Ухвала суду № 43566502, 07.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/282/14

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Щербак І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Міністерство доходів і зборів України, про часткове визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (далі - позивач, порт, ДП «ХМТП») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач, Міністерство), третя особа - Міністерство доходів і зборів України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 145 Додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013 №1562 «Перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності», яким до позивача застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідачем була неправомірно застосована до нього спеціальна санкція, оскільки неповернення валютних цінностей є безпосередньою виною компанії «Qualitative Leap LTD» і підприємство саме зазнало від цього збитків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року адміністративний позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"ставиться питання про скасування постанови в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

14.07.2013р. фахівцями державної податкової інспекції у м.Херсоні було проведено документальну виїзну перевірку ДП «ХМТП» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 22.02.2011р. №15/44Д складеному з компанією «Qualitative Leap LTD» з 01.07.2012р. по 05.07.2013р.

Під час перевірки встановлено, що 22.02.2011р. ДП «ХМТП» уклало з компанією «Qualitative Leap LTD» договір №15/44Д, згідно якого здійснена перевалка та зберігання експортованого вугілля іноземній компанії «Qualitative Leap LTD». За надані послуги по зберіганню вантажу позивачем виставлені рахунки компанії «Qualitative Leap LTD» до оплати, на суму 290020,83 доларів США.

В порушення ст.1 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», валютна виручка у сумі 290020,83 дол. США на валютні рахунки підприємства не надійшла.

Таким чином, висновками Акту було встановлено порушення ДП «ХМТП» ст.1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами і доповненнями, що призвело до неповернення валютної виручки на загальну суму 290020,83 дол. США.

У зв'язку із виявленням у ДП «ХМТП» та компанії «Qualitative Leap LTD» неповернення валютної виручки на суму 290020,83 доларів США. Головним управлінням міндоходів у Херсонській області було надано пропозиції до Міністерства доходів і зборів України на застосування спеціальних санкцій відповідно до ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у вигляді індивідуального режиму ліцензування.

20.09.2013р. за вих. №12927/5/99-99-22-03-01-16 Міністерством доходів і зборів України було направлено подання Міністерству економічного розвитку і торгівлі України щодо застосування спеціальних санкцій, відповідно якого Міністерство доходів і зборів України у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 26.12.1995р. №1044 "Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю" надала пропозиції про застосування спеціальних санкцій згідно із ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" до резидента ДП «ХМТП».

25.12.2013р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України був виданий наказ №1562, відповідно до якого за порушення ст.1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" відповідно до Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", на підставі подання Міністерства доходів і зборів України за вих. від 20.09.2013р. №12927/5/99-99-22-03-01-16, було застосовано до ДП «ХМТП» спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Не погоджуючись з винесеним наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1562 про застосування спеціальної санкції -індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України до ДП «ХМТП», позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що дії Міністерства доходів і зборів України по складанню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання від 20.09.2013р. №12927/5/99-99-22-03-01-16, в частині включення ДП «ХМТП» до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію-індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічного діяльності є правомірними, а оскаржуваний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013р. №1562 був прийнятий законно та у межах визначених законодавством України повноважень.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

В апеляційній скарзі державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"вказується,що застосування індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до ДП «ХМТП» є протиправним, оскільки вини позивача у вчиненні порушення, вказаного в акті перевірки від 10.07.2013р. №9/21-03-22-03/01125695 не має,позивач вживав вичерпних заходів щодо повернення валютної виручки на територію України та з об'єктивних причин не отримав заборгованість з боржника -Компанії «Qualitative Leap LTD»(Беліз).У зв'язку з викладеним,апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення,яким задовольнити його адміністративний позов.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.32 цього Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. № 959-ХІІ (зі змінами та доповненнями) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.

Статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено застосування до вітчизняних та іноземних суб'єктів підприємницької діяльності спеціальних санкцій, у т.ч. у вигляді індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання на застосування спеціальних санкцій до суб'єктів господарської діяльності, які допустили порушення законодавства України, готуються і оформляються податковою службою згідно з Порядком взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого спільним наказом Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України, 09.11.2006р. №340/672, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2006р. за №30/13297.

Згідно з п. 2.1. цього Порядку Державною податковою адміністрацією на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язаних із ним законів України, готуються подання до Мінекономіки про застосування спеціальних санкцій.

