Ухвала суду № 43574279, 02.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року м. Київ К/9991/71569/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Кошіля В.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012

у справі 0670/4868/11

за позовом Приватного підприємства "МФК-Звягель"

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції

Житомирської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "МФК-Звягель" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 позов задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 1085/05-53/23-20/34394741 від 18.08.2010.

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено пп. .4.1.6 п.4.1 ст.4, абз.4 пп.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.09.2010 року № 0010232320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37820,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 01.09.2010 року № 0010242320/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 532068,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 01.01.2000 у позивача існувала кредиторська заборгованість перед ТОВ "Ферум-М" у сумі 1372736,39 грн., яка відображена в обліку позивача на рахунку 631/1 «Розрахунки з субпідрядниками».

З довідки з ЄДРПОУ вбачається, що державним реєстратором здійснено державну реєстрацію припинення ТОВ "Ферум-М" у звязку з визнанням його банкрутом.

При цьому податковий орган вважає, що оскільки скасовано державну реєстрацію ТОВ "Ферум-М", тому кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ "Ферум-М" , в зв'язку з закінченням позовної давності, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в тому податковому періоді, в якому закінчився термін позовної давності і та є доходом від інших джерел.

Разом з тим, суди обґрунтовано не погодились із наведеними висновками податкового органу з огляду на таке.

Так, у п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Як вбачається з п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 даного Закону, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Під безповоротною фінансовою допомогою, яка визначена п.п.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти, зокрема, суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно п.1.25 ст.1 зазначеного Закону безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Статтею 257 ЦК України визначено трирічний строк для загальної позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Таким чином, обов'язок позивача віднести суму кредиторської заборгованості перед ТОВ "Ферум-М" до валового доходу як безповоротну фінансову допомогу виникне лише після закінчення трьохрічного строку позовної давності, тобто у ІІ кварталі 2011 року, а тому визнання такої заборгованості відповідачем безповоротною фінансовою допомогою є передчасним.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 у справі 0670/4868/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 у справі 0670/4868/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді В.В. Кошіль С.Е. Острович