Ухвала суду № 43572965, 09.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/1989/14-ц 09.04.2015 09.04.2015 09.04.2015

Провадження №22ц/784/813/15 Головуючий у 1-й інстанції Сябренко І.П.

Категорія 47 Доповідач апеляційного суду Мурлигіна О.Я.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Мурлигіної О.Я.,

суддів: Козаченка В.І., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання: Орельскій Н.М.,

без участі сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 5 лютого 2015 року

за позовом

ОСОБА_2 до Олександрівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області (далі - Олександрівська сільрада) та Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Казанківська райдержадміністрація) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування ,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд до Олександрівської сільради та Казанківської райдержадміністрації про визнання права на земельну частку (пай).

Він зазначав, що його батько ОСОБА_3 працював у колгоспі «Ленінська Іскра», був його членом і мав право на земельну частку (пай). ІНФОРМАЦІЯ_1 року батько помер. Після його смерті він дізнався, що батько не отримав сертифікат на право власності на земельну частку (пай), тому що помилково не був включений у список на отримання цього документу. Це позбавляє його (позивача) права на отримання спадщини.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати за ним в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) у розмірі 10,1 умовних кадастрових гектарів колишнього КСП «Ленінська Іскра».

Відповідачі не заперечували проти задоволення позову.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 5 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. На думку апелянта, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як виходить з доказів у справі, позивач є сином ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. З відповіді Олександрівської сільради від 22 січня 2015 року вбачається, що відповідач постійно проживав з батьком по АДРЕСА_1 Казанківського району Миколаївської області. Він є спадкоємцем ОСОБА_3.

За життя, з січня 1935 року по 1 жовтня 1974 року, ОСОБА_3 працював у колгоспі «Ленінська Іскра», вийшов на колгоспну пенсію за віком та залишався членом колгоспу і після виходу на пенсію. Відомості про його вихід з членів колгоспу відсутні.

КСП «Ленінська Іскра», перетворене з вказаного колгоспу, 10 жовтня 1995 року отримало державний акт на право колективної власності на землю. До акту додавалися списки осіб - членів сільськогосподарського підприємства, які мали право на земельну частку (пай). Батько позивача в ці списки не було включено. Не внесено його до таких списків і на час смерті.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» та ст. 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» право на земельну частку (пай) та право на земельну ділянку, яка виділена в натурі (на місцевості), можуть бути об'єктом спадкування.

Відповідно до ч. 1 п.2 Указу Президента України № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного, сільськогосподарського підприємства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства , відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Отже, за вимогами закону право на земельну частку (пай) виникає з часу отримання сільгосппідприємством державного акту на право колективної власності на землю разом з доданими до нього списками осіб, що мають право власності на земельну частку (пай).

Встановивши, що ОСОБА_3 за життя не був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), що додавався до державного акта на право колективної власності на землю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що він не набув право власності на земельну частку (пай). У зв'язку з чим, у позивача не виникло право на спадкування спірного майна. За такого, суд обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Висновки суду відповідають обставинам справи, вимогам матеріального права та практиці Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ухвала від 09 липня 2014 року за позовом ОСОБИ-6 до Хмельницької районної державної адміністрації Гвардійської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай)).

Доводи в апеляційній скарзі суперечать викладеним обставинам справи та вимогам матеріального права. Так, суд першої інстанції у відповідності до вимог закону дійшов обгрунтованого висновку про те, що за життя ОСОБА_3 не набув права власності на земельну частку(пай). Тому за позивачем не можна визнати права на зазначену земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті його батька.

Виходячи з викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 5 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: