - робота), особа звертається із заявою до відповідного управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті.

До заяви додаються документи, що підтверджують виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи.

Документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи є, зокрема, довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи; цивільно-правовий договір.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для перерахунку пенсії з урахуванням премій та додаткових оплат є наявність умов, що зазначені у Порядку.

Між тим, розглядаючи спір, суди обох інстанцій послались лише на довідку підприємства, тоді як обов'язкові умови Порядку, що має містити довідка, не дослідили, чим порушили принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі відповідно до ст. 11 КАС України.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що відсутність у довідці обов'язкових умов для перерахунку пенсії на підставі Постанови КМ України № 306, але, при цьому, ці обставини підтверджені іншими документами, не є підставою для відмови в такому перерахунку. Однак, такі обставини повинні досліджуватися судами з посиланням на певний доказ.

Отже, судам слід мати на увазі, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.

Обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Окрім того, відповідно до положень КАС України судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Утім, приймаючи рішення, суди надали перевагу довідці без спростування результатів перевірки відповідача, що свідчить про порушення у застосуванні норм процесуального права.

За таких обставин, неповнота у встановленні фактичних обставин справи не дає можливості суду касаційної інстанції визначитись в правильності правової позиції оцінки позовних вимог, проведеної судами попередніх інстанцій.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суди мають врахувати недоліки, на які вказав суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області задовольнити частково.

Постанову Ренійського районного суду Одеської області від 04 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: