Ухвала суду № 43575029, 07.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/527/14

К/800/1878/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.,за участю: секретаря - Іванова Д.О.

представника позивача - Гонтар В.М.

представника відповідача - Мосієнко В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 р.

у справі № 816/3064/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» (далі - позивач, ТОВ «МЖК Житлобуд») звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 0013942301/2161, № 0013922301/2159 та № 0013962301/259 від 20.12.2012 р. Позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ № 37441702/2158 від 20.12.2012 р. залишено без розгляду. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 р. в частині задоволення позову і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ТОВ «МЖК Житлобуд» у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 р. скасувати в частині відмови в задоволенні позову і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Кременчуцька ОДПІ, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Кременчуцькою ОДПІ проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «МЖК Житлобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт № 5096/22-209/32275458 від 30.11.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 1.31 ст. 1, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 3414406 грн.; п. 1.4,1.6,1.18 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.5, п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в розмірі 3 086 874 грн.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0013952301/2162 від 20.12.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 814 228 грн. - основного платежу та 703 557 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; № 0013932301/2160 від 20.12.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 3 058 599 грн. - основного платежу та 764 650 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; № 0013942301/2161 від 20.12.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 257 631 грн. - основного платежу та 127 076 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; № 0013922301/2159 від 20.12.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 335 790 грн. - основного платежу та 15267 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; № 0037441702/2158 від 20.12.2012 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 1020 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; № 0013962301/259 від 20.12.2012 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 2 500 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що позивачем за результатами продажу об'єктів інвестування занижено податок на прибуток та податок на додану вартість.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

При цьому продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ВАТ «Кредитпромбанк» укладено генеральний договір на забудову від 18.02.2008 р. №ФБ08.0102/08, згідно умов якого ВАТ «Кредитпромбанк» (надалі також «Управитель») замовляє ТОВ «МЖК Житлобуд» (Забудовнику) будівництво об'єктів, введення в експлуатацію та передачу довірителям (установники управління майном - фізична чи юридична особа, яка передала кошти в управління Управителю на підставі договору про участь у фонді з метою отримання у власність закріпленого за нею об'єкту інвестування).

Одночасно з укладанням зазначеного договору сторони укладають договір відступлення забудовником майнових прав на об'єкт будівництва на користь Управителя з відкладальними умовами.

Між сторонами також укладено договір відступлення майнових прав від 18.02.08 № ВП080102/08, згідно якого майнові права на об'єкт будівництва (житловий будинок №37 (друга черга) квартал № 278 в місті Кременчуці) переходять до ВАТ «Кредитпромбанк» при настанні відкладальних умов, як то збільшення строків будівництва більш ніж на 90 днів, збільшення вартості будівництва більш ніж на 20 відсотків понад кошторисну вартість без письмового погодження ВАТ «Кредит промбанк» та інше.

На підставі рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 11.12.09 №897 затверджено акт розподілу квартир у житловому будинку №37 (друга черга) кварталу №278 в місті Кременчуці. Актом готовності об'єкта до експлуатації від 17.11.09 №988 встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані у період з червня 2008 року по листопад 2009 року, інвестиційна вартість за затвердженою проектною документацією складає 15 959,449 тис. грн., у тому числі витрати, пов'язані з будівельно-монтажними роботами - 11 452,606 тис. грн., багатоквартирний житловий будинок готовий до експлуатації. На підставі вказаного акту інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Полтавській області видано свідоцтво від 17.11.09 № 170000988 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Як також вбачається з матеріалів справи, до Генерального договору на забудову від 18.02.2008 р. №ФБ08.0102/08 були внесені зміни № 1 від 18.07.2008 року, відповідно до яких до об'єктів інвестування житлового призначення будуть входити 64 квартири та 5 офісних приміщень у житловому будинку №37 (друга черга) кварталу №278 в місті Кременчуці Полтавської області.

В той же час колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що судами попередніх інстанцій не надано належну правову оцінку доводам позивача щодо декларування та сплати податкових зобов'язань в період 2008 року, перша половина 2009 року на час введення в експлуатацію 64 квартир та 5 офісних приміщень другої черги будівництва будинку 37 в місті Кременчуці Полтавської області.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій слід звернути увагу на дослідження обставин здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення операції.

Крім того, судам для правильного вирішення даного спору необхідно дослідити договори, укладені позивачем, первинні документи, пов'язані з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача тощо.

Також для правильного встановлення всіх обставин справи, судам першої та апеляційної інстанцій необхідно дослідити показники, які відображалися позивачем в бухгалтерському та податковому обліку в перевіряємий період, звернувши особливу увагу на правильність відображення саме доходів і витрат.

При цьому слід зазначити, що дослідження судами попередніх інстанцій показників, які відображалися позивачем в бухгалтерському та податковому обліку в перевіряємий період, може бути підставою для призначення судово - бухгалтерської експертизи.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити частково.

2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Житлобуд» задовольнити частково.

3.Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2013 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 р. скасувати.

4.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов