ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" квітня 2015 р. м. Київ К/800/6205/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі - Фонд) до публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») про стягнення коштів,
за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2013 року Фонд звернувся до суду з адміністративним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк», в якому просив: зобов'язати перерахувати кошти в розмірі 684 грн 93 коп з рахунка ОСОБА_2
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року, позов задоволено. Зобов'язано ПАТ КБ «Приватбанк» перерахувати з рахунка ОСОБА_2 зараховані після його смерті грошові кошти у розмірі 684 грн 93 коп Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги відповідача.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 у зв'язку з нещасним випадком на виробництві призначено страхову виплату як потерпілому на виробництві на підставі постанови Фонду від 16 травня 2005 року №41.
Між Фондом та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір від 1 грудня 2010 року №3/04-10 про зарахування страхових виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно даного договору позивачем проводились виплати потерпілому від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, шляхом перерахування коштів на особовий рахунок через ПАТ КБ «Приватбанк».
25 липня 2012 року №01-1586 позивачем направлено лист відповідачу, з проханням повернути страхові виплати у зв'язку з переплатою, яка виникла після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
ПАТ КБ «Приватбанк» листом від 1 серпня 2012 року №30.1.0.0/2-20120730/1629 повідомив позивача про повернення коштів в межах наявного залишку на рахунку ОСОБА_2 в розмірі 40 коп.
Розглядаючи позовні вимоги по суті, суди виходили з того, що дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми надміру виплачених страхових виплат з карткового рахунка одержувача коштів, відкритого в ПАТ КБ «Приватбанк» на ім'я громадянина ОСОБА_2
Отже, спір виник у зв'язку з неналежним виконанням банком умов укладеного з позивачем договору.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Враховуючи викладене, даний спір не є справою адміністративної юрисдикції, а підлягає вирішенню господарським судом за правилами господарського судочинства.
Відповідно до частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Частиною другою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И ЛА:
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року скасувати.
Провадження у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про стягнення коштів закрити.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П.Стародуб
Судове рішення № 43574365, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 08.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/5916/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: