Рішення № 43571730, 06.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/56/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 Справа № 908/1448/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю " Запорожпроект", м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Сервіс", м. Запоріжжя

про стягнення 2 795 грн. 00 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Коляда А. С., на підставі довіреності б/н від 18.11.2014 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До господарського суду Запорізької області звернулось з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорожпроект", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Сервіс", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за надані послуги за актами №№ 865, 866, від 15.11.2013 р. та № 868 від 20.11.2013 р. розмірі 2 795 грн. 00 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., довідкою про автоматичний розподіл справ між суддями від 05.03.2015 р., справу № 908/1448/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 06.03.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1448/15-г. Справі було присвоєно номер провадження № 10/56/15, її розгляд призначено на 06.04.2015 р.

Представник відповідача у судове засідання 06.04.2015 р. не з'явився, на адресу суду відзив не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник позивача у судовому засіданні 06.04.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 06.04.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням представника позивача справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 15 листопада 2013 р. ТОВ «Мідас-Буд» були надані ТОВ «Корнер Сервіс» послуги автопідйомника у кількості 5 годин на загальну суму 650, 00 гривень (тут і надалі всі суми вказуються з ПДВ), що підтверджується Актом надання послуг № 865 від 15 листопада 2013 р., який підписано обома сторонами.

Також, 15 листопада 2013 р. ТОВ «Мідас-Буд» були надані ТОВ «Корнер Сервіс» послуги автопідйомника у кількості 8,5 годин на загальну суму 1105, 00 гривень, що підтверджується Актом надання послуг № 866 від 15 листопада 2013 р., який підписано обома сторонами.

Крім того, 20 листопада 2013 р. ТОВ «Мідас-Буд» були надані ТОВ «Корнер Сервіс» послуги автопідйомника у кількості 8 годин на загальну суму 1040, 00 гривень, що підтверджується Актом надання послуг № 868 від 20 листопада 2013 р., який підписано обома сторонами.

Таким чином, згідно вказаних актів підприємством позивача було надано ТОВ «Корнер Сервіс» послуг автопідйомника на загальну суму 2 795,00 гривень, без будь-яких претензій з боку Замовника.

Незважаючи на це, ТОВ «Корнер Сервіс» оплату вказаних послуг не здійснило.

12 серпня 2014 р. проведено реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Мідас - Буд», в результаті чого підприємство було перейменоване в ТОВ «Запорожпроект». Той факт, що це одна і та ж юридична особа підтверджується одним і тим же кодом ЄДРПОУ - 33175792.

Про факт невиконаних зобов'язань з боку Замовника було сповіщено останнього, шляхом надіслання претензії - вимоги щодо сплати заборгованості за вищезазначеними актами наданих послуг (Вих. № 705/14 від 24.12.2014 р.) з проханням сплатити заборгованість за актами наданих послуг на розрахунковий рахунок ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» на протязі 7 (семи) днів з моменту отримання вимоги.

26 грудня 2015 року Відповідачем була отримана вищевказана претензія-вимога, проте оплати та відповіді на дану претензію або реагування на час розгляду справи по суті з боку ТОВ «Корнер Сервіс» не було.

Таким чином, на момент подання позову до суду за Актом надання послуг № 865 від 15 листопада 2013 р., Актом надання послуг № 866 від 15 листопада 2013 р., Актом надання послуг № 868 від 20 листопада 2013 р. виникла заборгованість ТОВ «Корнер Сервіс» перед ТОВ «Запорожпроект» на загальну суму 2 795, 00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 179 ГК України господарські договори укаладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.175 ГК України - майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, між сторонами фактично було досягнута домовленість про укладання договору про надання послуг автопідйомника.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст.ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнер Сервіс", м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань і добровільно не сплатив борг.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду відзив не направив.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожпроект", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Сервіс", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за надані послуги за актами №№ 865, 866, від 15.11.2013 р. та № 868 від 20.11.2013 р. розмірі 2 795 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожпроект", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер Сервіс", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнер Сервіс» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, код ЄДРПОУ 32715864 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 145-В, кв. 37, код ЄДРПОУ 33175792) на розрахунковий рахунок : 2600710693102 в АТ «МетаБанк», м. Запоріжжя, МФО 313582, Код ЄДРПОУ 33175792, одержувач платежу: ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» - заборгованість за надання послуг в розмірі 2 795 (дві тисячі сімсот дев'яносто п'ять) гривень 00 коп. та судові вирити по сплаті судового збору у сумі - 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 08.04.2015 р.