Рішення № 43569069, 14.04.2015, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Копія:

провадження №2/279/179/15

Справа № 279/8093/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді Коваленко В.П.

при секретарі Петрук О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача ОСОБА_2,в якому просить відшкодувати з відповідача на її користь 1000 гривень майнової шкоди та 2000 гривень моральної шкоди, а також повернути вкрадені відповідачем ОСОБА_2 16 металевих лент шириною 4 см. та покрашених жовтою краскою.В обґрунтування своїх вимог зазначила, що в період з 22 травня 2013 року по 04.06.2013 року відповідач умисно знищив на її земельній ділянці теплицю, спричинивши їй вказаної матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 в засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнає (а.с.48).

Вислухавши пояснення позивачки, свідків, перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0,0600 га розташованої на території Щорсівської сільської ради Коростенського району Житомирської області з цільовим призначенням для ведення садівництва (а.с.4).

В період часу з 22 травня 2013 року по 04.06.2013 року на її земельній ділянці було розбито теплицю , знищено посіви жита, огородини , чим спричинено позивачці матеріальну та моральну шкоду, вартість якої позивачка оцінила в сумі 3000 гривень. За даним фактом Коростенським МВ УМВС України в Житомирській області проведено перевірку, в результаті якої встановити особу, яка спричинила зазначену шкоду позивачці не представилось можливим.

Оскільки між чоловіком позивачки ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 існують довготривалі неприязні стосунки, то позивачка вважає, що саме ОСОБА_2 і знищив вказану теплицю та спричинив їй вказаної шкоди.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Проте, жоден із допитаних свідків не підтвердив , що саме ОСОБА_2 пошкодив теплицю та знищив посіви жита позивачки. Не заслуговують на увагу суду доводи позивачки, що ОСОБА_6 бачила чоловіка, який по зовнішньому опису був схожий на ОСОБА_2 І при перевірці в міліції, і в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_2 ніколи не бачила, з ним не є знайомою.

Відповідно до вимог ст.60ч.1 Цивільно - Процесуального Кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,встановлених статтею 61 цього Кодексу.Позивачкою ОСОБА_1 не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог.

За правилами ст.1166ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою,яка її завдала.

Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснив , що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Так як позивачкою не надано доказів завдання шкоди саме відповідачем, то суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити за безпідставністю .

Згідно з вимогами ст. 1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, якщо шкоди завдано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За змістом п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Позивачем ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що саме між протиправним діянням ОСОБА_2 та настанням моральної шкоди наявний причинний зв'язок.

А тому суд вважає , що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є безпідставними і такими, що до задоволення не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 213-215 ЦПК України, ст. ст.1166,1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Коваленко В.П