Ухвала суду № 43574824, 25.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2015р. м. Київ К/800/57563/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Кобилянського М.Г., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області до Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про зобов'язання відкрити виконавче провадження, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 року вищевказаний адміністративний позов залишено без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 07.10.2013 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року 18.10.2013 року апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області повернуто апелянту.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги, як такого, що постановлені із порушенням норм процесуального права, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

У доводах касаційної скарги, позивач зазначає, що вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року щодо сплати судового збору є протиправними, оскільки він звільнений від сплати судового збору, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Пунктом 1 частини 3 ст. 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як зазначалось вище, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 07.10.2013 року. В ухвалі зазначено, що при поданні позовної заяви позивачем всупереч ст. 106 КАС України не додано документ про сплату судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи вищевказана ухвала позивачем не оскаржувалась та набрала в законної сили.

На виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року про залишення позовної заяви без руху, позивач 16.10.2013 року факсом направив до суду апеляційної інстанції заяву із клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 24 ч .1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 24 ч .1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (тут і далі в редакції чиннній на момент подання вищевказаної заяви) від сплати судового збору звільнються Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Як вбачаєтсья з матеріалів адміністративної справи та правильно встановлено судом апеляційної інстанції, спірні правовідносини виникли не з приводу питаннь, що стосуються повноважень позивача, а тому він не звільнений від сплати судового збору на підставі п. 24 ч .1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, матеріали справи не містять документів які поданні на виконання вищезазначеної ухвали у встановлений судом апеляційної інстанції строк.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що апелянтом не виконано вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року та не усунено недоліки апеляційної скарги у встановлений строк, а тому апеляційна скарга підлягала поверненню особі яка її подала відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

В свою чергу, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє позивача права на повторне подання апеляційної скарги в порядку встановленому КАС України.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухваленні, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі № 814/3662/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

М.Г. Кобилянський

А.О. Рибченко