Ухвала суду № 43575109, 07.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/13617/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року

у справі № 821/646/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Євробетон»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Євробетон» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ПФГ «Євробетон») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0002482200 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 437 500 грн. та нарахування штрафної санкції у розмірі 1 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати, з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «ПФГ «Євробетон», посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПФГ «Євробетон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 12.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 19.12.2012 року № 3048/22-6/33277676.

В акті перевірки зокрема зазначено, що позивачем порушено пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: занижено податок на прибуток у І кварталі 2011 року на суму 2 437 500 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2013 року № 0002482200, яким ТОВ «ПФГ «Євробетон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 437 671 грн. (за основним платежем - 2437500 грн. та за штрафними санкціями - 171 грн.)

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ПФГ «Євробетон» в частині, виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суду не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону. Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду. Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом. Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки, ТОВ «ПФГ «Євробетон» не включено до складу валового доходу суму доходу від продажу цінних паперів в сумі 9 750 000 грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.03.2011 року №Б/045-011/1.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ПФГ «Євробетон» виходив з того, що оподаткування цінних паперів ДПІ мало здійснюватись по сукупності подій з придбання та продажу цих паперів, в результаті чого і мав бути обчислений результат цієї фінансової операції для обчислення податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Крім того, суд зазначив, що оскільки прибуток від операцій придбання-продажу цінних паперів вартістю 9 750 000 грн. у позивача був відсутній, відсутня і база для обчислення податку на прибуток з цих операцій, а також, що не декларування ТОВ «ПФГ «Євробетон» витрат на придбання цінних паперів не є свідченням відсутності цих витрат.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції погодився із вищевказаними висновками суду першої інстанції.

Проте, приймаючи рішення у справі, судами не було з'ясовано та встановлено належними та допустимими доказами обставини щодо ведення ТОВ «ПФГ «Євробетон» окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами в розрізі окремих видів цінних паперів та, чи вплинуло таке порушення на правильність обчислення позивачем податку на прибуток, з урахуванням отриманих доходів та понесених витрат.

Крім того, судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не досліджувалось питання щодо складання ТОВ «ПФГ «Євробетон» додатку К3 «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами» за перший квартал 2011 року та попередні податкові періоди, ведення якого передбачено Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143.

Частиною 5 ст. 11 КАС України передбачено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено,що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до вимог п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 163 КАС України в мотивувальній частині постанови суду зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій не розглянули належним чином докази, що містяться в матеріалах справи, не надали належну оцінку обставинам справи, порушили та невірно застосували норми матеріального права, та, як наслідок, прийняли незаконні рішення.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи викладене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення спору по суті.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до вищевикладеного, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

В частині відмови у задоволенні позову, сторонами рішення першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 - Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Євробетон» - скасувати.

В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29.05.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов