Рішення № 43571789, 01.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/51/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015 Справа № 908/1274/15-г

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Маріупольської філії державного підприємства "АМПУ", м. Маріуполь

до відповідача: Донецького регіонального центру з гідрометеорології, м. Маріуполь

про стягнення 28 458, 23 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Бутаєва О. В., на підставі довіреності б/н від 15.12.2014 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До господарського суду Запорізької області звернулось з позовною заявою Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Маріупольської філії державного підприємства "АМПУ", м. Маріуполь до Донецького регіонального центру з гідрометеорології, м. Маріуполь про стягнення заборгованості за Договором на відшкодування витрат пов'язаних з утриманням орендованого приміщення № М17-16-12/02-П-МАФ-13 від 29.12.2013 р. в розмірі 28 458, 23 грн., яка складається з 24978, 80 грн. - основного боргу, 1720, 93 грн. - суми пені, 1601, 26 грн. - суми інфляції, 157, 24 грн. - суми 3% річних.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., довідкою про автоматичного розподілу справ між суддями від 27.02.2015 р., справу 908/1274/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою суду від 03.03.2015р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 01.04.2015р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

За клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України",

- у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12 ), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

До суду 30.03.2015р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги позивача вважає обґрунтованими та визнає їх повністю.

Відповідач чи його представник в судове засідання 01.04.2015 р. не з'явились.

Представник позивача у судовому засіданні 01.04.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 01.04.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свою позовну заяву тим, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Донецьким регіональним центром з гідрометеорології (далі - Відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди № 5896/2013 від 26.11.2013 р. нерухомого майна, що належить до державної власності - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 204,7 кв. м. на першому та другому поверхах адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Маріуполь, пр. Луніна, 5, та знаходиться на балансі Маріупольської філії ДП «Адміністрація морських портів України».

Відповідно до п.5.11 вказаного договору, Відповідач зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання Договору оренди укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендаря та витрат податку на землю.

На підставі зазначеного, між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір на відшкодування витрат МФ ДП «Адміністрація морських портів України» пов'язаних з утриманням орендованого приміщення №17-16-12/02-П-МАФ-13 від 29.12.2013 р. (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 1.1., 3.12 Договору Орендар, зобов'язується своєчасно відшкодовувати Балансоутримувачу витрати пов'язані з утриманням орендованих приміщень загальною площею 204,7 кв.м. на першому та другому поверхах адміністративної будівлі, а саме: сплату земельного податку, постачання електроенергії, теплової енергії, водоспоживання та скидання стоків в міську каналізацію, за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені Договором.

За період з червня 2014 р. по грудень 2014 р. Балансоутримувач здійснював вище зазначені витрати, пов'язані з утриманням орендованих приміщень, проте Орендарем вони не відшкодовані.

Оплата витрат здійснюється на підставі оригіналів рахунків, що виставляються Балансоутримувачем, в строк не пізніш десяти банківських днів з дня отримання та проводиться з поточного рахунку Орендаря, що встановлено п. 2.2. Договору.

Згідно п. 2.3. Договору, відповідно до витрат сторони щомісячно складають акти на відшкодування витрат. Між Сторонами були підписаними акти на відшкодування витрат за період з червня 2014р. по грудень 2014 р.

Відповідно до вище вказаних актів, були виставлені рахунки № 1180 від 30.06.2014 р. - на суму 1910, 69 грн., № 1401 від 31.07.2014 р. - на суму 2148, 28 грн., № 1577 від 31.08.2014 р. - на суму 2157, 52 грн., № 1702 від 30.09.2014 р. - на суму 2175,11 грн., № 1707 від 30.09.2014 р. - на суму 68, 88 грн., № 1815 від 31.10.2014 р. - на суму 2797, 10 грн., № 1983 від 30.11.2014 р. - на суму 5469, 11 грн., № 2022 від 22.12.2014 р. - на суму 8251, 91 грн. Загальна сума заборгованості складає 24978, 80 грн.

В зв'язку з наведеними вище обставинами, з метою безпосереднього врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з Претензіями № 09/1/7-П від 03.12.2014 р., № 09/1/1-П від 22.01.2015 р. про сплату заборгованості за Договором № 17-16-12/02-П-МАФ-13 від 29.12.2013 р. Однак, відповідач на час звернення з цим позовом не повідомив позивача про результати розгляду претензій, та не задовольнив законні вимоги позивача.

Крім цього, відповідно п. 5.1. Договору, відповідач несе відповідальність за несвоєчасне внесення плати за Договором - у розмірі суми боргу, скоригованого на індекс інфляції за час прострочення (враховуючи день погашення зобов'язання), трьох відсотків річних від простроченої суми, пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла на момент виникнення зобов'язання) - за кожен день прострочення платежу.

З урахуванням цього, сума заборгованості відповідача перед позивачем за цим Договором складає 28458,23 грн., з яких:

- заборгованість по рахунках - 24978, 80 грн.;

- сума пені подвійної облікової ставки НБУ - 1720, 93 грн.;

- 3 % річних - 157, 24 грн.;

- сума інфляції - 1601, 26 грн.;

Оскільки методи вирішення ситуації, яка склалася були вичерпані, позивач змушений був звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться».

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні вимоги до виконання зобов'язань містяться і в статті 526 ЦК України: «Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України: «Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)».

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом, іншими законами та договором.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що відповідач в добровільному порядку відмовляється виконувати умови договору.

У порушення зазначених норм закону та договору, відповідач заборгованість за Договором на відшкодування витрат пов'язаних з утриманням орендованого приміщення № М17-16-12/02-П-МАФ-13 від 29.12.2013 р. не повернув.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Донецький регіональний центр з гідрометеорології, м. Маріуполь в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання зобов'язань щодо сплати заборгованість за договором.

Відповідач в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив відзив в якому повністю підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив суд розглядати справи без його участі, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Маріупольської філії державного підприємства "АМПУ", м. Маріуполь до Донецького регіонального центру з гідрометеорології, м. Маріуполь про стягнення заборгованості за Договором на відшкодування витрат пов'язаних з утриманням орендованого приміщення № М17-16-12/02-П-МАФ-13 від 29.12.2013 р. в розмірі 28 458, 23 грн., яка складається з 24978, 80 грн. - основного боргу, 1720, 93 грн. - суми пені, 1601, 26 грн. - суми інфляції, 157, 24 грн. - суми 3% річних.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Маріупольської філії державного підприємства "АМПУ", м. Маріуполь до Донецького регіонального центру з гідрометеорології, м. Маріуполь задовольнити.

Стягнути з Донецького регіонального центру з гідрометеорології (87500, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 5, код за ЄДРПОУ 19378681, п/р №№35224011000402 в Управлінні державної казначейської служби України Донецької області, у м. Донецьк, код банку 834016) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код підприємства за ЄДРПОУ 38727770) в особі Маріупольської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (87510, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 3, п/р 2600400028529 у філії ПАТ «Укрексімбанк» м. Маріуполь, код банку 335957, код за ЄДРПОУ 38728439) - основний борг в розмірі 24978 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 80 коп., суму пені в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 93 коп., суму інфляції в розмірі 1601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 26 коп., суму 3 % річних в розмірі 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 24 коп. та судові вирити по сплаті судового збору у сумі - 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 06.04.2015 р.