УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2015 р.Справа № 820/687/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2015р. по справі № 820/687/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна"
до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області
про стягнення суми,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.15 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" (далі - ТОВ ""Кларіант Україна") до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області ( далі - ДПІ у м.Сєвєродонецьку), Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - ДКСУ у м. Сєвєродонецьку).
Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м.Сєвєродонецьку щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування.
Стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 р. в розмірі 523574,00 грн.
Стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" сплачений судовий збір в сумі 487,20 грн.
ДПІ у м.Сєвєродонецьку, не погодившись з даним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, просила скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.15 р. та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що податковий орган діяв відповідно до вимог Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39, та Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.11 р. N 68/23 (далі - Порядок №68/23). Зазначав, що виплата позивачу сум відшкодування з податку на додану вартість може бути проведена лише за умови отримання відповідної узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від органів Міністерства доходів і зборів України. Однак, на виконання Порядку №68/23, узагальнення, які дають право на бюджетне відшкодування, до ДПІ у м. Сєвєродонецьку не надходили. Враховуючи викладене, заявник вважає, що підстави для задоволення позову ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" відсутні.
Позивач не подав письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.
ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА", ДПІ у м. Сєвєродонецьку подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 20.08.14 р. позивачем у встановленому порядку подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року із розрахунком та заявою бюджетного відшкодування, який становить 524111,00 грн.
Відділом з контролю за декларуванням податку на додану вартість у м. Сєвєродонецьку на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.10 р. №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Кларіант Україна" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в сумі 523547,0 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за червень 2014 року, за результатами якої встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у липні на 537,05 грн., порушень при відображенні позивачем у декларації за червень 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 523574.00 грн. встановлено не було.
На дату подання позовної заяви ТОВ "Кларіант Україна" не отримало суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 523574.00 грн.
Перевіряючи правомірність доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України, згідно п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 якої, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами п.200.7, п. 200.8 наведеної норми платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
У п. 200.10, п. 200.11, п. 200.12 ст. 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби(п.200.13ст.200 Кодексу).
Під час судового розгляду справи встановлено, що заборгованість бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 523574.00 грн. за червень 2014 року позивачеві не перераховано, висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 523574.00 грн. до органу Державної казначейської служби України відповідачем не направлявся.
Згідно п. 200. 17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Також, відповідно до п. 200.23. ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
Оскільки позивач виконав всі необхідні дії, передбачені ПК України, а податковим органом в порушення ст. 71 КАС України не доведено наявності підстав для відмови в здійсненні бюджетного відшкодування, позовні вимоги про стягнення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 523574.00 грн. судом першої інстанції задоволені правомірно.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача у апеляційній скарзі на відсутність підстав для бюджетного відшкодування сум ПДВ ТОВ "Кларіант Україна" через обставини не надходження з центрального органу державної податкової служби узагальненої інформації щодо загальних обсягів відшкодування податку на додану вартість коштами, виходячи з наступного.
У відповідності до пунктів 7, 8 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. N 39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:
- трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
- п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.
На виконання пункту 8 зазначеного Порядку N 39, та з метою забезпечення координації дій органів державної податкової служби та державного казначейства у процесі бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, було прийнято Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.11 р. N 68/23.
Таким чином, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Такий обов'язок є безумовним, а його невиконання з підстав порушення центральним органом Міндоходів України приписів Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, в частині не направлення узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не може позбавляти ТОВ "Кларіант Україна" права на своєчасне отримання бюджетного відшкодування з ПДВ.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновок суду першої інстанції.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року по справі № 820/687/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2015 р.
Судове рішення № 43566570, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/687/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: