Ухвала суду № 43575577, 02.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2015р. м. Київ К/800/28169/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі за позовом Національного університету "Одеська юридична академія" до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Національний університет "Одеська юридична академія" звернувся з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що полягає у безпідставній відмові у проведенні платежів за зареєстрованими зобов'язаннями Національного університету «Одеська юридична академія», зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області провести розрахунково-касове обслуговування за належним чином зареєстрованими зобов'язаннями Національного університету «Одеська юридична академія» станом на день винесення рішення згідно Звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, №7м) станом на 1 січня 2014 року та листа Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області № 09-08/474-2396 від 11 березня 2014 року щодо часткового погашення бюджетної кредиторської заборгованості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заперечень не надходило.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області та Національним університетом «Одеська юридична академія» 03 січня 2012 року укладений договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, за яким казначейство відкриває позивачу рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства та цього договору.

Відповідно до положень п. п. 2.2.1 п. 2.2, п. п. 2.3.2 п. 2.3 зазначеного договору позивач має право розпоряджатися грошовими коштами, що перебувають на його рахунку (для розпорядників бюджетних коштів - у межах затвердженого кошторису доходів і видатків, для одержувачів коштів - у межах плану використання бюджетних коштів), а казначейство зобов'язано своєчасно здійснювати розрахункові операції за дорученнями клієнта.

Подані позивачем платіжні доручення прийняті та зареєстровані відповідачем, проте, ним не проведені розрахунково-касового обслуговування по прийнятим до виконання платіжним дорученням в повному обсязі, незважаючи на наявність у позивача відповідних бюджетних зобов'язань для платежу та наявності на його рахунку коштів.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо не здійснення своєчасного проведення платежів за дорученнями позивача, останнім надісланий на адресу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області лист № 3146-3 від 01 листопада 2013 року щодо необхідності сплати кредиторської заборгованості, на який надана відповідь про необхідність забезпечення відповідачем виконання захищених статей видатків.

04 березня 2014 року Національний університет «Одеська юридична академія» повторно звернувся з листом № 151/7 до Державної казначейської служби України в Одеській області з проханням надати інформацію щодо суми сплаченої кредиторської заборгованості станом на 01 березня 2014 року, та 11 березня 2014 року отримав відповідь № 09-08/474-2396 про забезпечення проведення платіжних доручень щодо погашення бюджетної кредиторської заборгованості за 2013 рік на суму 28 755 832 грн. 84 коп.

Невиконання відповідачем вимог договору та Закону стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідач в порушення вимог бюджетного законодавства не здійснив оплату бюджетних зобов'язань за дорученням розпорядника бюджетних коштів - позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Відповідно до пп.1 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; та контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

Статтею 49 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.п. 11.3, 11.6, 11.8 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24 грудня 2012 року № 1407 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662, органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань. Платіжні доручення подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976. Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.

Пунктом 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція) визначено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції, учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку з питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Відповідно до п. 3.5 Інструкції банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Згідно із п. 2.19 Інструкції розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Відповідно до ч. 23 ст. 116 Бюджетного кодексу України безпідставна відмова у проведенні платежу органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, є порушенням бюджетного законодавства.

Враховуючи, що для проведення оплати платіжних доручень коштів на рахунках позивача вистачало для проведення розрахунково-касового обслуговування по прийнятим до виконання платіжним дорученням, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про порушення відповідачем бюджетних зобов'язань, які полягають в не проведені розрахунково-касового обслуговування.

Доводи відповідача, що ним не приймалась відмова у проведені платежів, розцінюється судом як трактування закону на свою користь, оскільки сам факт не вчинення дій по проведенню розрахунково-касового обслуговування без оформлення такої відмови свідчить про його відмову.

Інші доводи скаржника, що викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків судів.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: