Рішення № 43571817, 06.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/55/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 Справа № 908/1399/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Камоцці - пневматик - Сімферополь", м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор",м. Запоріжжя

про стягнення 64 723 грн. 02 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні було прийнято рішення.

До господарського суду Запорізької області звернулось з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Камоцці - пневматик - Сімферополь", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 64 723 грн. 02 коп. за Договором поставки № К002629 від 02 березня 2010 року, додатковою угодою № 2 від 18 січня 2011 року, додатковою угодою № 3 від 29 грудня 2011 року, додатковою угодою № 5 від 09 грудня 2013 року.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., довідкою про автоматичний розподіл справ між суддями від 04.03.2015 р., справу № 908/1399/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1399/15-г. Справі було присвоєно номер провадження № 10/55/15, її розгляд призначено на 06.04.2015 р.

Представник відповідача у судове засідання 06.04.2015 р. не з'явився, на адресу суду направив відзив на позовну заяву, в якому просить суд розстрочити виконання рішення суду строком на 3 місяці та відмовити позивачу в частині стягнення пені за договором. Проти заявленої суми основного боргу відповідач не заперечує. Представник позивача у судове засідання 06.04.2015 р. не з'явився, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направив. Про час та місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників сторін не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 06.04.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом винесено рішення.

Справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані сторонами, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що його підприємство - ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» згідно з умовами Договору поставки № К002629 від 02 березня 2010 року, додаткової угоди № 2 від 18 січня 2011 року, додаткової угоди № 3 від 29 грудня 2011 року, додаткової угоди № 5 від 09 грудня 2013 року здійснило постачання продукції виробничо-технічного призначення на адресу Відповідача.

Пунктом 5.2 Договору передбачено проведення розрахунків двома платежами: перший в розмірі 20 відсотків в якості передплати для прийняття замовлення, другий платіж в розмірі 80 відсотків протягом 10 календарних днів після отримання товару.

Згідно з умовами договору 11 липня 2013 року на адресу відповідача відвантажено було продукцію виробничо-технічного призначення на загальну суму 87186,62 грн. по рахунку № 1255849, з якого частина платежу в сумі 52312,00 гривень не оплачено на час подання позовної заяви. Продукція була отримана 15 липня 2013 року, граничний термін оплати 25 липня 2013 року. Прострочення платежу станом на 30 жовтня 2014 року складає 501 календарний день.

Нагадування про наявність заборгованості направлялось відповідачеві рекомендованим листом за вихідним номером 02-3/557К від 02 вересня 2013 року (отримано Відповідачем 05.09.2013 р.) та 11 лютого 2014 року (вих. № 02-3/80К, отримано Відповідачем 14.02.2014 р.), пропонувалось, у разі відсутності коштів у Відповідача, розглянути графік закриття заборгованості. Відповіді на листа від відповідача не надійшло, однак в погашення боргу 16.07.2014 року надійшли кошти в розмірі 17 000, 00 грн.

Повторно претензія № 68 від 30 жовтня 2014 року на суму 52312,00 грн. була направлена Відповідачеві 30 жовтня 2014 року, отримана згідно з рекомендованим поштовим повідомленням 05 листопада 2014 року. Відповіді на претензію не надійшло, закриття боргу не відбулось.

Факт постачання та наявності заборгованості відповідача підтверджується наступними документами:

- Видатковою накладною № 930741536 від 11.07.2013 року на суму 87186, 62 грн.;

- Накладною служби доставки ТНТ № 1265 від 11.07.2013 р.;

- Листом служби доставки ТНТ від 03.09.2014 року про доставку вантажу для ПАТ «Запоріжтрансформатор» 12.07.2013 року.;

- Платіжним дорученням Відповідача за № 7226 від 08.07.2013 року про часткову передплату замовлення.;

- Листом-відповіддю на претензію № 27 від 13.03.2014 року.;

- Листом Відповідача від 20.03.2014 року з поясненнями про фінансові труднощі.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт ( зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно із пунктом 6.2.1 ст. 6 Договору Сторона, яка порушила зобов'язання по оплаті сплачує пеню. Пеня за порушення грошового зобов'язання по договору обмежується розміром та порядком, які передбачені законами.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року № 543/96-ВР (із змінами, внесеними Законом № 2921-III від 10.01.2002 р.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за просрочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1). Статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені, передбаченої статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Національним банком України з 13 листопада 2014 року встановлена облікова ставка НБУ в розмірі 14,0 відсотків.

Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України встановлена спеціальна позовна давність відносно стягнення пені (неустойки) в один рік. Таким чином на суму заборгованості згідно з умовами Договору Позивачем було заявлено пеню за 365 календарних днів (один) рік в розмірі 12 411, 02 грн.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Згідно зі ст.175 ГК України - майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

26.03.2015 р. представник відповідача надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву. В своїх письмових запереченнях, відповідач ПАТ «Запоріжтрансформатор» не заперечує наявність суми основного боргу за договором поставки № К002629 від 02.03.2010р. в сумі 52 312,00 грн.

Не заперечуючи проти наявності з боку свого підприємства порушення строку виконання свого грошового зобов'язання за договором з урахуванням приписів пункту 6 статті 83 ГПК України, відповідач звертається до суду з проханням розстрочити виконання рішення з огляду на наступні поважні обставини.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

На думку відповідача, наявність випадку, що надає суду право застосувати п. 6 ст. 83 ГПК України, підтверджується тим, що відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі.

Аналіз показників балансу відповідача за 2014 р. дозволяє дійти висновку про наявність збитків в господарській діяльності відповідача, та перевищенні його поточних зобов'язань над оборотними активами, з огляду на наступне:

Відповідно до рядка «1420» розділу III «Пасив» балансу на кінець звітного періоду непокритий збиток підприємства складає 2 188 273 000, 00 грн.;

Відповідно до рядка «1600» розділу III «Пасив» балансу на кінець звітного періоду у відповідача наявна заборгованість перед банками за короткостроковими кредитами в розмірі 3 429 649 000, 00 грн.;

Відповідно до рядка «1615» розділу III «Пасив» балансу на кінець звітного періоду у відповідача наявна кредиторська заборгованість за товари (роботи, послуги) перед іншими суб'єктами господарювання в розмірі 343 233 000, 00 грн.;

Відповідно до рядка «1695» всього за розділом III «Пасив» балансу у відповідача наявні невиконані поточні зобов'язання перед іншими особами (кредиторська заборгованість) в розмірі 5 178 242 000, 00 грн.

Що ж стосується поточних оборотних активів відповідача, то з розділу II «Актив» балансу відповідача за 2014 р. вбачається, зокрема:

Відповідно до рядка «1125» розділу II «Актив» дебіторська заборгованість за поставлені відповідачем продукцію, товари, роботи, послуги складає - 390 121 000, 00 грн.;

Відповідно до рядка «1167» розділу II «Актив» гроші на рахунках відповідача в банках наявні у сумі 96 391 000, 00 грн.

У зв'язку з наведеним, аналіз балансу відповідача за 2014 р. дозволяє суд дійти висновку про наявність у відповідача збитків в розмірі 2 188 273 000, 00 грн. та поточних зобов'язань щодо сплати грошових коштів на користь інших осіб в сумі 5 178 242 000, 00 грн. Натомість, сума поточних обігових коштів в банках складає лише 96 391 000, 00 грн., а дебіторська заборгованість за поставлену продукцію - 390 121 000, 00 грн. (а сума цих показників складає 486 512 000,00 грн.).

Таким чином, порівняльний аналіз показників «Актив» і «Пасив» балансу відповідача за 2014 р. дозволяє суд дійти висновку про перевищення поточних невиконаних фінансових зобов'язань («Пасив») відповідача над поточними оборотними активами відповідача («Актив») більш як в 10 разів.

З урахуванням вищевикладеного та наявністю обґрунтованих підстав для розстрочення рішення, суд задовольняє заяву відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення суду частково, розстрочивши рішення суду строком на 2 місяці з пропорційним щомісячним погашенням суми основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача.

Відносно нарахування позивачем пені за прострочення терміну розрахунку у сумі 12 411, 02 грн. суд в цій частині позовних вимог відмовляє виходячи з наступного.

Позивачем при нарахуванні пені відповідачеві не прийнято до уваги, що за правилами ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, період нарахування пені повинен починатися з 26.07.2013 р. та закінчуватися 25.01.2014 р. Строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення пені сплинув 25.01.2015 р.

В силу ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Приватне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань і добровільно не сплатив борг.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надав відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд частково задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Камоцці - пневматик - Сімферополь", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя про стягнення основного боргу в розмірі 52 312 грн. 00 коп. за Договором поставки № К002629 від 02 березня 2010 року, додатковою угодою № 2 від 18 січня 2011 року, додатковою угодою № 3 від 29 грудня 2011 року, додатковою угодою № 5 від 09 грудня 2013 року.

В частині стягнення пені в позові відмовити.

Розстрочити виконання рішення суду строком на 2 місяці, стягуючи щомісяця по 26 156,00 грн., починаючи з травня 2015 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, п.6 ст. 83, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Камоцці - пневматик - Сімферополь", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 3, поточний рахунок № 26002619939135 в ПАТ «Проиінвестбанк», МФО 300012, код ЄДРПОУ- 00213428, ІПН - 002134208240) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камоцці-пневматик-Сімферополь» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3, поточний рахунок № 26002000095366 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ-14290527) - основну заборгованість в розмірі 52 312 (п'ятдесят дві тисячі триста дванадцять) гривень 00 коп. та судові вирити по сплаті судового збору у сумі - 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Розстрочити виконання рішення суду строком на 2 місяці, стягуючи щомісяця по 26 156,00 грн., починаючи з травня 2015 р.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 09.04.2015 р.