Ухвала суду № 43574778, 05.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2015р. м. Київ К/800/8320/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року № К/800/8320/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Карась О.В. - головуючий, судді Олендер І.Я., Рибченко А.О.,

при секретарі судового засіданні Гончар Н.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014

зі справи № 815/4488/13-аза позовом Державного підприємства «Одеський авіаційний завод» (далі - Підприємство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2013 № 0000241505, від 03.06.2013 № 0000251505 та від 03.06.2013 № 0000261505.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014, позов задоволено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам даної справи, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому він зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій і просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Підприємством бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за лютий 2013 року. За наслідками цієї перевірки податковим органом складено акт від 24.05.2013 № 956/15-05/07756801 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 03.06.2013 № 0000241505, за яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 873 572 грн. із застосуванням 718 393 грн. штрафних санкцій;

від 03.06.2013 № 0000251505 про визначення Підприємству суми завищення від'ємного значення ПДВ у розмірі 1 122 336 грн.;

від 03.06.2013 № 0000261505, згідно з яким Підприємству нараховано грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 111 142 грн. за основним платежем із застосуванням 27 786 грн. штрафних санкцій.

Підставою для прийняття зазначених актів індивідуальної дії стали, зокрема, висновки Інспекції про:

заниження платником податкового зобов'язання з ПДВ на 3648,20 грн. за листопад 2012 року з причин неподання жодних документів на підтвердження відповідності реалізованого металобрухту установленим стандартам; наведене, на думку відповідача, виключає право платника на застосування податкової пільги, передбаченої пунктом 23 підрозділу 2 розділу Х «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

незаконне застосування позивачем нульової ставки при поставці робіт з ремонту військового технічного майна, належного нерезиденту, в рамках виконання договорів комісії від 05.12.2011 № USE-17.3-354-D/K-11 та від 20.07.2012 № USE-16.1-255-D/K-12, укладених Підприємством (комітент) та ДК «Укрспецекспорт» (комісіонер).

Згідно з підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об'єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об'єкта (підпункт «б»).

Таким чином, умовою застосування платником нульової ставки ПДВ у порядку наведеної норми Кодексу є, зокрема, виконання ремонтних робіт відносно ввезеного на митну територію України майна за умови його подальшого вивезення за межі України.

У справі, що переглядається, суди встановили, що майно, відносно якого позивачем здійснювалися ремонті роботи, у рамках виконання договорів комісії ввозилося на митну територію України ДП «Укрспецекспорт», передавалося позивачеві для здійснення ремонту та вивозилося названим комісіонером за межі митної території України.

Слід зазначити, що економіко-юридичний зміст операції з виконаної роботи, наданої послуги виключає можливість їх поставки за комісійною угодою, тоді як для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання операції) необхідно виходити з фактичних прав та обов'язків сторін у процесі виконання поставки, фактичного результату, до якого прагнули учасники поставки.

Юридична конструкція правовідносин, що склалися між позивачем та ДП «Укрспецекспорт», свідчить про те, що фактичний зміст укладених договорів комісії полягав у виконанні комісіонером (ДП «Укрспекцекпорт») за дорученням та в інтересах комітента (позивача у справі) ввезення на митну територію України для виконання позивачем ремонтних робіт товару та його подальшого вивезення.

Судами встановлено, що військова техніка та обладнання були ввезені на митну територію України, відремонтовані та вивезені за межі митної території України, що свідчить про дотримання Підприємством вимог, установлених підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України.

Правильною є і надана судами правова оцінка по епізоду, пов'язаному з використанням Підприємством податкової пільги, передбаченої пунктом 23 підрозділу 2 розділу Х «Перехідні положення» Податкового кодексу України, при оподаткуванні операції з постачання металобрухту.

Так, наведеною нормою Кодексу передбачено, що тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зміст розглядуваного законодавчого припису не дає підстави для висновку про те, що обов'язковою вимогою застосування передбаченого цим приписом звільнення від оподаткування ПДВ є наявність у платника сертифікаційних документів на перелічений товар, дотримання ним законодавчих вимог у сфері стандартизації та сертифікації.

З урахуванням викладеного слід погодитися з висновком судів про правомірність розглядуваних позовних вимог, у зв'язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваних судових актів та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 зі справи № 815/4488/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.В. Карась судді:І.Я. Олендер А.О. Рибченко