Згідно п.п.4.4. п.4 Методичних рекомендацій щодо організації роботи податкових органів з повернення в Україну валютних цінностей та майна, що незаконно знаходяться за її межами, та недопущення їх відтоку з затверджених Наказом ДПА України від 03.10.2007р. №559, у разі виявлення у суб'єкта ЗЕД простроченої зовнішньоекономічної заборгованості протягом 30 днів від дати складання акта документальної перевірки необхідно подати до ДПА України пропозицію для подальшого направлення до Міністерства економіки України матеріалів щодо порушення суб'єктом ЗЕД чинного законодавства для застосування спеціальних санкцій до цього суб'єкта та до іноземного партнера цього суб'єкта згідно зі статтею 37 Закону України від 16.04.1991р. №959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" зі змінами та доповненнями, а у разі незастосування Міністерством економіки України санкцій направляти пропозиції повторно.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Порядок застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", до українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, визначено Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України зовнішньоекономічну діяльність", затвердженим наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000р. №52 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 травня 2000р. за №260/4481 (зі змінами та доповненнями).

Згідно вказаного Положення, спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності - застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Відповідно до п. 4.8 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України зовнішньоекономічну діяльність" про застосування санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти. Відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України видаються у разі скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії санкцій, застосованих до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

З матеріалів справи слідує, що підставою для застосування спеціальної санкції відповідно до оскаржуваного наказу було подання Міністерства доходів і зборів України від 20.09.2013р. №12927/5/99-99-22-03-01-16, яке містило всі визначені нормою ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" обов'язкові реквізити та в якому вказується на порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Згідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

З матеріалів справи вбачається,що згідно з договором на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 22.02.2011р. №15/44Д,укладеного між ДП «ХМТП» та компанією «Qualitative Leap LTD», було надано послугу по перевалці та зберіганні експортованого вугілля іноземної фірми «Qualitative Leap LTD». За наданні послуги компанії «Qualitative Leap LTD» виставлені рахунки до оплати, на загальну суму 290020,83 дол. США,але оплата за наданні послуги на рахунки ДП «ХМТП» не надійшла.

Міністерство доходів і зборів України звернулося із поданням до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з приводу застосування до ДП«ХМТП» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, посилаючись при цьому на порушення позивачем законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлених під час перевірки ДП «ХМТП» згідно акту від 10.07.2013р. №9/21-03-22-03/0112569512 .

Поряд з цим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ДП «ХМТП» звернулося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-Промисловій Палаті України.

27.06.2013р. за результатами розгляду позовної заяви порту до Компанії «Qualitative Leap LTD» (Беліз) МКАС при ТПП України ухвалив рішення у справі АС №2386/2012, яким позовні вимоги підприємства задовольнив частково та стягнув з компанії «Qualitative Leap LTD» (Беліз) на користь Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» борг з урахуванням пені та 3 % річних на загальну суму 158327,87 доларів США, з них 147741,22 доларів США - основного боргу, 3612,37 доларів США - пені за прострочку платежу, 945,68 доларів США - 3% річних, 6028,60 доларів США арбітражних витрат, в іншій частині - стягнення 112099,08 доларів США в позові було відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили, однак боржником - компанією «Qualitative Leap LTD» (Беліз) - в добровільному порядку воно не виконано, борг не погашено, у зв'язку з чим Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт» вимушене привести до виконання на території Белізу рішення МКАС при ТПП України у справі АС №2386/2012 від 27.06.2013 року.

В зв'язку з тим, що рішенням МКАС при ТПП України у справі АС №2386/2012 від 27.06.2013 року було відмовлено в позові в частині стягнення 112099,08 доларів США з компанії «Qualitative Leap LTD» (Беліз), ДП «ХМТП» - 30.07.2013р. за № 30-05/1/57/415 позивач подав до Шевченківського районного суду м.Києва заяву про часткове скасування рішення арбітражного суду з тих підстав, що рішення частково порушує «публічний порядок», однак ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 24.01.2014р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м.Києва від 29.04.2014р., ДП «ХМТП» відмовлено в задоволенні заяви про часткове скасування рішення МКАС при ТПП України від 27.06.2013р. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.05.2014р., якою відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.

Таким чином,колегія суддів,звертає увагу на те,що актом перевірки від 10.07.2013 №9/21-03-22-03-22-03/01125695, пропозицією для застосування спеціальної санкції від 09.08.2013р., вищевказаними судовими рішеннями підтверджуються порушення позивачем ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" шляхом неповернення на територію України валютної виручки на загальну суму 290020,83 дол. США,що було вірно зазначено судом першої інстанції.

Вищевказане,на думку колегії суддів, стало законною підставою для звернення Міністерства доходів і зборів України до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з поданням про застосування до ДП «ХМТП» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, яке в свою чергу стало законною підставою для прийняття наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013р. №1562.

Таким чином,враховуючи все вищевикладене,колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки дії Міністерства доходів і зборів України по складанню та направленню на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання від 20.09.2013р. №12927/5/99-99-22-03-01-16, в частині включення ДП «ХМТП» до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосувати спеціальну санкцію-індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічного діяльності є правомірними, а оскаржуваний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.12.2013р. №1562 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України в частині застосування до ДП «ХМТП» спеціальної санкції-індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічного діяльності був прийнятий законно та у межах повноважень, що передбачені законодавством України.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв