Ухвала суду № 43566512, 09.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6773/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Яковлева Ю.В.,

судді - Коваля М.П.,

за участю секретаря судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р. по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

01.12.2014р. управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси (далі - управління ПФУ) звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса (далі - відповідач) про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з червня 2014 року по жовтень 2014 року у розмірі 1500,00 грн. за пенсійними справами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яким була призначена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали трудове каліцтво на території країн СНД у період дії законодавства СРСР. Пенсії їм призначено до 01.04.2001р. Позивач за період з червня 2014 року по жовтень 2014 року сплатив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва у розмірі 1500,00 грн. В зв'язку з тим, що відповідачем не включено зазначених пенсіонерів до актів щомісячної звірки вказана сума не відшкодована.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на дотримання ним норм законодавства України та зазначив про розбіжності в періодах за які необхідно стягнути виплати, в зв'язку з чим просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса витрати з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 1500,00 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси.

Не погодившись із прийнятим рішенням відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, та просить прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

Управлінням ПФУ за період з червня 2014 року по жовтень 2014 року було виплачено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві та професійного захворювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які отримали трудове каліцтво на території СРСР. Розмір вказаних виплат склав 1500,00 грн.

Позивачем були подані відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за червня 2014 року по жовтень 2014р. (а.с.7-50).

До вказаних актів позивачем були включені суми, пов'язані з виплатою основного розміру пенсій, але відповідачем не були прийняті до заліку 2 особи, основний розмір пенсій яких склав за вказаний період 1500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у Фонду соціального страхування від нещасного випадку обов'язку відшкодовувати управлінню ПФУ витрати, пов'язані з виплатою пенсій громадянам, які отримали трудове каліцтво на території СРСР.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) визначені основні засади та види загальнообов'язкового державного соціального страхування, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до п.1 ст.25 Основ за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Згідно з п.4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд.

За змістом пункту 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 2272-III, який набрав чинності з 1 квітня 2001року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1квітня 2001року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ПФУ та Фонду. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон №1105-XIV) закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на ту категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці», які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ відшкодувати останньому витрати, є Фонд.

Зазначена правова позиція викладена в численних постановах Верховного Суду України.

Із розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з червня 2014 року по жовтень 2014 року, помісячних списків виплати пенсії, наданих позивачем, вбачається, що вони складаються з основного розміру пенсії (а.с.6).

Доводи апелянта стосовно пред'явлення позовних вимог неналежним позивачем до неналежного відповідача спростовуються вищевказаними законодавчими нормами та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання від 4 березня 2003 року № 5-4/4.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що відмова Фонду відобразити в акті звірки витрати за особовими справами потерпілих, яким визначена пенсія по інвіалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, є неправомірною, вимоги управління ПФУ щодо стягнення з відповідача витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 1500,00 грн. - законними.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Одеса - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.В. Яковлев

Суддя: М.П. Коваль